«Напівмертвий» сезон

07.07.2015
«Напівмертвий» сезон

На центральному міському пляжі Алушти. (автора.)

Цьогоріч кримські власті розраховують прийняти аж 4,3 мільйона туристів, тобто, за їхніми підрахунками, на 15% більше, ніж торік. Таку цифру озвучив у місцевому парламенті новий міністр курортів і туризму Сергій Стрельбицький (його попередницю на цьому посту Юрченко звільнили саме за провал початку курортного сезону). При цьому пан міністр зізнався у явному перекосі: мовляв, 53% відпочивальників обрали Ялту, 13% — Алушту, 10% — Євпаторію, 8% — Саки, 5% — Феодосію. А Володимир Константiнов, голова так званої Держради Криму, стверджує, що 70% приїжджих — росіяни. Одначе гадає, що нині й українців буде більше, ніж торік. Але притомній людині важко у це повірити. Адже торік до Сімферополя з материкової України ходили за розкладом пасажирські потяги, нині ж, як відомо, — жодного. Діставатись же в інший спосіб, на перекладних, в очікуванні попутного транспорту, паспортних черг на кордоні під пекучим сонцем, з ризиком для власного здоров’я і надто дитячого — ну, на це треба ще відважитись. Або ж, попри все, треба бути справжнім фанатом кримського відпочинку. Хоча, як переконувався автор цих рядків, такі теж є. Одну засмаглу відпочивальницю з Рівненщини, що вже поверталась додому, приміром, довелось зустріти у пункті пропуску «Чонгар». Утім, жінка уточнила: передовсім провідала своїх кримських родичів.

Пляжний простір

Сам нещодавно традиційно «розпечатав» курортний сезон у Алушті. Добирались туди в обідню пору у суто «бюджетний» спосіб, за 55 рублів (приблизно 21 гривня), тобто стареньким, «шкодівським», тролейбусом №51 «Сімферополь—Алушта». У попередні роки в уїк-енд у нього на центральному Сімферопольському автовокзалі зазвичай протиснутись було просто неможливо. Тому нічого не залишалось, як їхати на автостанцію «Курортна» і вистоювати у черзі по квиток. Цього разу «рогатий» був напівпорожній. А до кінцевої ж зупинки доїхали лише п’ятеро пасажирів, включно зі мною, переважна ж більшість зійшла ще до Ангарського перевалу.

У самій Алушті теж масового скупчення народу не спостерігалось практично ніде — у барах, кафе, парку, біля атракціонів, на пляжах. На центральнiй набережнiй і майданчику перед ротондою ходили лише парами і невеличкими групами. Напевно, ще й тому, що ще торік із них прибрали всі торгові ятки, включно з сувенірними. Узагалі місцева влада оголосила нищівну боротьбу виносній торгівлі у пляжній і парковій зоні, що загалом на ура сприймається народом. На центральному комунальному пляжі нарахував декілька десятків любителів сонячних ванн. І в рази менше тих, хто вплав розсікав морські хвилі чи взагалі лише мочив у них ноги, хоча температура води була досить прийнятною, приблизно 17-18 градусів. Здебільшого плескалась у воді лише малеча. Аналогічна картина спостерігалась і на пляжах, закріплених за санаторіями і пансіонатами ледве не до самого Професорського кутка, куди, за визначенням властей, прохід має бути взагалі-то обмежений. Не ганяли прибережною акваторією гідроцикли, «банани», прогулянкові катери, що, як для мене особисто, було, радше, очевидним плюсом.

Водночас не було видно на пляжних «картах» і рятувальників, хоча напередодні російський міністр МНС Володимир Пучков запевнив, що всі пляжі в Криму атестовані і заходи безпеки на них — на рівні «світових стандартів». Цікаво було б спитати пана міністра, а хто їх, стандарти, власне, зможе оцінити? Адже, по-перше, «з-за бугра» навряд чи хтось сюди приїде, а по-друге, пільговикам, котрим дістануться путівки в Крим безкоштовно, як-то кажуть, фіолетово. «У Криму з нуля сформована потужна служба порятунку на воді, створені органи управління та підрозділи, які отримали нові катери російського виробництва, водолазне обладнання, — лише констатував Пучков. — Вживаються всі заходи зі створення комфортних умов для відпочинку, з одного боку, з іншого — для забезпечення безпеки».

«Цей рік буде складним»

Єдиний комфорт для потенційних відпочивальників все ж впав у очі. Якщо, звичайно, до такого комфорту віднести туристичні вказівники — білого кольору на коричневому тлі. Як відомо, вони давно прижились у Західній Європі, а в Алушті, схоже, тільки цьогоріч. Утім, їхня «зона дії» обмежується тільки містом, де справжньому поціновувачу старожитностей і такого подібного запропонувати фактично нічого. Хоча, можливо, на міський центр розваг, алею мистецтв чи, скажімо, пам’ятник першому уряду Тавриди хтось i «клюне». На решту, тобто на поїздки до знаних місцевих пам’яток природи й архітектури, доведеться розщедритись із власної кишені.

