Самі собі влада

Віднедавна на Черкащині організувалося аграрне лобі. Міжфракційне об’єднання «За відродження села» створили декілька депутатів обласної ради — представників сільських громад.

Займатися справами замість обсмоктувати проблеми

«У нас аграрна область, де велика кількість людей працює на землі. Вони обов’язково повинні мати представників у місцевих радах, які б відповідально опікувалися їхніми справами», — розповідає «Україні молодій» голова Черкаської організації Аграрної партії депутат Черкаської обласної ради Наталія Старікова, котра й стала ініціатором організації нового міжфракційного об’єднання.

Пані Наталія очолює обласну організацію Аграрної партії України, постійно спілкується з селянами і рішуче налаштована на підтримку сільських громад та захист їхніх інтересів.

Вона переконана: аби аграрний бізнес успішно розвивався, а разом з ним відроджувалося й село, потрібно не лише усунути корупційну складову під час реєстрації договорів оренди землі та зменшити кількість податків і контролюючих інспекцій, а й надати громадам повноваження розпоряджатися власним майном та самим вирішувати,на які справи спрямовувати кошти iз місцевого бюджету.

Наталія Старікова пригадує, як проходив недавній форум сільських голів Черкащини. Серед проблем, які там озвучувалися, найактуальніші — земельні питання, наповнення бюджету, ремонт доріг, утримання комунальних закладів, низькі ціни на закупівлю молока та катастрофічне зменшення поголів’я великої рогатої худоби. «Нам треба гуртуватися й активніше відстоювати права селян, аби змінити ситуацію на краще», — твердо переконана пані Наталія.

Після цього форуму, наголошує, вони з колегами з міжфракційного об’єднання «За відродження села» спрямували свої пропозиції для внесення змін у законодавство і до Міністерства аграрної політики та продовольства, і до Верховної Ради. Це, зокрема, додаткове надання сільрадам права реєстрації оренди землі сільськогосподарського призначення, спрощення передачі органами місцевого самоврядування невитребуваних паїв, закладення у Держбюджет коштів на впорядкування земельної документації та оформлення права власності на польові дороги, зменшення кількості погоджень у таких дозвільних організаціях, як управління архітектури, відновлення компенсацій для фермерських господарств за придбання першого комбайна, трактора чи автомобіля тощо.

«Загалом ми зібрали 17 пропозицій, якi узагальнили після зустрічей із керівниками підприємств, фермерами, власниками приватних господарств», — каже Наталія Володимирівна. Зараз, коли йдеться про впровадження реформи децентралізації, вона з колегами багато їздить районами області і знає, що реакція на нововведення дуже різна. І часто недовіра спричинена тим, що людей раніше неодноразово обдурювали і вони добре пам’ятають досвід негативного реформування, об яке вже чимало обпікалися, — згадайте хоч медичну реформу чи реформу освітянської галузі.

За словами Наталі Старікової, труднощі з впровадженням реформи децентралізації на Черкащині пов’язані ще й із відсутністю належного законодавчого, організаційного та методичного забезпечення.

«Ось у нас є закон про добровільне об’єднання громад. Але ж не прийнято багато інших законів, приміром зміни до земельного, бюджетного та податкового кодексів, що дозволили б наповнювати місцеві бюджети і розвивати та піднімати село. Кажуть, вони підготовлені. Але чому ж досі не прийняті?» — дивується пані Наталія. Вона переконана, що на часі ще і внесення змін до Конституції України, аби сільські громади нарешті отримали реальні повноваження, які працюватимуть на їхній добробут.

За її словами, деякі громади в області вже порахували, який бюджет матимуть після об’єднання та на які потреби, приміром по розбудові інфраструктури, ремонту доріг спрямовуватимуть. У тому ж Городищенському районі, наводить приклад Наталія Володимирівна, з’ясували: там за нинішнього розподілу коштів не вистачатиме на нагальні потреби приблизно 40 мільйонів гривень. І люди справедливо стверджують, що ці гроші мають надійти з державного бюджету.

«Схожа ситуація з нестачею коштів у кожному районі Черкащини, де так само після формування об’єднаних громад на оптимізацію мереж медичних закладів та шкіл бракуватиме приблизно такої ж суми», — наголошує голова Черкаської регіональної організації Аграрної партії. Тому тут справді потрібна відповідальність та фінансова підтримка держави для надання повноцінних медичних послуг та якісної шкільної освіти у новостворених територіальних громадах.

«Якщо відбувається об’єднання територіальних громад, то й земельні питання повинні вирішувати не Держземагентства, а самі громади та сільські ради на місцях. От, приміром, скільки землі може бути зосереджено в одних руках? Сьогодні представники Аграрної партії сходяться на думці, що заради справедливості мають бути введені обмеження — не більше 300 гектарів на родину... Людина та її інтереси повинні бути у центрі уваги. Бо реформи проводять не заради реформ, вони мають бути спрямовані на поліпшення життя людей. Якщо під час децентралізації передбачають скорочення працівників, то що пропонується для їх захисту? А це повинна бути якщо не допомога у працевлаштуванні, то грошова компенсація принаймні на кілька місяців, аби звільнені за цей час змогли підшукати собі іншу роботу і відчували себе соціально захищеними.

Бо децентралізація — це не поділ території, вона повинна працювати на добробут людей. І схема тут проста — є земля, створюються підприємства, які дають людям роботу і заробіток. Ніхто не проти реформи з децентралізацією, але ми їздимо по області й говоримо з людьми, що потрібно зробити, щоб вона була результативною і пройшла безболісно безпосередньо для їхньої громади», — наголошує Наталія Володимирівна.

Якщо люди поінформовані про децентралізацію, якщо це питання обговорювалося у громаді і вони мали змогу висловити своє бачення, що саме потрібно зробити, аби реформа була вдалою та успішною, тоді вони розуміють, що передача повноважень на місця та створення такої моделі, при якій зовсім інший менеджмент керує країною, областю, районом і селом, є новим кроком у розвитку суспільства.

Наталія Старікова також упевнена в тому, що прийшов час провадити економічний план розвитку територій. Каже, на це є запит у людей і кожна територіальна громада повинна мати такий план. І тут допомогти його реалізувати повинна вже обласна влада, її досвідчені фахівці. Також ми маємо враховувати та вивчати зарубіжний досвід, акцентуючи на наших історичних, соціальних та економічних реаліях. Як би не було складно, каже Наталія Старікова, ми повинні йти шляхом впровадження реформ. Європейські держави, країни Балтії, де такі реформи відбулися і де відчутні позитивні зміни, впевнено крокують уперед, і ми не повинні зволікати.