У наступники Яценюка «сватають» і Саакашвілі, і Турчинова, і Тимошенко, і Яресько. Та поки що Арсеній Петрович кріслом не поступається.
Дійсно, згідно з новим Податковим кодексом, замість 22 податків громадяни платитимуть лише 9. Формально їх кількість скоротили. Проте насправді податки просто об’єднали плюс ввели нові відрахування: акциз на роздрібний продаж товарів (5%), податок на нерухомість (на квартири площею понад 60 кв. м. — від 2%), податок на імпорт (10%), податок iз пенсій, котрі перевищують 3650 грн. (15% від суми, що перевищує вказану), збір за купівлю валюти (2%); податок iз процентів, роялті та інвестиційних прибутків збільшено з 15% до 20%; акциз на паливо зріс у середньому з 3,5 до 10 грн. Словом, відрахувань до держбюджету не стало менше. Їх гривнева вага, навпаки, збільшилась.
Формально відбулося. З 41% ЄСВ знизився до 15%. Однак для переходу на пільговий 15-відсотковий внесок підприємцю слід виконати низку «непідйомних» умов. Зокрема, збільшити зарплатний фонд таким чином, щоб середня зарплата на підприємстві була не нижчою за 3 мінімальні зарплати і на 30% перевищувала середню зарплату за 2014 рік. Крім цього, середній платіж на одну особу після застосування коефіцієнта має становили не менше 700 гривень. В абсолютній більшості випадків виконати подібні вимоги підприємці можливості не мають.
У квітні 2014-го Яценюк пообіцяв спільно з НБУ домогтися від банків зниження ставок кредитів для малого та середнього бізнесу після того, як Україна отримає міжнародні позики.
У 2014-му Україна отримала близько 9 млрд. доларів фінансової допомоги, але влітку минулого року середні ставки кредитування все одно становили 22-25% річних. І навіть такі кредити малому і середньому бізнесу давали вкрай неохоче. Цієї зими більшість банків підвищили ставки до 27-30%, а деякі — навіть до 35% річних.
Одна з найяскравіших обіцянок чинного уряду — втримати на плаву українську валюту. Прийнятний курс гривні становить 12 одиниць за долар — вище економіка може не витримати, говорив Яценюк улітку 2014-му. Але за цей час стався небачений обвал гривні. Девальвація доходила до 35 грн. за долар. Валюта зникла з банків та обмінних пунктів — розквітла спекуляція. Основні групи товарів здорожчали на 50-150%.
У 2014-му тодішній міністр фінансів Олександр Шлапак обіцяв з настанням 2015 року підвищення виплат населенню. Однак насправді уряд заморозив індексацію мінімальних зарплат та пенсій до грудня 2015-го. Мінімальна зарплата нині становить 1218 грн., пенсія — 949 грн.
Обсяг споживчого кошика не переглядався з 2000 року. При цьому було обіцяно скасувати VIP-пенсії, а також перейти до практики адресності та монетизації пільг iз метою оптимізації витрат держбюджету. Ані першого, ані другого зроблено не було.
Уряд обіцяв знизити тарифи на газ, електроенергію та комунальні послуги щонайменше вдвічі. Жодного зменшення не відбулося — Кабмін мотивує це вимогами МВФ. У різних регіонах України тарифи для населення зросли у 3-7 разів.
Будучи представником опозиції, Яценюк зазначав, що «кожен українець повинен отримувати газ українського видобутку, вартість якого 70-100 доларів США. Адже населення споживає 18 млрд. кубометрів газу на рік, а ми добуваємо 20 млрд. кубів. Але цей газ вам не віддають, його продають промисловим підприємствам по 300-400 доларів, а різницю кладуть собі в кишеню. Тоді цю різницю українські олігархи відправляють до офшорних зон, де зберігаються їхні кошти». Ставши Прем’єром, Яценюк більше не згадує про український газ, лише вимагає зменшити російську частку в тих обсягах палива, які Україна закуповує за кордоном. При цьому збити ціну на газ йому істотно не вдається — ціна за газ протягом І кварталу 2015 року становила 365 доларів за «куб». Також іще до кінця 2014 року було обіцяно повернути державні активи, незаконно виведені за кордон. Передбачалася денонсація конвенції між Україною та однією з офшорних зон — Кіпром. Однак угода так і не денонсована.
За 2014 рiк Кабмін Яценюка скоротив кількість чиновників на 10%, адміністрація Президента — на 20%. Цьогоріч уряд обіцяє звільнити ще 50 тис. клерків. Проте середня зарплата чиновників збiльшилася вдвічі. У підсумку — економія відсутня.
У грудні 2014-го уряд обіцяв впровадження в Україні страхової медицини, але вже за місяць з’явилася заява очільника МОЗ Квіташвілі про те, що страхова медицина в Україні неможлива і сенсу в ній немає. До того ж, під даний проект відсутня фінансова база. Згодом Квіташвілі таки заанонсував запуск медичного страхування наприкінцi поточного року. Яценюк також обіцяв, що закупівля найдорожчих вакцин, зокрема ВІЛ-ін’єкцій перейде з юрисдикції українського МОЗ під контроль міжнародних організацій — ООН, ЮНІСЕФ та ВООЗ. Це буде зроблено з метою запобігання корупції, пояснював він. Однак подібний намір лишився тільки наміром.
