Хронiчна «хвороба» у стадiї загострення

08.07.2015
Хронiчна «хвороба» у стадiї загострення

Тетяна Семистрок вважає, що її звільнили у незаконний спосіб. (автора.)

У Лубенському районі Полтавської області розгорівся конфлікт навколо головного лікаря районного Центру первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) Анатолія Івановича Сапи та начальника відділу охорони здоров’я райдержадміністрації Тетяни Семистрок. У результаті медичні працівники району розділилися на два табори.

Громаду колотять — посади ділять

Як пояснює, Світлана Гойда — нинішній заступник головного лікаря центру ПМСД, конфлікт виник через незаплановані перевірки сільських амбулаторій представниками центру ПМСД.

— Я працювала завідувачем амбулаторії в селі Новаки, але конфлікт, про який ідеться, розпочався не з моєї дільниці, а із Жданівської. Ми не проти перевірок, але проти того, щоб нас принижували, і бюджетні кошти витрачали на ремонти лікувальних закладів та бензин, а не на канцтовари, мийні засоби, халати для медиків, рушники тощо. Уже на посаді заступника головного лікаря центру я виїжджала до Тарандинцівської амбулаторії, де, за документами, повністю замінено систему опалення, а насправді, на мою думку, вона в жахливому стані. Маємо інформацію, що майже на половину ФАПів нібито виїжджала комісія, члени якої складали дефектні акти на проведення ремонтів приміщень, а виявилося, що члени комісії підписів не ставили. Поблажливим було ставлення нашого керівництва до тих амбулаторій, де обов’язки завідувачів виконували фельдшери, а не лікарі. Недаремно на суді, що розглядав питання про незаконне звільнення із займаної посади Анатолія Сапи, виступили завідувачі Жданівської, Оріхівської, Засульської, Литвяківської, Березотіцької амбулаторій, які наголошували на неповазі до лікарів та маніпулюванні коштами держбюджету.

А до начальника відділу охорони здоров’я райдержадміністрації претензії виникли, тому що діяльність центру контролювалася відділом охорони здоров’ я.

Центр ПМСД підпорядковується районній раді, яка мала б хоч зрідка цікавитися його діяльністю. Утім критикувати, скажімо, голову райради наразі посадовцям нижчого рангу не вигідно.

— Іще рік тому і головний лікар центру ПМСД, і очільник відділу охорони здоров’я всіх влаштовували? Що ж відтоді змінилося? — запитую у Світлани Гойди.

— Усе ініціювали жителі моєї дільниці з Новаків. Люди піднялися, щоб я повернулася на посаду завідувача амбулаторії, з якої звільнилася за власним бажанням, бо працювати під керівництвом Сапи та Семистрок не хотіла.

Один із організаторів акцій протесту — депутат районної ради від села Новаки Петро Бала — вважає, що в їхньому районі недаремно зчинилася буча.

— Ми пропонували головному лікарю центру ПМСД А. Сапі та начальнику відділу охорони здоров’я Т. Семистрок звільнитися з посад по-доброму.

На підтримку С. Гойди виступила частина жителів сіл Новаки, Пишне, Мгар, Вільшанка, що входять до нашої лікарської дільниці, зібравши підписи під зверненням до голів райдержадміністрації та райради. До того ж, каже Петро Бала, я через своїх знайомих запросив для надання допомоги народного депутата України Ігоря Мосійчука. Крім того, ми почули, що головний лікар центру ПМСД та начальник відділу охорони здоров’я крутять бюджетними грішми. На сільські дільниці виділяють недостатньо бензину (по 80 літрів), у той час як на центр — 400—500! У Новаківській амбулаторії через відсутність апаратури ми півроку не мали змоги зробити кардіограму. Сапа пояснював, що казначейство, мовляв, не дає грошей. А на купівлю автомобіля для центру за 300 тис. грн. гроші знайшлися.

Тепер на злощасному «джипі» їздить Світлана Гойда, котра справляє враження великого правдолюбця. При цьому запевняє, що такий крутий автомобіль їй зовсім не потрібен і вона готова хоч завтра від нього відмовитися, як і від посади заступника головного лікаря центру ПМСД. Хочеться вірити...

Поговорити з головою районної ради Олександром Темченком не вдалося: спершу він поспішав на сесію, а потім закрився у своєму кабінеті, посадивши на місці секретаря працівника, котрий, не моргнувши оком, повідомив, що керівник кудись вийшов. Мабуть, я чекала б Олександра Васильовича під дверима його кабінету іще довго, якби голова райдержадміністрації не зв’язався з ним по мобільному телефону, і той не повідомив, що спілкуватися не має бажання. Ну, не той у чоловіка настрій.

Голова райдержадміністрації Іван Дзус говорить, що конфлікт, про який ідеться, дістався йому у спадок від попереднього голови, хоча варто зазначити, що Іван Васильович був його правою рукою — першим заступником.

