І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Результатами відміни спецрежиму оподаткування стануть: скорочення виробництва, закриття підприємств, значна тінізація агробізнесу, зростання безробіття та, відповідно, зниження бюджетних надходжень. Падіння експортної виручки прогнозується на рівні мільярда доларiв, суттєво збільшиться імпорт продукції тваринництва, овочівництва та садівництва. Обсяги експорту зернових, технічних культур, а також рослинних олій буде суттєво зменшено, а отже — втрачено і провідні позиції на міжнародних ринках.
Закриватимуться першими підприємства, зайняті у тваринництві. На наступнi п’ять років прогнозується:
— 30-відсоткове падіння поголів‘я ВРХ та одночасне зниження виробництва молока на 25 відсотків;
— збільшення кількості безробітних на 36 тисяч осіб;
— скорочення виробництва молока на 3,2 мільйона тонн та залежність від імпортної молочної продукції на рівні 30 відсотків од потреби внутрішнього ринку;
— формуватиметься додатковий бюджетний тягар у вигляді зменшення сплати податків (ЄП, ЄСВ, ПДФО тощо) та необхідності виплачувати соціальне забезпечення звільненим працівникам;
— близько 80 відсотків підприємств Асоціації виробників молока (АВМ) планують закривати свої підприємства у разі відміни спецрежиму ПДВ.
Згідно з опитуванням асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», більше 53 відсотків підприємств повністю або частково збираються переходити на тіньове виробництво, оскільки за такого регуляторного середовища конкурувати на ринку з країнами, що мають значну підтримку з боку держави, буде неможливо. За підрахунками аналітиків, ПДВ забезпечує в середньому до 7,5 відсотка додаткової рентабельності виробництва сільгосппродукції, а отже, і є тією єдиною можливістю для розвитку сектору.
Варто зауважити, що на розподіл даної пільги чиновники не мають впливу, тому вона є досить прозорою в реалізації. Будь-яка інша допомога у вигляді «дешевих» кредитів на техніку та обладнання чи цільові програми передбачатиме втручання в них держслужбовців, що несе в собі ризики ненадходження значної частини коштів безпосередньо до виробників, тож у даній реформі проглядається також і бажання урядовців перевести грошові потоки під свій контроль.
«Структурні зміни у вітчизняному сільському господарстві будуть значними і вимагатимуть тривалого періоду для відновлення виробництва до теперішнього рівня, можливо навіть десятиліть. Зміна системи оподаткування призведе до погіршення цілої низки макроекономічних показників, тож ні населення, ні бізнес, ні зовнішні партнери не сприймуть дані ініціативи за успішні реформи. Подальше залучення інвестицій та кредитних коштів як на приватному, так і на державному рівнях стане неможливим через відсутність фактичного результату та погіршення умов ведення бізнесу в цілому», — вважає генеральний директор УКАБ Тарас Висоцький.
Профільні асоціації неодноразово звертали увагу на потенційні додаткові джерела доходів для бюджету. Але уряд націлений вирішити проблему бюджетних надходжень за короткостроковий період, незважаючи на те, що таке рішення ставить під питання функціонування цілого сектору економіки, який наразі генерує більше третини валютних надходжень, надає роботу п’ятій частині працездатного населення та становить майже десяту частину ВВП.
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>
Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>
Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>
Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>