У передвиборчій програмі «Народного фронту» було зазначено, що органи місцевого самоврядування отримають стабільну фінансову основу для виконання розширених повноважень. Насправді надходження до місцевих бюджетів скоротилися через вилучення ще 25% податку на доходи фізичних осіб, скасовано також субвенції на комунальні дороги. До речі, у Києва як суб’єкта господарювання відрахування податку на доходи фізичних осіб сягає найбільшої позначки — 60%.
Яценюк 4 лютого 2015-го пообіцяв ввести грошові виплати для бійців АТО, що потребують протезування. Сума виплат мала становити 609 тис. гривень для лікування за кордоном. Раніше аналогічну суму розглядали як компенсацію родинам тих, хто загинув на війні.
На практиці бійці спочатку мають довести, що дійсно були в АТО. Їм дуже часто відмовляють як в отриманні статусу учасника бойових дій, так і в оформленні інвалідності. Гроші на лікування та протезування, як і раніше, збирають волонтери, діаспора та благодійні організації за кордоном.
Що стосується сімей загиблих, то не тільки вони не отримують компенсації, а й самі бійці часто не бачать заробітної плати.
Яценюком було обіцяно, що загальний обсяг фінансування безпеки і оборони за 2015 рік становитиме 90 млрд. грн. Проте держбюджетом передбачено виділити 44,6 мільярда гривень, з них 14 млрд. будуть спрямовані на розвиток озброєнь, 1,9 млрд. — на підготовку ЗСУ і ще 28,7 млрд. — на їх утримання. Загалом уряд збирався щорічно закладати на оборону не менше 5% ВВП.
Перший етап будівництва «Стіни» на кордоні з РФ Прем’єр обіцяв завершити іще до 30 вересня 2014-го. Проте хоча на сьогоднішній день на проект витрачено вже 163 млн. грн., він надзвичайно далекий від завершення. Активна фаза робіт відновилася нещодавно, тепер передбачається, що спорудження захисних укріплень розтягнеться на кілька років. Також Яценюк вніс уточнення у попередній задум: за його словами, класичної стіни на кордоні не буде — бо за нею треба буде наглядати, а розширення особового складу Прикордонної служби не входить в плани уряду.
Улітку минулого року Яценюк обіцяв «витрусити» з олігархів кошти на відновлення та розвиток країни. Рік по тому він не згадує про свій амбітний намір. Новий план поповнення казни полягає у приватизації державних підприємств. За Прем’єрства Яценюка оголошена наймасштабніша приватизація: Фонд держмайна повідомляє, що у липнi-вереснi на продаж будуть виставлені частки українських обленерго та теплоелектроцентралей, а також частина акцій Одеського припортового заводу. Проте приватизація державних монополій загрожуватиме безпеці держави. Передача стратегічних ресурсів у руки двох-трьох кланів сприятиме подальшій олігархізації країни.
У грудні 2014-го Яценюк заявив, що вже поборов корупцію «на макрорівні».
Проте недавні соцопитування показали збільшення кiлькості респондентів, котрі позитивно відповідають на питання, чи наявна в Україні корупція (з 60% до 80%). А міжнародна консалтингова компанія Ernst & Young відвела Україні 7-ме місце в антирейтингу найбільш корумпованих європейських країн (для прикладу, Литва опинилася на 21-й сходинці, Польща — на 23-й, Естонія — на 32-й). У світовому корупційному рейтингу Україна посідає 142-ге місце зі 175 можливих. Значно кращими є справи у Молдови (103-тє місце), Білорусі (119-те) та Казахстану (126-те).
Неподолана корупція стала одним iз чинників, що призвели цього року до відмови Україні у скасуванні візового режиму.
Висновки з усього зазначеного напрошуються однозначні і доволі невтішні: політ команди «камікадзе» був не надто вдалим. Але питання щодо того, хто може сісти замість Яценюка за штурвал літака, поки що лишається відкритим. Претендентів і охочих багато, а от часу для експериментів в України майже не лишилося. Але це вже тема для окремої розмови.
Навіть зважаючи на демографічну катастрофу, виїзд мільйонів українців за кордон і потребу інтеграції нашої діаспори, прийняти легалізацію множинного громадянства, не можна було підтримувати цей законопроєкт у такому вигляді. >>
Унаслідок вибуху в ранці 17 грудня в Москві загинули генерал-лейтенант Ігор Кіріллов та його помічник. Напередодні СБУ заочно повідомила генералу про підозру. >>
Голова Служби безпеки України генерал-лейтенант Василь Малюк запевнив, що СБУ рішуче розбереться з діяльністю політиків-колаборантів. >>
Рада Європейського Союзу в понеділок, 16 грудня, ухвалила 15-й пакет економічних та індивідуальних обмежувальних заходів проти Росії, у який увійшли 54 людини та 30 організацій. >>
У Сирії після падіння режиму експрезидента Башара Асада почалося «полювання» за статками його родини, які та накопичувала десятиліттями. >>
До 15 років увʼязнення в Україні заочно засудили голову Держдуми рф Вʼячеслава Володіна. Його визнали винним у посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України. >>
