Як кредити вибори побороли

Поточний парламентський тиждень — тиждень не пленарний. Хоча, можливо, депутати зберуться таки у четвер — на позачергове засідання, аби провести «роботу над помилками», пов’язану з прийнятим законом про валютні кредити, а також для того, щоб ухвалити врешті-решт закон про місцеві вибори. Власне, місцеві вибори — це найважливіше з усього, що парламентарії мали зробити станом на сьогодні. Однак минулого четверга до місцевих виборів Рада так і не «дійшла». Ймовірно, що гучно прийнятий закон про валютні кредити слугував свого роду димовою завісою — відволіканням від виборчих питань. Якщо це так і було, то мета досягнута: з кінця минулого тижня соціум (чи принаймні його зацікавлена частина) говорить винятково про кредити. Вибори наразі забуто.

«Порошенко, ветуй!»

Пізно ввечері у четвер Верховна Рада 229 голосами «за» ухвалила закон «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті». Документ відразу оголосили популістським, і низка депутатів, які ще кілька годин тому впевнено тиснули кнопки «за», в п’ятницю зранку каялись, називали себе «ідіотами» і відкликали голоси, віддані за нього. Про що ж цей закон? Якщо зовсім коротко, то про можливість, надану валютним кредиторам, сплачувати свій борг за тим валютним курсом, який існував на момент узяття боргових зобов’язань.

(Нагадаємо, що видача валютних кредитів населенню в Україні була припинена в червні 2009 року, коли офіційний курс нацвалюти становив близько 7,61 грн. за долар. Однак найбільший їх обсяг був виданий iще до кризи 2008 року за курсом близько 5 грн. за долар. Позичальників приваблювала більш низька ставка за валютними кредитами, тому саме їм, а не гривневим позикам, віддавали перевагу. Адже обслуговування кредиту в доларах під 10% річних обходилося вдвічі дешевше гривневого кредиту під 20% річних).

«Кредиторам забороняється встановлювати для позичальників додаткові зобов’язання щодо сплати будь-яких платежів, зборів, комісій тощо на свою користь за проведення реструктуризації зобов’язань за кредитними договорами», — йдеться у пояснювальній записці до закону. В ньому також говориться про мораторій на стягнення майна та строк його дії протягом двох років.

Прийнятий закон миттєво розшарував суспільство на його категоричних противників та прихильників. Учасники «валютних майданів», що не раз тримали в облозі парламент, можуть бути задоволені: їхню позицію почули та взяли до уваги. Ті ж, хто так чи інакше, але виплатив свій кредит (або й зовсім ніколи не вдавався до подібних позичань), голосно висловлює своє невдоволення: мовляв, почуваємося дурнями — було б брати банківську позику ще у 2008-му (коли долар співвідносився з гривнею як 1:5) і не повертати її в повному обсязі.

Спільноти в соцмережах підхопили клич «Порошенко, ветуй!», вимагаючи від Президента України не підписувати закон про валютні кредити. Семеро народних депутатів зі свого боку зареєстрували проект постанови про скасування даного закону. Тим паче що голосування за нього — як стверджує нардеп від БПП Сергій Лещенко — відбувалося з порушенням процедури. Швидше за все, Порошенко саме так і вчинить: Президент уже різко розкритикував закон про валютні кредити.

«Що мене надзвичайно розчарувало і викликало велику стурбованість щодо майбутнього коаліції і майбутнього парламенту, так це голосування за закон про реструктуризацію валютних кредитів. Я побачив популістських політиків, які, намагаючись сподобатися тій чи іншій частині суспільства, ставлять під загрозу існування фінансової банківської системи країни, стабільності економіки, і роздачу нездійсненних обіцянок», — заявив Порошенко.

Незадоволені законом є також і Кабінет Міністрів, і банківський сектор (що само собою зрозуміло). Тим часом відомий журналіст і блогер Віталій Портніков нагадує, що ще «13 квітня 2014 року кандидат на посаду Президента України Петро Порошенко пообіцяв виборцям проконвертувати всі взяті ними кредити відповідно до фіксованого курсу та оголосив коливання курсу національної валюти спекулятивним тиском. Цю обіцянку почули мільйони людей. Серед іншого це стало причиною довіри до кандидата і його перемоги у першому турі виборів». Зайве й нагадувати, що на момент такої обіцянки долар іще тримався на позначці у 12 гривень...