Наприклад, 12-годинна екскурсія із Алушти до Севастополя із суміщенням відвідин Балаклави або ж Херсонеса обійдеться у 1500 рублів. Майже у півтора раза дешевше вийде, приміром, кінна прогулянка в районі Демирджи. Антоніна, що вже 16-й сезон поспіль пропонує приїжджим неподалік ротонди ці та інші тури, особливо наголошує, що розцінки залишились на рівні 2014 року. Які сподівання у неї на нинішній сезон? «Гадаю, — зізнається жінка, — що він буде не гірший, ніж торік. Адже авіарейсів до Сімферополя стало більше, поромів через Керченську протоку — теж. Торік сезон був слабенький. Екскурсантів приблизно було вдвічі менше у порівнянні з 2013 роком».

На інший традиційний туристичний продукт — від смаколиків, сувенірів до футболок із зображенням Володимира Путіна у різних ракурсах — ціни теж залишились начебто незмінними. Щоправда, дещо не набагато, але все здорожчало. Наприклад, за традиційну «пляжну» пахлаву і трубочку зі згущенкою просять 70 рублів (торік 50 рублів). Чебуреки, шаурму і маленький стаканчик дрібних креветок на самій набережній пропонують відповідно за 50-60, 100-110 і 100 рублів.

І, проте, цінова політика в Алушті не зазнала кардинальних змін, стверджує і реалізатор кримських масел, глини, трав і чаю Ірина. Одначе вона теж не бачить хороших шансів у цьогорічного літнього сезону. «Цей рік буде складним, — каже жінка, — допоки не буде мосту (через Керченську протоку. — Aвт.) нічого доброго не буде. Так, літаків дали багато, але чи полетять на них усі бажаючі без винятку? Хтось не переносить сам політ, у когось брак грошей. Раніше на травневі свята у нас було повно людей. Нині ж ці свята пройшли гірше, ніж будь-коли. Раніше мій крам брали здебільшого приїжджі з України. Росіяни теж беруть, але їх дуже мало. Узимку я працювала в санаторії «Київ». Він був заповнений винятково росіянами — з Москви, Пітера, Воронежа».

Ще відвертiшою вийшла бесіда з власницею ятки з сувенірами з дерева Світланою. Уже близько двадцяти років, відтоді як жінку, бібліотекаря за освітою, звільнили з одного відомчого санаторію, це її головний бізнес. «Я — оптиміст, — зізнається жінка, — хоча розумію: краще не буде, бо не ходять потяги. У нас така ситуація, що працюємо на старому товарі. Відповідно робитимемо меншу націнку, щоб якось вижити. Місто хотіло нас послати на конкурс по землі, яка б тоді для нас зросла у 6 разів. Але поки чиновники відмовились від цієї затії. Торік в Алушті було багато донецьких і луганських. Ми їм тоді докоряли, мовляв, чому не залишилися захищати свою «ДНР», а лише вивозили звідти дорогі автомашини. А вони нам: «Нехай воюють професіонали». Зараз донецьких майже немає. Мені здається, що у нас буде краще, хоча місцева влада нас душить. Певною мірою вона скучає за... Україною. Бо весь час нам каже: ви ж розумієте, куди ви прийшли — в Росію. Місцеву владу теж притісняють. А нам доводиться лавірувати. На чиюсь допомогу не розраховуємо. Знаєте, таке враження, що Україна нас віддала. Як можна забрати у мене моє? Я не віддам. Просто вигризу своє. Отже, люди хотіли, щоб їх забрали».

Трохи місцевої статистики

За словами начальника відділу з санаторно-курортного комплексу і туризму Алушти Валерія Петровського, 2014 року в регіоні Великої Алушти функціонувало 71 з 83 оздоровниць: 19 санаторіїв і лікувальних закладів, 7 дитячих таборів, 6 готелів, 39 пансіонатів і баз відпочинку. Їхня середня заповнюваність становила 50-55%, зокрема, санаторіїв, лікувальних установ — 42%, дитячих таборів — 84%, готелів — 58%, пансіонатів, баз відпочинку — 37%. У них оздоровились 122 449 організованих відпочивальників, що на 43% менше, ніж 2013 року. Сума платежів до бюджету всіх рівнів за 9 місяців становить 270,2 млн. руб.

Звісно ж, тільки час покаже, чи вдасться вийти Алушті на минулорічні показники, надто щодо дитячих таборів, де заповнюваність торік була найвищою. Відомо, що станом на 2 червня 2015 року Крим поки не отримав жодної копійки субсидiї на оздоровлення дітей з федерального бюджету, про що проінформувала начальник управління додаткової освіти, виховної роботи, організації відпочинку дітей та їх оздоровлення міністерства освіти, науки і молоді Криму Наталія Наумова. Тоді як минулого року ця сума сягала 670 млн. рублів. «Цього року міністерство її (субсидію, — Авт.) чекає, але поки не отримало», цитують її слова «Новини Криму».