Перетинаючи темряву. У Києві презентували альбом рідкісної музики українських композиторів
Нещодавно в Києві відбулася презентація нового диска української музики для саксофона та фортепіано «Перетинаючи темряву». >>
Версавія і Габріель. (з сайта kino-teatr.ua.)
В екранізації від народженого в Копенгагені 46-річного режисера Томаса Вінтерберга, безперечно, багато від першоджерела. Формат прокатної мелодрами не дає змоги милуватися зоряним небом, але провінційних прекрасних пейзажів удосталь. Поза кадром лишається навіть доленосна в книзі сцена порятунку головною героїнею від чадного газу у прихистку пастуха свого першого кавалера. Зміна загубленого капелюшка у книзі на нашийну хустку у кінопостановці — взагалі дрібниця.
Як і в романі, у фільмі студії Fox Searchlight Pictures молода і вродлива дівчина довго не може зробити вибір між трьома абсолютно різними чоловіками, які пропонують їй руку і серце. У цій, четвертій, екранізації роману Томаса Гарді творці дозволяють собі навіть змінити ім’я героїні. Тепер вона не Батшеба (погодьтеся, не надто милозвучно), а Версавія Евердін. Незмінним лишається її незалежний характер і ставлення до взаємин із протилежною статтю: «Я не проти побути нареченою на весіллі, тільки щоб потім не було чоловіка». Не тому, що міс Евердін легковажна, а тому, що її уяви про сім’ю інші, ніж у тих, хто хоче бачити її своєю дружиною. А в когось із претендентів не вистачає наполегливості та рішучості. Втім інший може задурити розум пристрасними словами та діями.
Для частини глядачів варіації на любовні взаємини майже 150-річної давнини у декораціях фермерських господарств із вівцями можуть здатися навіть нудними. Насправді вони значною мірою наївні і навіть схематичні. Коли два з трьох кавалерів як ознаку благополучного життя у сім’ї пропонують Версавії піаніно — це для сучасного глядача просто смішно. Як і те, що красуня Версавія (її роль виконує британка Кері Малліган) часто поводиться, як собака на сіні: скажімо, спочатку надішле «валентинку» багатому сусідові-фермеру Уїльяму Болвуду (Майкл Шин), а потім розповіcть йому, що нічого не мала на увазі.
Упродовж усього фільму поряд спочатку з бідною, але освіченою Версавією, а потім власницею успадкованої від дядька ферми, — Габріель Оук (Матіас Шонартс). Роботящого і відданого молодого чоловіка доля не балує: то випадково гине дві сотні його овець, яких заганяє в безодню нерозумний пес, то кохана виходить заміж за сержанта Френсіса Троя (Том Старрідж). Добряку навіть доведеться побути порадником в амурних справах своєму конкурентові — Уїльяму Болвуду. Але щастя приходить до тих, хто уміє чекати...
Нещодавно в Києві відбулася презентація нового диска української музики для саксофона та фортепіано «Перетинаючи темряву». >>
Відомо, що, аби врятуватися від сталінських репресій, Павло Тичина написав вірш «Партія веде». >>
«Моя найстрашніша книжка», — сказала в інтерв’ю для «Суспільного» Марія Матіос про свій новий роман «Жінці можна довіряти» (К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2025). >>
У Київській опері відбулася прем’єра нового балету «Жізель». >>
Перша леді України Олена Зеленська взяла участь у підписанні меморандуму про впровадження українського аудіогіда в Музеї історії та культури Середньовіччя Клюні (Париж) та декларації щодо запровадження україномовних аудіогідів іще в 14 музеях, які входять до Paris Musées. >>
Знайдену у вересні в паризькому особняку картину фламандського живописця Пітера Пауля Рубенса «Христос на хресті», продали на аукціоні у Версалі за €2,3 мільйона. >>