«Здали» вибори

Хоч як довго не «запрягала» Верховна Рада, але коли терміни зовсім притисли депутатів, закон про місцеві вибори вони прийняли на одному диханні. Сталося це у вівторок увечері, після того, як укотре зібрався на засідання профільний комітет ВР, який iз моменту першого читання законопроекту накопичив аж 1548 поправок. Утім, як тільки справа дійшла до голосування, закон ухвалили практично без обговорення. Воно й зрозуміло: відкладати це рішення надовше не було можливості.

Отож 25 жовтня місцеві вибори в Україні пройдуть уже за новими правилами. Про те, якими саме будуть ці правила, «Україна молода» вже писала. Передусім, закон уперше запроваджує відкриті партійні списки. Хоча насправді в бюлетені для голосування буде внесено прізвище лише одного кандидата від кожної партії (в попередніх варіантах вибір принаймні пропонувався між двома претендентами).

Таким чином, поняття «відкритих» списків у даному разі доволі відносне, адже виборець не зможе вплинути на реальний рейтинг того чи іншого кандидата. Експерти називають таку норму окозамилюванням, дуже далеким від того, що розуміють під «відкритими списками» на Заході. Що ж до класичної мажоритарної системи, то вона застосовуватиметься винятково на виборах до сільських та селищних рад.

Плюсом натомість вважають вибори мерів міст у два тури. Претендентам на крісло міського голови тепер потрібно набрати абсолютну більшість голосів, тобто 50 відсотків плюс один голос. Стосується новація тих населених пунктів, де число виборців дорівнює або перевищує 90 тисяч осіб. Пропозиція знизити планку до 50 тисяч підтримки не знайшла.

Ще один нюанс: від політичних блоків законотворці відмовилися — брати участь у виборах зможуть лише партії. І замість трьох відсотків голосів їм тепер потрібно набрати п’ять.

Відмова від блоків загалом сприймається доволі неоднозначно. З одного боку, є підозра, що той чи інший блок створюється винятково під вибори — а відтак він розпадеться. З іншого, участь у блоках давала змогу взяти участь у виборах «постмайданним» партіям, у котрих замало грошей, аби боротися самостійно.

Цікаво, що «Батьківщина» наполягала на тому, аби зафіксувати конкретне число кандидатів, які не рейтингуються і точно проходять, якщо партія долає бар’єр. У підсумку, така поправка була введена в закон, але «залізне місце» закріплено тільки за першим номером партії в місцевій раді.

При цьому центральний орган партії підтверджує всі списки та подання до комісії місцевих осередків. Крім печатки місцевої організації, на документах, котрі подаються до ЦВК, обов’язково повинна стояти печатка центрального офісу.

Щодо комісій, то від парламентських фракцій у територіальні комісії висувається по дві людини, в дільничні комісії — по однiй.

Знайшла відображення у законі і ще одна новація від «Батьківщини»: фракція наполягала на праві відкликати кандидатів у депутати до виборів. У підсумку був виписаний механізм, за яким вищий орган партії зможе відкликати депутата «за народною ініціативою». Для цього потрібно буде зібрати певну кількість підписів.

В останній момент до тексту закону була втиснута ще одна новація — гендерна. У партійних списках має бути не менше 30 відсотків жінок, а точніше — не менше 30% осіб однієї статі (це на випадок, якщо у якійсь політичній силі домінуватимуть жінки, котрі вирішать дискримінувати чоловіків).

Нарешті найбільш болючий момент торкається голосування у Криму та на окупованих територіях сходу України. Фактично ні там, ні там вибори не відбудуться, і переселенці з цих регіонів проголосувати не зможуть.

За законом, про неможливість проведення на згаданих територіях виборів військово-цивільні адміністрації інформують ЦВК, і комісія приймає відповідне рішення. Також при прийнятті постанови про проведення місцевих виборів Рада може виділити список районів, де вони не проводяться, і до цього списку увійдуть не тільки окуповані території, а й прифронтові.

Слід зазначити, що ця норма є порушенням Мінських домовленостей, за якими Україна зобов’язується провести вибори на окупованих землях до кінця 2015 року. Однак парламентарії визнають, що в зазначені терміни зробити це буде нереально, тим більше, що ватажки «ДНР» і «ЛНР» уже призначили свої дати проведення виборів.

Безперечно, на цьому моменті вирішать зіграти певні сили, які акцентуватимуть на недотриманні Україною взятих у Мінську зобов’язань. Власне, Опозиційний блок уже зараз вимагає від Президента України заветувати закон про місцеві вибори як такий, що не розв’язує проблему волевиявлення на Донбасі та порушує права 1,3 мільйона осіб, котрі стали вимушеними переселенцями.

Однак дістається новому документу не тільки за це. Заступник голови ЦВК Андрій Магера в інтерв’ю виданню «Главком» називає закон калькою з одного російського законопроекту, а також побоюється, що вибори за прописаною в ньому схемою скомпрометують пропорційну систему з відкритими списками як таку. У підсумку це може призвести до повернення «мажоритарки», яку «слід забути як страшний сон», говорить Магера.