«Вірші, ставайте довкола стіною». Чому книга поезій Богдана Томенчука «Вишийте, мамо, бронежилет» вартує Шевченківської премії
Справжнє не буває напів. Справжнє не буває ні про що. >>
Версавія і Габріель. (з сайта kino-teatr.ua.)
В екранізації від народженого в Копенгагені 46-річного режисера Томаса Вінтерберга, безперечно, багато від першоджерела. Формат прокатної мелодрами не дає змоги милуватися зоряним небом, але провінційних прекрасних пейзажів удосталь. Поза кадром лишається навіть доленосна в книзі сцена порятунку головною героїнею від чадного газу у прихистку пастуха свого першого кавалера. Зміна загубленого капелюшка у книзі на нашийну хустку у кінопостановці — взагалі дрібниця.
Як і в романі, у фільмі студії Fox Searchlight Pictures молода і вродлива дівчина довго не може зробити вибір між трьома абсолютно різними чоловіками, які пропонують їй руку і серце. У цій, четвертій, екранізації роману Томаса Гарді творці дозволяють собі навіть змінити ім’я героїні. Тепер вона не Батшеба (погодьтеся, не надто милозвучно), а Версавія Евердін. Незмінним лишається її незалежний характер і ставлення до взаємин із протилежною статтю: «Я не проти побути нареченою на весіллі, тільки щоб потім не було чоловіка». Не тому, що міс Евердін легковажна, а тому, що її уяви про сім’ю інші, ніж у тих, хто хоче бачити її своєю дружиною. А в когось із претендентів не вистачає наполегливості та рішучості. Втім інший може задурити розум пристрасними словами та діями.
Для частини глядачів варіації на любовні взаємини майже 150-річної давнини у декораціях фермерських господарств із вівцями можуть здатися навіть нудними. Насправді вони значною мірою наївні і навіть схематичні. Коли два з трьох кавалерів як ознаку благополучного життя у сім’ї пропонують Версавії піаніно — це для сучасного глядача просто смішно. Як і те, що красуня Версавія (її роль виконує британка Кері Малліган) часто поводиться, як собака на сіні: скажімо, спочатку надішле «валентинку» багатому сусідові-фермеру Уїльяму Болвуду (Майкл Шин), а потім розповіcть йому, що нічого не мала на увазі.
Упродовж усього фільму поряд спочатку з бідною, але освіченою Версавією, а потім власницею успадкованої від дядька ферми, — Габріель Оук (Матіас Шонартс). Роботящого і відданого молодого чоловіка доля не балує: то випадково гине дві сотні його овець, яких заганяє в безодню нерозумний пес, то кохана виходить заміж за сержанта Френсіса Троя (Том Старрідж). Добряку навіть доведеться побути порадником в амурних справах своєму конкурентові — Уїльяму Болвуду. Але щастя приходить до тих, хто уміє чекати...
Справжнє не буває напів. Справжнє не буває ні про що. >>
Книжка Сергія Кривоноса «Зі щитом або на щиті» (К.: Брайт Букс) — перші генеральські мемуари про російську агресію. >>
У кінотеатрах другий тиждень показують документальну стрічку «Одного літа в Україні» від кінооб’єднання Вавилон? >>
Скрипку, виготовлену відомим італійським лютьєром Антоніо Страдіварі в 1714 році, продав аукціонний дім Sotheby's - новий власник виклав за неї 11,25 мільйона доларів. >>
На Сумщині в містечку Білопіллі 8 лютого 1925 року народився Віктор Зарецький — яскравий представник мистецького світу України. У його доробку роботи різних напрямків і стилів, які крізь призму творчості одного художника розповідають історію ХХ століття, протягом якого художнику випало творити. >>
Чи можна зупинити зло і злочини, розпізнати їх у зародку? Відповіді на ці питання намагаються знайти творці вистави «Калинова Сопілка» за мотивами повістіОксани Забужко - Харківський театр ляльок імені Віктора Афанасьєва. >>