Шанс для хлібороба

Виростити — половина справи. Головне — продати!

Утім проблеми селянства не вичерпуються лише податковими правилами. Одна з величезних невирішених проблем українських аграріїв — збут своєї продукції. Цьому і був присвячений 42-й Міжрегіональний аграрний форум, організований за ініціативи Аграрної партії. Цікаво, що сам захід пройшов на ринку «Шувар».

Це місце добре знайоме кожному львів’янину, тут збираються аграрії не лише області, а й з усієї України — на першому в Україні й наймасштабнішому в Західному регіоні гуртовому ринку сільськогосподарської продукції. На території у 20 га розміщені термінали, сховища, павільйони, де зберігається, обробляється та продається сільськогосподарська продукція, яку завозять з полів і ферм Львівщини й інших областей України.

«Невеликим господарствам — по 10, 15, 20, 50 га — немає сенсу кожному окремо вибудовувати свій ланцюжок збуту зі сховищами і так далі. Для них ми надаємо всі послуги, аби вони могли донести свій товар до споживачів.

Ринок вигідний, як агровиробникам, які, дотримуючись усіх технологій виготовлення продукції, мають змогу її реалізовувати дорожче, ніж продавати перекупникам, так і покупцям, яким вдається економити на якісній продукції, адже усувається посередник — між виробником і споживачем», — розповідає Роман Федишин, засновник групи компаній «Шувар», голова Асоціації оптових ринків України.

За підрахунками адміністрації ринку, ще до подорожчання продуктів харчування, у 2013 році львів’яни зекономили за рік 140 млн. грн., купуючи продукцію тут, на «Шуварі». «Однак такий приклад вдалої логістики в Україні, швидше, виняток», — констатує лідер Аграрної партії України Віталій Скоцик.

«Усього у нас є 3-4 великі ринки сільськогосподарської продукції. А мають бути у всіх великих містах. Років чотири тому задумували побудувати такі комплекси по всій Україні. «Однак без належної уваги з боку держави ідею втілити не вдалося. Тут потрібна державна програма. Потрібна комплексна робота, потрібно відновлювати збутові кооперативи. У вас, у Львові, бiля міської ради є бюст Андрея Шептицького, однак мало хто знає, що Шептицький був не просто великим релігійним діячем, він був ще й засновником кооперативного руху нашої держави, він показав приклад, як, об’єднавши зусилля невеличких виробників, можна зробити так, що і вони отримують економічний зиск, і місто живе належним чином, його ідеї поширились швидко, але війна все зруйнувала. Зараз нам потрібно це відновити», — зазначив лідер Аграрної партії України.

Однак, за словами Віталія Скоцика, зараз влада не робить жодних кроків у цьому напрямку. Натомість додатковим податковим навантаженням руйнує галузь. Тому аграріям сьогодні потрібно об’єднатися політично і самим йти у владу.

«Аграрна партія України сьогодні дуже потрібна. Це сила, яка здатна працювати для розвитку галузі. Однак найбільшою проблемою залишається недовіра людей до політиків. Усі розуміють, що потрібно об’єднуватися, щоб відстоювати свої інтереси, але людей стільки разів розчаровували і обманювали, що вони досить скептично ставляться до всього, до всіх політиків, і треба багато попрацювати, щоб повернути віру людей», — зауважив Роман Федишин.

Водночас Віталій Скоцик наголосив, що, навіть не будучи у владі, об’єднавши зусилля, аграрії вже змогли досягнути певних результатів. Скажімо, Аграрнi групи у Запорізькій, Полтавській та Одеській обласних радах не дали поспішно провести адміністративну реформу. «Це приклади того, як можна впливати на владні рішення на місцях, тому зараз нам дуже важливі місцеві вибори, отримавши більшість у районних та обласних радах, аграрії зможуть створити умови, при яких виробництво продукції буде збільшуватися і галузь буде розвиватись комплексно», — резюмував Віталій Скоцик.

У кооперативі й господарювати легше!

Проте самі аграрії стверджують: їх найбільшою проблемою залишаються нестабільні правила гри. За останні півроку вони змінювалися декілька разів. «Скасування фіксованого сільськогосподарського податку і переведення сільгоспвиробників на четверту групу платників єдиного податку призвело до зростання втричi податкового навантаження на аграріїв. Податок на землю зріс у 21 раз. Є постійні проблеми з відшкодуванням ПДВ, коли аграрії ще не продали свій урожай, а вже змушенні на казначейські рахунки проплачувати 20%. Тому в аграріїв немає вибору, окрім об’єднуватись і йти у владу», — вважає новообраний голова Хмельницької обласної організації Аграрної партії, генеральний директор ТОВ «Науково-виробничої агрофірми «Перлина Поділля» Сергій Іващук.

