Корчити непокірного

17.07.2015
Корчити непокірного

Малюнок Володимира СОЛОНЬКА.

Такого відвертого і публічного невдоволення федеральними, московськими, властями «глава Криму» ще ніколи виказувати собі не дозволяв. Щоправда, обійшлося без конкретизації і персоналізації «подразників» — і все ж. Ідеться про чергове робоче засідання місцевого уряду, коли Аксьонов, по суті, кинув виклик самій ФСБ. І не тільки їй. До слова, майже всі тутешні медіа загалом цей безпрецедентний факт залишили поза увагою. Що, беззаперечно, лише зайвий раз свідчить передовсім про їхні реальні права, можливості і, зрештою, мотивацію.

«Чужі» проти «своїх»

«Прорвало» Аксьонова через два останні гучні корупційні затримання — міністра промислової політики Андрія Скринника і керівника регіонального управління ФПС, федеральної податкової служби Миколи Кочанова. Обох затримали тутешні «ефесбешники». Першому слідчий комітет інкримінував пособництво у вчиненні шахрайства, другому — хабар у великому розмірі посадовій особі, представнику ФСБ, за вчинення завідомо незаконних дій і незаконної бездіяльності. Якщо більш розлого, то, зокрема, Скринник підозрюється у тому, що «посприяв» приватизувати таким собі громадянам Росії Василю Хмелевському та Ігорю Карпову «націоналізовану» торік Бахчисарайську райспоживспілку, унаслідок чого з держвласності було виведено майно на 48 млн. рублів.

Спочатку слідство проти Скринника, креатури самого Аксьонова, йшло сяк-так успішно. Міністра, до слова, кавалера медалі МО Росії «За повернення Криму», через опалу виключили із тутешнього осередку партії «Єдіная Росія». Одначе все ж не заарештували, а невдовзі навіть дозволили повернутись до виконання попередніх міністерських обов’язків. А от головному податківцю пощастило менше — його відсторонили від роботи. І навіть призначили на його місце іншу людину, Романа Наздрачова, аж із далекого Алтаю.

А почався тутешній «міністропад» iще на початку весни. Тоді один за одним своїх портфелів позбулись міністр курортів і туризму Олена Юрченко (начебто лобіювала інтереси своєї турфірми), міністр транспорту Анатолій Цуркін (через низьку організацію роботи Керченської переправи), міністр економіки Микола Коряжкін, а потім міністр майнових і земельних відносин» Олександр Городецький. А ще поплатились посадами кілька «глав адміністрацій», сільських рад тощо. Їх відставку ініціював якщо не особисто Аксьонов, то принаймні вiн не заперечував і під захист не брав. Логіка зрозуміла: треба ж було на когось перевести стрілки, скажімо, за зрив курортного сезону, негаразди з транспортом, з водою, з електрикою, з медичним обслуговуванням, із затримками і без того низьких зарплат бюджетникам.

І тільки затримання Скринника стало для Аксьонова «критичною масою». І він моментально став «на диби», розповідаючи пресі, мовляв, дана ситуація є елементом кампанії з метою «дестабілізації ситуації і виставлення Криму як надто корумпованого регіону». «Проти нас була замовна робота, спрямована саме на те, щоб очорнити імідж республіки. У цьому особисто ми розібралися. Для мене нічого незрозумілого не залишилося. Просто люди, які думають, що вони сильно розумні, повірте, ми всіх навчимо. А то у нас тут з’явилися деякі діячі, які приїхали з материка (інших регіонів Росії. — Авт.) і щось розповідають тут, що кримчани всi безглузді, ідіоти, а з’явилися певні герої, які щось хочуть поміняти, при цьому виплескуючи позицію в публічну площину. Цього не буде, я вам гарантую. У мене була розмова двічі в п’ятницю з Володимиром Володимировичем (Путіним. — Авт.), з Олександром Васильовичем Бортниковим (главою ФСБ. — Авт.) і з колегами. Повірте мені, ми з ситуацією впораємося», — заявив Аксьонов на згаданому вище засіданні свого уряду.

«Підспівував» йому і спікер Володимир Константинов. Не дивно — обоє «героїв кримської весни» на людях постійно намагаються демонструвати повну одностайність у всіх своїх потугах покінчити з «українським» минулим півострова. «Усі наші вороги тільки й чекали цих усіх прецедентних речей, коли людину затримують і ще немає ніяких матеріалів, ще незрозуміло, що відбувається. Засоби масової інформації наповнені словами «корупція», «корупційна команда», «найкорупційніша команда». Після того, як я прочитав, що ми — найкорупційнiша команда за всю історію Криму, звичайно, в цей день мені захотілося написати заяву і взагалі піти і більше ніколи тут не з’являтися. Тому що це чистої води інформаційна брехня... Ми розвалили всі корупційні схеми, які були тут у цій будівлі (Раді міністрів Криму. — Авт.) Усі українські роки в області будівництва, земельних, майнових відносин. Усі силовики вибудовували схеми збору грошей знизу до верху. Все це геть пронизало країну Україну. Мільярди розкрадалися. Сьогодні в Криму цього вже немає, і в цьому наша перемога. Так, на низовому рівні, можливо, є якісь проблеми. Із цим треба боротися. Потрібно, щоб усе суспільство повернулося обличчям до цієї проблеми, щоб змінився менталітет кримчан, щоб перестали не тільки брати, а й платити», — цитує Константинова прес-служба Держради Криму.

