Грузинський місяць в Одесі

10.07.2015
Грузинський місяць в Одесі

Міхаїл Саакашвілі в одеському антуражі. (з сайта euronews.com.)

Місяць — термін незначний. Пристойного короля чи імператора в давнину за цей час навіть не встигли б коронувати. Але «вік» губернатора значно коротший за королівський. Тим паче, спішити в ділах своїх варто, якщо плани при вступі на посаду були наполеонівськими. Звісно, ніхто не чекав від Саакашвілі за 30 днів дива. Але цікаво було подивитися, як слово цього демократа з нахилами самодержця збігається з ділом.
Ейфорія, пов’язана з призначенням на «губернаторське» крісло екс-президента Грузії, потроху стихла. За кількістю інформаційних приводів він став культовою особою для Одеси. За перші два тижні своєї роботи місцеві сайти видали про нього вдвічі більше новин, ніж про усіх його найближчих попередників разом узятих.
Така відкритість і показовість, із якою Саакашвілі увірвався в тихе болото одеської місцевої влади, одразу дали привід для прихильників захоплюватися європейськістю нового шефа. А його вміння вирішувати справи, у які «губернатор» апріорі, згідно з українським законодавством, не може втручатися, увінчали його ореолом всесильності.
Він із легкістю може «рознести» місцевих прокурорів або прийти на засідання Державіаслужби і сказати своє коронне: «Ось і все! До побачення!», а потім лише спостерігати, як вилітає з крісла голова цієї організації (навряд чи держустанову можна назвати організацією). А на закиди, мовляв, не у свою парафію поліз, відповісти просто в присутності Президента, що у нього немає часу чекати на відповідні закони. Та й сам Петро Порошенко жалує ставленика увагою — часто робить візити і прислухається до побажань.

Так, це вам не Ріо-де-Жанейро

Головним девізом, який викарбував на своєму щиті Саакашвілі, став «бій корупції». Цю смачну для вуст простих людей приправу він додає до всіх своїх справ. Робить це гучно, не соромиться у висловлюваннях і хіба лише не дістає черевика й не гупає ним по трибуні — всі й так готові вірити у його тверді наміри показати місцевим чиновникам «кузькіну мать».

«Чим вища планка очікувань, тим глибше буде розчарування, — вважає політичний експерт Артем Филипенко, — голова облдержадміністрації має діяти в межах закону, а, за законом, його повноваження не такі вже й широкі. Наприклад, судова гілка влади у нас залишається нереформованою. І навіть найщиріша боротьба з корупцією може наштовхнутися на спротив з боку консолідованого корпусу суддів або прокуратури».

Цей потужний опір системи, яка вже давно мала б агонізувати, Саакашвілі встиг відчути на власній шкурі. От ніби і забезпечив собі «губернатор» підтримку в силових органах, призначивши на посаду начальника регіонального управління міліції колишнього замголови МВС Грузії Гіоргі Лордкіпанідзе. І от уже видно перші результати — впіймали двох міліціонерів за руку, які брали хабар. Є всі докази. А тут раптом — суддя відпускає їх під смішну заставу в 180 тисяч гривень. Щоправда, згодом після заклику від Міхаїла до громадськості слідкувати за суддями і виявляти, на які гроші ті живуть — одного з міліціонерів усе-таки взяли під варту. Завершилося наче і непогано, але все ж якось дивно виглядає, коли чиновник відкрито просить людей перебирати на себе функції правоохоронних органів і журналістів.

«Якщо раніше бізнесу було страшно здати хабарника, то тепер, упевнений, почнеться нова мода — тренд — здай хабарника. Мій друг, відчайдушний боягуз, каже, що навіть йому хочеться здати когось. Вже якщо він про це заговорив, значить — тенденція. І ще, патріоти Одеси докладуть усіх зусиль, щоб експеримент Саакашвіллі вдався», — написав на своїй сторінці в Facebook керівник «Ради Громадської безпеки» Марк Гордієнко.

Усе можуть екс-президенти

Звісно, всі карти в руки Саакашвілі вкладає його значна політична вага у порівнянні з попередниками. Втім існує думка, що навіть попри це грузинського феномену в Одесі могло і не бути, якби не досягнення попередньої влади (а він же за місяць стався, цей феномен?)

«Пам’ятається, рік тому я говорила в одному з інтерв’ю, що після диктатур приходять олігархи і лише потім демократи,— написала у своєму Facebook радник екс-«губернатора» Ігоря Палиці Зоя Казанжи. — Але вся різниця в тому, скільки чекати — сто років чи рік? Як бачите, чекати довелося недовго. У кожного з нас є своя місія в житті — і особиста, і громадська. Я думаю, що без року Палиці не настало б часу Саакашвілі. Реформування системи краще все-таки здійснювати в передбачуваному й спокійному місті».