На 43-й Міжрегіональний аграрний форум та звітно-виборчу конференцію, які відбулися у Хмельницькій обласній філармонії, з’їхалась уся аграрна еліта краю — понад 700 чоловік. За словами новобраного голови, в ці важкі часи для аграріїв, як ніколи, важлива єдність.

Окрім політичного об’єднання, аграрії Хмельниччини вже розпочали і економічне. «Перший національний аграрний кооператив» — новий проект, який презентували у Хмельницькому. Він залучить активних господарників області: від найменших — простих селян, до найбільших. Для кожного буде своя користь від участі в кооперації. Приміром, фермери зможуть економити на закупівлі складових.

«Для фермерів працюватиме ефект масштабу. Зараз вони купують усі складові, починаючи від пального, засобів захисту рослин і закінчуючи технікою за роздрібними цінами, тоді як великі замовлення для кооперативу дозволять заощаджувати. Також ми працюватимемо над залученням фінансових ресурсів для купівлі техніки та технологій для фермерів. До того ж буде простіше знайти вигідніші ринки збуту», — розповів голова правління корпорації «Сварог Вест Груп» Андрій Гордійчук.

Ініціаторами створення кооперативу на Хмельниччині виступили сільськогосподарська корпорація «Сварог Вест Груп», громадський рух «НЕП» та благодійний фонд «Зміцнення громад».

«Ми багато років займаємося підтримкою соціальної сфери в селах — медицини, освіти, культури та інфраструктури. Ми вклали мільярди гривень, однак це лише частково вирішило певні проблеми, але кардинально не змінило тенденцій у сільській місцевості. Тому ми вирішили, що потрібно братися за ті проекти, які насамперед забезпечать людей роботою і дадуть можливість утримувати себе і свою сім’ю. Весною ми запустили проект з вирощування квасолі. Ми роздали близько 600 сім’ям насіння під гарантований викуп врожаю восени. І ми порахували, що, обробляючи приблизно 10 соток, сім’я зможе заробити 300 доларів. Це уже щось, однак участь у кооперативі дозволить заробляти значно більше. Ми готові зараз залучати грантові кошти, щоб створити початкову ефективну виробничу базу для кооперативу», — розповіла директор Благодійного фонду «Зміцнення громади» Тетяна Василик.

Кооператив працюватиме в кількох напрямах. Перший — тваринництво. Пілотний проект уже восени стартує в шести районах. Людям в індивідуальних господарствах дадуть можливість запліднити своїх корів високопродуктивною м’ясною породою і потримати телят на молочній відгодівлі. Далі тварин викуплять за цінами вище ринкових і передадуть на утримання на ферми. Уже є дев’ять ферм, які погодились взяти участь у проекті. Очікується, що родина, яка займатиметься утримуванням 230 голів на своїй фермі, зможе заробляти близько 30 тисяч гривень на місяць. Кооператив також займатиметься заготівлею грибів та ягід, підтримкою птахівничих і рибних господарств та працюватиме над отриманням органічних сертифікатів для своїх учасників. А в перспективі — і виробництвом біопалива, сегрегацією відходів та розвитком зеленого туризму. Для індивідуальних господарств буде запропоновано висаджувати певні культури.

«Ми плануємо розробити карти присадибних ділянок для одноосібників, щоб вони могли вирощувати 5-6 високомаржинальних культур, тих, які потребують значної працеємності і які складно обробляти механічно у великих господарствах. Вирощування кількох культур допоможе людям розбити обробіток їх у часі й дозволить знівелювати ризики неврожаю чогось одного», — зазначив Андрій Гордійчук.

Селяни, які займаються тваринництвом, переживають не кращі часи. «Про прибутки вже більше року ніхто не говорить. Рентабельність 10 відсотків — це те, що є. Усе в країні подорожчало, окрім закупівельних цін на молоко. І сьогодні ми лише сподіваємося зберегти поголів’я до того часу, поки в державі щось зміниться. Вирізати худобу легко, а от потім розвести знову — набагато важче», — розповів Сергій Нетяга, директор департаменту тваринництва молочної ферми.

Утiм ініціатива хмельницьких активістів дає підстави сподіватися, що головні проблеми аграріїв буде подолано. Спочатку в регіоні, а потім вони перенесуть свій досвід на цілу Україну.