Такі різні кредити

Говорячи про борги, не можна не зазначити, що наприкінці травня Верховна Рада проголосувала за ще один закон, котрий також стосується кредитів. Тільки не тих, які приватні позичальники заборгували українським банкам, а тих, котрі Україна винна своїм закордонним інвесторам. Річ у тім, що на сьогодні наша держава має близько 70 мільярдів доларів зовнішнього боргу. Лише протягом минулого року Україна отримала від західних партнерів 9 млрд. доларів, а віддала — 14 млрд. Цього року очікується ще 17,5 млрд. доларів від МВФ, а від інших міжнародних кредиторів — 7,2 млрд. Але є одна умова для їх надходження: українська влада повинна домовитися із зовнішніми кредиторами про реструктуризацію 15 мільярдів боргу.

Діалог із капіталовкладниками триває не надто успішно. А все тому, що українська влада та її кредитори оперують різними мовами. Кредитори згодні на відстрочку, Мінфін наполягає на частковому (мінімум 40%) списанні боргу. А щоб краще «простимулювати» своїх візаві, українські урядовці розмахують у них перед носом прийнятим Радою законопроектом, котрий дає право Кабміну накласти заборону на виплату зовнішніх боргів. Голова Мінфіну Наталія Яресько хвалиться: цей закон «пришвидшить процес переговорів». А якщо партнери не знайдуть порозуміння, закон стане одним iз важелів впливу.

Простіше кажучи, йдеться про найбанальніший шантаж. Уряд висуває західним тримачам українських паперів безапеляційний ультиматум. Якщо вони не погодяться на списання майже половини боргу, залишаться взагалі ні з чим. Бо парламент, мовляв, дав добро на такі репресивні заходи. Якщо держава вважає можливим не розрахуватися з іноземними «донорами», то логічно припустити, що вона так само «пробачить» борги власних громадян. Але наразі практично не має сумнівів iз приводу того, що закон про валютні кредити не набуде чинностi.

Президент Порошенко висловив радість iз приводу того обурення, яке закон здійняв. На його думку, це свідчить про те, що всі популістські наміри політиків ганебно провалилися. «Чому я зрадів? Абсолютно відповідальній позиції суспільства. Вчора після цього голосування політики, які очікували зустріти оплески, які думали, що вони дуже сподобалися і всі будуть їх вітати квітами, насправді отримали дуже холодний душ ненависті», — заявив Порошенко у п’ятничному інтерв’ю телеканалу «Україна».

І про Конституцію

До речі, у тому ж інтерв’ю Порошенко торкнувся іще однієї важливої теми: власного проекту змін до Конституції у частині децентралізації. Президентський документ уже зареєстрований у Верховній Раді і чекає на розгляд. «Я сподіваюся, що Верховна Рада знайде в собі сили проголосувати за імплементацію цих конституційних змін, Конституційний Суд схвалить їх, і ми можемо на осінь вийти на зміни до Конституції, які будуть першими революційними щодо перерозподілу владних повноважень на місцях, до людей», — говорить Порошенко.

Проблема лише в тому, що Верховна Рада працює надто повільно, і до завершення поточної сесії лишається буквально пара днів. Рішення ж з приводу пролонгування роботи депутати поки що не приймали. Минулого четверга парламент не розглянув не лише закон про місцеві вибори — депутати також провалили голосування по закону про утворення муніципальної варти, про скасування 15-відсоткового податку на пенсії для працюючих пенсіонерів (на чому особливо наполягала «Батьківщина» та Опозиційний блок), а також закон про відкритість ЗМІ тощо.

Закон же про національну поліцію, котрий був прийнятий зі значними складнощами, ризикує повторити долю закону про валютні кредити — п’ятеро депутатів від БПП зареєстрували постанову про його скасування. Натомість майже без ексцесів ухвалила Верховна Рада запропонований Кабміном закон про органи внутрішніх справ. За словами народного депутата Юрія Луценка, закон цей є необхідним, оскільки врегульовує відносини між МВС та підпорядкованими йому центральними органами виконавчої влади.

«Якщо раніше в міліції, у прикордонників, Нацгвардії були окремі підрозділи з медицини та іншого, то зараз усе централізується. Зараз один колектив буде обслуговувати інформпотоки всього міністерства, — пояснив Луценко, виступаючи від Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності».

Також парламент прийняв зміни до закону про прокуратуру — вдалося це депутатам лише з четвертої спроби. Суперечки точилися гострі, одна з них, зокрема, торкалася посади антикорупційного прокурора. У підсумку було вирішено, що комісія з його обрання складатиметься з 7 осіб, яких призначить Верховна Рада, і ще 4, котрих делегуватиме Генеральний прокурор. За проект закону у такому вигляді проголосували 228 депутатів.