— Усе це сколихнули жителі села Новаки, — стверджує голова райдержадміністрації. — Я зустрічався з людьми, аби моя думка не була суб’єктивною. Наслухався різного. Говорять, що в Тетяни Семистрок 4 місця роботи. Зараз відповідні служби це аналізують. Доки не буде висновків, я дотримуватимуся нейтральної позиції, адже моє головне завдання — зберегти хороших спеціалістів, інакше завтра може настати кадровий голод.

Медичну допомогу надавати чи начальству служити

Про ситуацію, що склалася, цікавлюся у начальника відділу охорони здоров’я райдержадміністрації Тетяни Семистрок.

— Для мене все почалося з того, що в 2014 році тодішній голова райдержадміністрації Роман Сидоренко безпідставно намагався вирішити питання про звільнення мене та головного лікаря центру ПМСД із займаних посад. Його дії викликали гнівне обурення серед медичних працівників району, і справа не вдалася. Однак, як я тепер розумію, бажаючих зайняти згадані посади ситуація не задовольнила. На нас продовжували тиснути. Роздмухувалось вогнище, до якого було втягнуто новаківську громаду. У 2015 році головою райдержадміністрації став Іван Дзус, який до цього працював на посаді першого заступника. Дзус Іван Васильович запропонував мені написати заяву про звільнення за власним бажанням, бо він не хоче брати участь у вирішенні ситуації. Я поцікавилася, які ж претензії чи зауваження до моєї роботи. У відповідь почула, що претензій немає, але якщо не піду по-доброму, то мені влаштують таке, що не витримаю. Спочатку я намагалася поговорити з представниками Новаківської громади, згодом зрозуміла, що конфлікт створений штучно і головна їх мета — аби я та головний лікар центру ПМСД звільнилися із займаних посад.

— Тетяно Петрівно, розкажіть, як ви корупціонером стали, — звертаюся до Тетяни Семистрок.

— Ви ж знаєте, що чутки народжуються і розлітаються дуже швидко. Так от, кимось активно поширювалася чутка про те, що ми з головним лікарем центру ПМСД Сапою А.І. корупціонери, що крадемо державні кошти. Наші установи останнім часом перевірялись органами Держфінінспекції, Антимонопольного комітету, прокуратури, внутрішніх справ. Як розпорядник коштів вищого рівня я знайомилася з актом ревізії Центру ПМСД та рекомендаціями держфінінспекції. Були виявлені окремі порушення під час проведення ремонтів у медичних закладах, зокрема завищена вартість робіт підрядниками. Щодо останніх фінінспекція застосувала санкції і ними повернуто кошти до бюджету. На звернення фінінспекції до прокуратури стосовно того, чи немає в цих порушеннях складу злочину, є відповідь останньої про те, що немає. Тож можу стверджувати, що від органів, компетентних робити перевірки, до відділу не надходило жодного повідомлення про корупційні діяння.

— На вашу думку, яка користь від такої колотнечі в районі?

— Звільнення лікаря Новаківської сільської амбулаторії за власним бажанням, котра виступає по телебаченню й запевняє, що повернеться на роботу в село тільки за умови, якщо звільнять нас, використано як привід для розбурхання громадської думки в селі. Не можу вам передати, що до цього часу діється в колективі медиків, яких штучно розділили на «своїх» і «чужих». Керівникам району не цікаво, як організовано надання медичної допомоги сільському населенню, як зберегти спеціалістів в умовах реформування медичних закладів та надати своєчасну, кваліфіковану допомогу потребуючим. Працівників-медиків «колотять» і залякують. Навіть на сесію районної ради винесли питання не про надання якісної медичної допомоги, не про функціонування Центру ПСМД в умовах реформування, а про його фінансово-господарську діяльність. Не давши головному лікарю можливості пояснити, відповісти на запитання, з порушенням трудового законодавства, приймають рішення про дострокове розірвання контракту й передачу так званих фактів зловживань до правоохоронних органів. Я запропонувала спочатку звернутися до правоохоронних органів і, в разі, якщо ті виявлять порушення в діяльності головного лікаря, порушувати питання про відповідність його займаній посаді.

Щодо мого перебування на посаді можу пояснити, що, не дочекавшись заяви про звільнення за власним бажанням, 5 червня цього року голова райдержадміністрації видав розпорядження про ліквідацію відділу охорони здоров’я. Хочу звернути увагу на те, що медична реформа, яка триває нині в Україні, передбачає зміну форми фінансування лікувальних закладів від принципу їх утримання до принципу здійснення оплати за фактично надану населенню безкоштовну медичну допомогу, гарантовану Конституцією України. Передбачається, що функції замовника послуг на місцевому рівні від імені держави якраз і виконуватимуть відділи охорони здоров’я. То як голова райдержадміністрації готується забезпечити реформування галузі охорони здоров’я в районі, в чому ж полягає на його думку державницький підхід до справи? Відповідь очевидна: не потрібна галузь, не потрібні люди — ні ті, які обслуговують, ні ті, яких обслуговують в таких нелегких умовах сьогодення. Раніше тільки в художніх фільмах бачила, як можна розтоптати людину. Зараз відчула, тож слова «честь та гідність» набули для мене особливого значення.

