І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
(Укрінформ.)
На підконтрольній Україні території Донецької та Луганської областей розпочалася збиральна кампанія. За оперативними даними селекторної наради Мінагрополітики, у Донецькій області зібрано врожай на площі 118 тис. га, середня врожайність — 30 ц/га. У деяких районах польові роботи ускладнюють надмірні опади. Загалом зернові тут збиратимуть із площі 441 тис. га (на 160 тис. менше ніж торік), з них озимих на зерно — 74 відсотки. Планується задіяти 1350 зернозбиральних комбайнів. На 8 липня наявність дизпалива та бензину для техніки зафіксована, відповідно, на рівні 39 та 31 відсоток від потреби. «Наразі збирання відбулося на 4 відсотках територій області. Далася взнаки нестача фінансових ресурсів, адже не маємо доступу до кредитiв. Ситуація нетипова, але аграрії продовжують працювати. Посів озимих культур під врожай 2016 року плануємо провести на площі 302 тис. га», — повідомив керівник департаменту агропромислового розвитку Донецької ОДА Олександр Дзигим.
Жнива на території Луганської області розпочалися 7 липня. До збору урожаю ранніх зернових та ярових культур тут підлягає 247,7 тис. га. За попередніми даними, врожайність становитиме 35,1 ц/га. Навантаження на одну одиницю зернозбиральної техніки — 300 га. Наявність паливно-мастильних матеріалів — майже стовідсоткова. «Незважаючи на бойові дії, аграрії все одно виходять у поля та збирають урожай», — каже директор департаменту агропромислового розвитку Луганської ОДА Григорій Кравченко.
Як повідомила прес-служба Мінагропроду, заступник міністра Володимир Лапа звернувся до керівництва ПАТ «Аграрний фонд» та ДПЗКУ з проханням розглянути можливість посилити роботу з аграріями Донеччини та Луганщини за форвардними та спотовими закупівлями.
Вінниччина приєдналась до зернозбиральної кампанії на початку липня.Прогноз врожаю непоганий, судячи з уже зібраних чотирьох тисяч гектарів зернових і зернобобових, загальна площа котрих 506,6 тис. га: середня урожайність проглядається наразі на рівні 34 ц/га. Однак, за попередніми висновками науковців, до торішніх показників область не дотягне. Та й загалом цьогорічні жнива в регіоні непрості.
Навесні довелося пересівати декотрі площі під озиминою. Проте основною проблемою стали не сюрпризи природи, а удар по кишені. Весняна посівна кампанія обійшлась вінницьким хліборобам аж на 60, 7 відсотка дорожче, ніж торік. А загалом підготовка й проведення весняних польових робіт коштувала аграріям 4,5 млрд. грн. Причому, як зазначив директор департаменту агропромислового розвитку ОДА Микола Неїлик, 90 відсотків потраченого — це власні кошти господарств. Звісно, через це суттєво зростає собівартість сільгосппродукції. Якою ж тоді очікується ціна? Це питання, з одного боку, хвилює споживачів, а з іншого — хліборобів. Бо останнім потрібно й розраховуватись із власниками паїв, і за щось закупити насіння та все необхідне, аби позасівати поля восени.
Потилицю через це чухати доведеться не раз. А тим часом доймають аграріїв інші фінансові утиски. Так, днями відбулась зустріч заступника голови облдержадміністрації Андрія Гижка з фермерами області. Окрім згаданих болючих питань, вони скаржились владі на завищення тарифів на послуги ПАТ «Вінницяобленерго» та незрозумілий і непрозорий, на думку хліборобів, порядок виготовлення технічної документації на підключення електроенергії. У багатьох випадках затвердження необхідних документів триває чомусь аж до восьми місяців. Влада пообіцяла розібратись. Позиція енергетичного монополіста на цій зустрічі представлена не була. Будемо сподіватись, що діалог можливий.
Пшеницю хлібороби Херсонської області збирають «на закуску». Швидким жнивам спочатку трохи завадила дощова погода. Проте у Білозерському, Генічеському, Голопристанському та Цюрупинському районах області дуже непоганий ужинок дав озимий ячмінь, що його почали збирати першим. Місцеві селяни зібрали його від 27 до 39 центнерів iз гектара, тоді як у два попередні, дуже посушливі роки, врожайність цієї культури на богарі не перевищувала 20-25 ц/га. Площі озимого ячменю у степах Таврії цього року — 80,5 тисячi гектарів, озимої пшениці — понад 495 тисяч гектарів.
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>
Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>
Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>
Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>