І прийдімо до нього вклонитися

Музей автора «Щедрика»  під прагматичним кутом

Музей славетного композитора створено у 1977 році до 100-річчя з дня його народження. Цей рік був оголошений ЮНЕСКО роком Миколи Леонтовича. Тоді на львівській скульптурній фабриці виготовили погруддя (художній проект скульптора Галини Кальченко) та впорядкували могилу композитора.

Нині місцева влада обіцяє всіляко сприяти створенню музейного комплексу. Скажімо, голова Вінницької ОДА Валерій Коровій зазначив: «Микола Леонтович — надбання не лише Поділля, це надбання світу. І дуже важливо, що сьогодні територіальна громада порушує питання стосовно розвитку цього проекту. Зрозуміло, що тут не потрібні великі капіталовкладення. Але підійти до вирішення цього питання необхідно творчо і креативно. Тому ми за максимально короткий термін підготуємо програму, яка б давала можливість використати і фінансові ресурси, і загалом сприяти розвитку цієї території. Думаю, що в перспективі ми будемо мати об’єкт, який в історичному та туристичному плані буде дуже цікавим для відвідування. Тим паче що могила композитора занесена до культурної спадщини ЮНЕСКО».

Композитор Леонтович, який створив із народних пісень хорову версію «Щедрика», що стала основою для всесвітньо відомої легендарної різдвяної колядки Carol of the Bells; котрий зумів надати нове дихання фольклору, перевівши його в розряд справжньої, невмирущої класики, прожив дуже скромне життя сільського інтелігента й був ні за що вбитий революціонерами в громадянську війну. Микола Леонтович в українській національній музичній долі не менш знакова постать, ніж, скажімо, Василь Стус у громадянській українській поезії. Однак композитор незаслужено відсунутий убік у наш величний період становлення національної гідності.

Митці давно б’ють у дзвони Леонтовича

Привернути увагу громадськості до проблем пам’яток видатним діячам Подільського краю намагаються і митці. Окрім села Марківка, пам’ять про композитора Леонтовича є й у селі Шершні — його будинок. Саме до нього і мають навідатись учасники літературного фестивалю «Підкова Пегаса».

«Своїм фестивалем хочемо привернути увагу до зникнення пам’яток культури, до жахливого стану будинку, у якому народився відомий композитор Микола Леонтович», — ділиться співорганізатор заходу Андрій Стебелєв.

Флер недомовленості супроводжував історію Леонтовича і як громадянина, і як композитора увесь радянський період. Видана ще наприкінці 60-х років минулого століття документальна книга про митця затіняла невигідні для радянської пропаганди місця. Зокрема, про вбивство талановитого композитора. А тому чимало музикантів, майстрів слова, політиків неодноразово закликали відкрити для людства правду та всю палітру генія Леонтовича.

Скажімо, свого часу поет, перший голова Народного руху України, депутат Верховної Ради трьох скликань Іван Драч наполягав на необхідності видання неопублікованих творів, створення художніх і документальних фільмів про композитора. Й загалом, відновлення найдорогоцінніших імен, світлих постатей в українській культурі, котрих зумисне знищувала машина ГПУ. «Леонтович має заслужено стояти в одному ряду з Шевченком, Лесею Українкою та іншими. А що стосується Поділля, то тут Микола Леонтович має бути однією з перших постатей», — зазначав Іван Драч на одному з днів ушанування пам’яті композитора.

Наразі в музеї нараховується 635 експонатів. Серед рідкісних матеріалів — оригінальний рукопис партитури Леонтовича «Козака несуть», велика кількість старовинних фотографій родини Леонтовичів, старовинне піаніно, на якому вчилися грати всі діти Леонтовичів.

Реконструкція будинку митця в селі та впорядкування його могили, за словами начальника управління культури й туризму Вінницької облдержадміністрації Станіслава Городинського, коштуватиме 300 тисяч гривень. Планується відремонтувати зовнішній фасад, встановити опалення, внутрішні роботи та роботи з благоустрою території музею та могили композитора, що розташована неподалік. Роботи з реконструкції музею розпочато ще у 2012 році, з тих пір здійснено підсилення фундаменту, стяжку стін, встановлено вікна та двері.

Заповнювати духовну пустелю, що залишилась у нас позаду, справа не одного дня. Однак чим швидше ми віддаватимемо належне місце геніальним постатям української культури, тим швидше очистимо наш духовний простір. Тим більше, що український композитор Микола Леонтович, твори якого виконують найчастіше, сьогодні сучасний, як ніколи.