Закон голові — не указ

Наразі депутат Лубенської районної ради Василь Кулик звернувся до голови Полтавської облдержадміністрації Валерія Головка із проханням втрутитися в ситуацію і скасувати розпорядження голови райдержадміністрації про ліквідацію відділу охорони здоров’я. Тим бiльше що обґрунтування нормативними документами, на якi посилається районний керiвник у своєму розпорядженнi, суперечать сутностi ухвали щодо лiквiдацiї вiддiлу. Від обласного керівництва поки що ніякої реакції.

З приводу конфлікту в Лубнах мені довелося почути ще багато різних думок. Один із медпрацівників, котрий погодився назватися лише для мене, але не для преси робить висновок:

— Нові місцеві керівники — це, вважай, новоспечені «удільні князі». Отримуючи в умовах децентралізації всю повноту владних повноважень, які підкріплюються ще й фінансовим ресурсом, робитимуть усе, що заманеться. От захотілося їм змістити з посади Анатолія Івановича Сапу — змістили: що для них те трудове законодавство? Не змогли звільнити неугодного працівника Тетяну Петрівну, котра справді грамотний керівник, фаховий спеціаліст — ліквідували відділ.

Одна з лікарів, котра також не називає свого прізвища, побоюючись лишитися без роботи, про Тетяну Семистрок дуже хорошої думки:

— Щодо професійних якостей Тетяни Петрівни у мене немає сумнівів. До того ж вона завжди діє згідно із законодавством. Що мене нині насторожує, так це те, що на керівні посади в районі призначають того, хто сподобався, а не того, хто знає і вміє. А справиться ця людина чи ні — нікого не хвилює.

Натомість лікар із 45-річним стажем Ніна Груба, завідувач Войнихівською лікарською амбулаторією, не приховує імені та прізвища:

— Не розумію, чому декому із Анатолієм Сапою та Тетяною Семистрок працювалося погано,— дивується вона. — Співпраця з ними була більш продуктивною, аніж нині, виробничі питання вирішувались оперативно, надавалася дієва професійна допомога. Образливо, що колектив медпрацівників розкололи, що одні тепер хороші, а інші погані. Я воювати не збираюся ні з ким. Намагаюся займатися своєю справою, забезпечувати якісне медичне обслуговування, а не втягуватися в різного роду розбірки.

— Збунтувалися завідувачі амбулаторій тому, що звикли до відсутності контролю, будучи донедавна у підпорядкуванні виконкомів сільських рад, — вважає медпрацівник, котрий побажав лишитися інкогніто.

Насамкінець зустрілася і з Анатолієм Сапою:

— Згідно з посадовою інструкцією, моє основне завдання — організація надання якісної, своєчасної, ефективної медичної допомоги. Так-от, за минулий і нинішній роки на наш центр щодо надання медичної допомоги не було жодної скарги. Забезпеченість медикаментами для надання невідкладної допомоги стовідсоткова, на відміну від інших лікувальних закладів, усі послуги надаються безкоштовно. З метою створення електронної бази жителів району в 2014 році придбано 10 комп’ютерів та сервер; у 12 із 17 амбулаторій встановлено iнтернет з електронною поштою. Створено бригаду, якою проведено ремонти теплогенераторних із заміною 15 котлів. Придбано 2 електровелосипеди, 3 автомобілі, які відповідають табелю оснащення згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я. Здавалося б, новоспечені керманичі району мали б радіти — я ж не собі ці автівки придбав, а в лікувальні заклади, — дещо емоційно розповідає Анатолій Іванович. — Проте голова районної ради, перевищуючи владні повноваження, не давав можливості готувати належним чином котельні до зими, а конкретніше не дозволяв підряднику приступати до ремонтних робіт. Я, тоді ще головний лікар, разом із головою профкому повідомив про те, що відбувається, голів облдержадміністрації та обласної ради. Інформація, на жаль, залишилася без уваги. Показали сюжет із Лубен на телеканалі «Інтер» на всю Україну — реакції ніякої. Сьогодні все спущене на місцеве самоврядування, ніхто з тих, хто нагорі, сюди не втручається: варіться, мовляв, у власному соку, як хочете. Місцеві «князі» зібрали депутатів, показали пальцем кого вигнати — і крапка. Для нової влади головне — у будь-який спосіб привести на посади своїх людей. Ну, поміняли Сапу на Гойду — що вона зробить? Нічого, бо замість необхідних для центру ПМСД щорічно 40 млн. грн. виділено в цьому році лише 13,4 млн. грн. Тож, звісно, невдоволення забезпеченістю папером, бензином, автомобілями тощо буде.

Готую апеляційну скаргу на рішення районного суду заради принципу, — додає Анатолій Іванович. — Бо так не повинно бути, будь-яка влада має приймати рішення в законний спосіб.

Загалом, описуючи якусь ситуацію, уникаю висновків. Але тут дозволю собі маленький відступ. Біда в тому, що ми не маємо аполітичного державного апарату. Що кожна нова влада, приводячи на посади своїх людей, по суті, починає все спочатку. Чи не тому вже понад 20 років тупцюємо на одному місці? До того ж у нерозвиненому громадянському суспільстві нова політична команда неминуче узурпує владу.