І все ж однією різкою заявою щодо абстрактних «очернителів» Аксьонов не обмежився. Вже наступного дня заявив про створення спеціальної комісії iз «забезпечення захисту прав осіб, які перебувають на державній та муніципальній службі». Вона мала «оперативно реагувати» на факти порушення кримінальних справ і проведення слідчих дій стосовно місцевих чиновників. У випадку, якщо комісія вирішить, що справу порушили незаконно, про це повідомлять президентові РФ Володимиру Путіну.

Очолив комісію повноважний представник президента РФ у Кримському федеральному окрузі Олег Белавенцев. До неї також увійшли сам Аксьонов, спікер Володимир Константинов, міністр юстиції Криму Олег Шаповалов, голова комітету з протидії корупції Олександр Акшатін, віце-прем’єр Криму Лариса Опанасюк та інші чиновники. «Прошу колег (кримських міністрів і посадовців. — Авт.) врахувати, що нікого з вас ніхто нікому не дозволить незаконно затримувати, проводити слідчі дії, пов’язані з тим, що ви якимось чином допустили незначні помилки в частині прийняття рішень, що стосуються питань стикування російського і українського законодавства», — підкреслив Аксьонов і додав, що питання боротьби з корупцією і далі стоїть на порядку денному.

Експерти відразу зазначили, що «ініціатива» Аксьонова — такий собі пробний камінь у «город» федерального центру. Мовляв, йому важливо побачити і відчути, який усе ж у нього «тактичний» простір для самостійного маневру за новими російськими правилами. «Наша кримська бюрократія, яка звикла грати за українськими правилами, ніяк не може перебудуватися на російські правила. Відмовитися від старих методів і прийомів ведення справ дуже важко, але в Росії не все прощається так, як прощалося в Україні», — прокоментував виданню «Крим. Реалії» сімферопольський політолог Дмитро Омельчук. — Звільнення перших осіб поки точно не буде, цей галас — попередження з боку Москви Сімферополю, щоб трошки спокійніше поводилися».

Схоже, таке попередження тет-а-тет Аксьонов отримав безпосередньо у білокам’яній, куди він терміново, без офіційного пояснення причин, відбув наприкінці минулого тижня. Про це свідчить бодай той факт, що відразу після повернення в Сімферополь «глава Криму» скасовує своє ж розпорядження про спецкомісію. «Скасування рішення глави республіки обумовлене необхідністю виключення неоднозначного тлумачення цілей і намірів створення комісії, а також дотримання Конституції РФ, Конституції РК, федерального і республіканського законів про протидію корупції», — повідомляє його прес-служба.

Того ж дня провладний «Перший Кримський» телеканал запрошує Аксьонова на програму «Від першої особи». Маріонеткова перша особа у прямому ефірі банально виправдовується і водночас корчить із себе непокірного. Судіть самі. «Ні з якими федеральними органами конфлікту немає. Із органами ФСБ, прокуратури ми разом виконуємо своє завдання iз забезпечення безпеки. У кожному органі влади є як люди компетентні, так і не компетентні. Я взагалі ніколи ні з якими органами не з’ясовуватиму стосунки... Я перебуваю в команді президента, і президенту видніше, де застосувати мої конкретні зусилля. При цьому я не зробив нічого такого, за що мене можна було б усунути. Я не беру хабарів, не лобіюю «розпил» бюджету, не вилучаю гроші у громадян. Президент як керівник команди краще знає, де хто йому потрібен. Якби завтра мені керівник країни сказав, що ти мені потрібен, Аксьонов, на конкретному місці, я в цій команді і буду виконувати його доручення... Усе ось ці ілюзії, що хтось когось знімати буде, надішлють уряд, а я буду «весільним генералом», хочу розвіяти. Генералом весільним я ніколи не був і не буду. Ви знаєте мою позицію, тут від мене наплакалася чимала кількість чиновників, усі президенти України займалися мною особисто. Я впертися так можу, що ніхто мені нікого не надішле, і я ні в кого на побiгеньках не буду, і ніякі служби не змусять мене змінити позицію».

І все ж кадрові зміни у кримській «команді переможців» неминучі, вважають деякі аналітики і експерти. Адже Москва переконалася, що мільйони і мільярди, якими вона підживлює дотаційний регіон, потрібно жорстко контролювати. Хоча б тому, що професійний рівень тутешніх менеджерів низький, а матеріальні запити, навпаки, безмежні. Як пише «ФедералПресс», уряд Криму, зібраний Аксьоновим восени 2014 із наближених до нього людей, «тріщить по швах». На різних рівнях ведуться переговори про те, щоб зняти з посад першого віце-прем’єра Михайла Шеремета (однокурсника Аксьонова по Сімферопольському військово-політичному будівельному училищу) та віце-прем’єра Дмитра Полонського, а також главу держкомітету з кадастру Олександра Спиридонова. Навесні ці чиновники начебто були затримані, проте невдовзі були відпущені після особистого втручання Аксьонова. Відставка загрожує ще одному віце-прем’єру — Миколі Янакі. Той начебто причетний до передачі великої ділянки землі своїй родичці в селі Квітковому Білогірського району, а також ліквідації «націоналізованого» дитячого протитуберкульозного санаторію «Москва» в Сімеїзі. Тож наразі вибір в Аксьонова невеликий — або він сам усуває цих чиновників із посади, або це вже зроблять шляхом порушення проти них кримінальних справ.