Позов заради життя

Одне пальто — на вісім років, сорочка — на чотири!

Закон України «Про прожитковий мінімум» зобов’язує уряд переглядати хоча би раз на п’ять років набори харчових продуктів, непродовольчих товарів і послуг, що входять до споживчого кошика. На практиці ніхто цього не робить. До того ж, формуватися цей кошик має за результатами науково-суспільної експертизи. І про цей пункт чиновники Кабміну також не пам’ятають.

Склад споживчого кошика сформувався ще 15 років тому і з цього часу його ніхто не переглядав! А тому, якщо проаналізувати його склад, стає сумно. Бо норми, які вітчизняна влада встановила для свого народу, нагадують пайки, які існували у фашистських концтаборах. Судіть самі. На місяць українець може з’їсти 200 грамів рису, таку ж кількість гречки, 100 грамів вівсянки. Набір одягу та взуття — взагалі за межами уяви. Так, один костюм чоловік має носити п’ять років! Сорочку — чотири роки. Одна пара чобіт — також на п’ять років. Українка ж насамперед має бути мегаекономною і своє пальто має носити цілих вісім (!) років, а чоботи, попри всі примхи моди, — п’ять років.

«Таке ставлення до свого населення порушує не лише конституційні права громадян, а й норми міжнародно-правових угод, навіть практику Європейського суду з прав людини», — стверджує керівник Київської міської організації «Опозиційного блоку» Олександр Пузанов. Саме його організація, до речі, і допомогла — цілком безоплатно — подати судовий позов до влади інваліду Любові Кропивці. «Опозиційний блок» завжди старається допомагати людям, які не в змозі захистити свої права самостійно, — пояснює Олександр Пузанов. — Скажімо, Любов Василівна вийшла на пенсію у 2001 році, нині вона живе сама, допомогти їй нікому, а держава самоусунулася від виконання своїх прямих зобов’язань».

Ціни зросли, зарплату заморозили

Терплячі українці вже третій рік живуть із замороженими соціальними стандартами. Востаннє мінімальну зарплату і прожитковий мінімум у нашій країні піднімали 1 грудня 2013 року. Сьогодні ці показники залишаються на рівні 1218 гривень — прожитковий мінімум для працездатних осіб та мінімальна зарплата і 949 гривень — мінімальна пенсія. На яку, за висновком влади, мають вижити люди літнього віку, які всі свої сили віддали праці в інтересах цієї ж держави.

Влада ні на копійку не підняла ці цифри, навіть попри те, що інфляція у 2014-2015 роках разом перевищила 50%, гривня девальвувала більш як утричі, газ подорожчав у сім разів, централізоване опалення — майже вдвічі і навіть електроенергія зросла у ціні майже на двадцять відсотків.

З урахуванням курсу долара мінімальна зарплата в Україні становить 54 долари. Або 1,8 долара на день. Як відомо, відповідно до міжнародного критерію, який визначає ООН, якщо людина живе менш ніж на п’ять доларів і п’ять центів на день, це означає, що ця людина живе за межею бідності. Враховуючи, що мінімальну зарплату отримують 5 млн. українців, а дохід 12 млн. пенсіонерів не перевищує 1581 гривні (тобто 70 доларів на місяць, або 2,35 долара на день), то можна констатувати, що за межею бідності у нас перебуває вже 40% населення.

Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк має одне пояснення ситуації: соціальні виплати у державі знизилися через агресію Росії. А тим часом фіскальна служба бадьоро рапортує про різке зростання надходження до бюджету. Здається, це «перевиконання» можна було би пустити на підняття доходів своїх громадян — аби їхнє життя було не таким злиденним. Ну і, зрештою, якщо у людей є гроші, то таким чином вони стимулюють економіку: зростає торгівля, відповідно до неї «підтягується» і виробництво.

Але у влади, треба розуміти, зовсім інша логіка. Кошти у бюджеті знаходяться не лише на оборону, а й на різного роду сумнівні нововведення на кшталт створення власного оператора мобільного зв’язку, псевдореформ суддівської чи державної служби. Не вистачає їх лише на найголовніше — забезпечення життєвих потреб своїх громадян.

Прожитковий мінімум є заниженим, тарифи на газ та електроенергію — завищені

Аби з’ясувати деталі і можливі перспективи безпрецедентного судового позову, наша редакція звернулася по коментар до Олександра Пузанова.