Але ця його політична «масивність» і непримиренність може зіграти з «губернатором» і злий жарт. До прикладу, хто б ще з колишніх очільників області міг собі дозволити зустріч з послом США в Україні Джеффрі Пайєттом? А кому ще він би запропонував платити зарплати працівникам реєстраційної служби Одеської ОДА? Можна лише уявити, який матеріал за результатами цієї зустрічі подарував Саакашвілі для російських ЗМІ — Держдеп фінансуватиме українських чиновників — навмисне не вигадаєш.

«Якщо чесно, то у Саакашвілі, звісно, немає почуття міри або, як кажуть — «без гальм», — прокоментував на своїй сторінці у Facebook Олександр Коваленко, більше відомий як блогер Злий Одесит. — Іноді мені здається, що він позбавить Одесу від сепаратистів не через зачистки спецслужбами гнійних клоак, а створюючи стресові ситуації для даної категорії населення (місцевих прихильників руського міра. — Авт.)».

Що думає Одеса?

«Поява Міхаїла Саакашвілі в Одеському регіоні була яскравою і обнадійливою. Сьогодні людська віра в нового «губернатора» стійко зберігається. Громадська думка набирає обертів на його користь. Це відбувається з двох основних причин:  по-перше, здійснені конкретні потужні кроки щодо кадрових питань у структурі Одеської ОДА — звільнені керівники всіх(!) РДА області, а також ціла «пачка» некорисних і ненависних людям чиновників на проспекті Шеченка, 4 (Одеська ОДА. — Авт.). Замість звільнених «паразитів» набирається нова команда «чистих» керівників. По-друге, «губернатор» перебуває у постійному «тісному контакті» з простими людьми, ефектно акцентуючи увагу виборців на давно наболілих, головних соціоекономічних проблемах», — розповів у коментарі «УМ» засновник політологічного центру «ПОЛІС ХХІ» Володимир Езерський.

Але ця поведінка йде не від душевної простоти Саакашвілі, вважає експерт: «З професійної точки зору, все це — «соціальні технології», в яких чітко видно лише «професійний популізм» нового начальника. Повертаючи громадську думку на свою користь, керівник регіону поки не показав навіть зачатків економічних і соціальних реформ. Обличчя змінилися, але все по-старому. Професійний політик Саакашвілі успішно трансформує гасло «хліба і видовищ» у формулу «видовищ і видовищ». Я не можу сказати, що крутиться в голові талановитого хлопця Міші Саакашвілі і чи має намір він проводити серйозні регіональні реформи. Але, по суті, всі його дії дуже нагадують професійну виборчу кампанію. У світлі нинішніх подій це не дивно — звалений рейтинг БПП(С) у регіоні необхідно якось відновлювати і зміцнювати. І кращої фігури для цього, ніж колишній грузинський президент, не знайти».

Не всім така відкритість Саакашвілі здається чимось натягнутим. «Грузинські друзі попереджали, що ми маємо бути готовими до піару, це одна зі складових стилю Саакашвілі. Але й піар може бути різним. Коли Саакашвілі вшанував пам’ять загиблого міліціонера або прийшов «попити чай» до кав’ярні, що постраждала внаслідок теракту, це було сприйнято цілком позитивно громадською думкою, бо це було вперше. Наразі він говорить і робить те, що подобається людям, у першу чергу громадським активістам або просто небайдужим одеситам», — поділився спостереженнями з «УМ» політичний експерт Артем Филипенко.

«Поки що досі не відомим залишається склад команди Саакашвілі в облдержадміністрації. Швидше, відомо, кого в ній не буде, аніж хто в ній буде. Що вдалося достеменно передбачити, так це те, що за його діяльністю будуть прискіпливо стежити, як усередині країни, так і ззовні, і що інформаційна війна, яку Росія веде в Одесі, буде тільки посилюватися. Цьому вже є підтвердження. З одного боку, цільові викиди інформації, наприклад, про те, скільки польотів літаками здійснив новий голова облдержадміністрації, хоча це навряд чи можна вважати сильним компроматом. З іншого — організовуються фейкові акції, в яких нібито одесити протестують проти призначення Саакашвілі, а потім російські ЗМІ тиражують цю картинку. Не варто забувати, що продовжуються теракти, хоча вони були і до того. У російських ЗМІ активно розкручується версія про те, що призначення Саакашвілі означатиме ескалацію навколо невизнаної Придністровської республіки. Швидше за все, інформаційний тиск дедалі зростатиме», — вважає експерт.

Зараз кредит довіри до Міхаїла підгодовується все-таки вірою в обіцяні ним майбутні зміни і трішки його чарівною заспокійливою усмішкою. Найближчим часом одесити чекають на вишколену американцями нову поліцію, на новий склад ОДА, дороги та багатообіцяючий Центр адміністративних послуг, який відкриється вже в жовтні цього року. Питання лише — чи вистачить на все це часу і кадрів?

А загалом, старт в українській політиці Міхо розпочав на швидкості, гідній ямайського спринтера. Наразі йому вже пророкують крісло Прем’єр-міністра. Головне ж завдання, яке поки залишається перед Саакашвілі, — невпинно втілювати реформи і, зрештою, у цьому бою з вітряками постаратися повернутися у велику політику зі щитом, а не на щиті.