— Своїм зверненням до суду «Опозиційний блок» допомагає жінці — пенсіонерці та інваліду III групи, — пояснив «УМ» політик. — Жінка отримує пенсію за інвалідністю — 1083 грн. на місяць, та живе саме на ці гроші. За її підрахунком, з початком опалювального сезону їй доведеться сплачувати за житло понад 800 грн. Навіть якщо жінці вдасться оформити субсидію, комунальні платежі коштуватимуть їй не менше 150 грн. Як вона зможе вижити на те, що в неї залишиться від її мізерної пенсії? 31 гривні на день навіть на їжу не вистачить, не кажучи вже про ліки. Тому, коли Любов Василівна звернулася до «Опозиційного блоку» по допомогу, ми охоче відгукнулися.

— Яким може бути механізм виконання рішення суду, якщо рішення буде ухвалено на користь позивача?

— Хочу наголосити, що судові рішення є обов’язковими до виконання. Кабінет Міністрів України буде зобов’язаний виконати рішення суду, коли воно набере законної сили.

Якщо суд задовольнить наш позов, уряд буде зобов’язаний, по-перше, протягом місяця після набрання судовим рішенням законної сили провести науково-громадську експертизу набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг, які входять до так званого «споживчого кошика». По-друге, за результатами такої експертизи Кабінетові Міністрів необхідно буде переглянути вміст «споживчого кошика» і привести його до рівня фактичного прожиткового мінімуму.

Щомісяця Міністерство соціальної політики України публікує інформацію про фактичний розмір прожиткового мінімуму. Вона надсилається до Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, Президенту України, Федерації профспілок та Федерації роботодавців України. Отже, уряд добре знає, який у державі існує фактичний рівень прожиткового мінімуму. У червні 2015 року для непрацездатних осіб він становив 2113 гривень. Це перевищує пенсію Любові Василівни у два рази.

— Чи існують інші позови до влади стосовно підвищення соціальних стандартів?

— Опозиційний блок раніше висунув ще два позови: стосовно перегляду завищених тарифів на газ та на електрику. Ми вимагаємо їх знизити до рівня, який є обґрунтованим. По цих справах відбулось уже кілька засідань, проте рішень поки немає.

— Чи підраховували ви та ваші колеги, яку суму треба буде виділити з бюджету на виконання вашого позову? Які джерела отримання цих грошей?

— Виконання позову потягне за собою перегляд багатьох соціальних базових стандартів. Це великі кошти. Проте резерви у держави на це є. Ні для кого не секрет, що в Україні зараз панує гіперінфляція. З початку року ціни зросли на 40,7%. Це автоматично призвело до зростання гривневих прибутків підприємств та відповідного збільшення податкових надходжень. З початку 2015 року дохідна частина бюджетів була збільшена, а відповідні бюджетні плани були перевиконані. Наприклад, станом на початок липня 2015 року до загального фонду державного бюджету надійшло 232, 4 млрд. грн. Це на 46,5% — або майже на 74 млрд. грн. — більше, ніж у попередньому році. Частково рішення суду можна виконати за рахунок цих коштів. Додаткове джерело для збільшення прожиткового мінімуму можна також отримати за рахунок скорочення витрат на невиправдано дороге утримання вищих посадових осіб у нашій країні.

Хочу зазначити, що реалізація конституційного права людини на достатній рівень життя має бути покладена на органи влади, а не на самих громадян. Проте зараз громадянам доводиться самостійно відстоювати свої права, в тому числі і шляхом звернення до відповідних органів судової влади.

— Якщо проблемі вже 15 років, то чому ви ініціюєте це питання саме зараз, а не порушували його раніше, скажімо, при колишній владі?

— За останні два роки в Україні зафіксовано рекордну інфляцію, починаючи з 1996 року — 40,7% з початку 2015 року, девальвацію національної валюти, суттєве збільшення тарифів на житлово-комунальні послуги, що призвело до зубожіння людей. В першу чергу страждають ті особи, які є соціально незахищеними.

До 2013 року фактичний рівень прожиткового мінімуму дорівнював встановленому прожитковому мінімуму. Наприклад, за офіційними даними Мінсоцполітики, фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах грудня 2013 року для осіб, які втратили працездатність, становив 950 гривень. Отже, прожитковий мінімум виконував свою головну функцію, а саме — міг забезпечити громадянина хоча б мінімальним набором продуктів харчування, набором непродовольчих товарів та набором послуг.

— Ваші перспективи на місцевих виборах по Україні і в Києві зокрема. І чи вплине на результат ваша остання ініціатива?

— Вважаю, що перспективи у нас дуже добрі. Ми робимо те, що має робити відповідальна політична сила — проводимо масштабну роботу. Опозиційний блок активно пропонує свої реформи для підняття економіки, для соціальної підтримки людей і досягнення миру — близько 470 законопроектів внесені до Верховної Ради. На жаль, розгляд більшості з них блокують парламентська коаліція та комітети. Наша діяльність щодо захисту інтересів людей також, сподіваюсь, є помітною.