Насіння є. Експортерів нищимо

02.07.2015
Насіння є. Експортерів нищимо

Українська кукурудза — під пресом вітчизняних бюрократів.

Загалом Україна є нетто-імпортером насіння майже усіх сільськогосподарських культур. Зовнішньоторговельне сальдо по насінню зернових та олійних культур минулого року склало -470 мільйонів доларів США. Таку принизливу для аграрної держави ситуацію зумовлює низка факторів, основними з яких є недосконалість вітчизняної системи стандартизації та сертифікації насіння. Вона, з одного боку, обмежує доступ вітчизняних насіннєвиків на зовнішні ринки і позбавляє додаткових фінансових ресурсів для розвитку, а з іншого — стримує впровадження та використання інноваційних іноземних технологій в Україні.

При цьому Україна має унікальні можливості для виробництва й експорту насіння. Так, у 2014 році експорт насіння лише основних культур склав 37,4 мільйони доларів. Наприклад, попри жорсткий пресинг потужних американських та європейських брендів, насіння кукурудзи дніпропетровських та полтавських селекціонерів виявилося якіснішим і цілком конкурентоспроможним на міжнародних тендерах. Навіть з урахуванням внутрішніх гальм у вигляді численних дозвільно-корупційних процедур. Беззаперечним доказом невикористаного потенціалу слугує і факт, що великі міжнародні компанії протягом останніх років активно розвивають виробництво власного насіння на території України, будуючи насіннєві заводи та селекційні станції. Свідченням зацікавленості в українському насінні є перебування місії Євросоюзу, яка оцінювала систему офіційного контролю та сертифікації зернових культур та її відповідність вимогам ЄС. Водночас спостерігається високий рівень забезпеченості насінням пшениці та ячменю: зареєстровано значну кількість сортів польових культур вітчизняної селекції. Тому аграрні експерти наполягають: необхідно прискорити інтеграцію насіннєвого законодавства України у міжнародне правове поле.

«На нашу думку, оперативне визнання міжнародних сертифікатів та адаптація законодавства у сфері насінництва до міжнародних стандартів матиме подвійний ефект. Вони полегшать українським виробникам доступ до сучасної високотехнологічної селекції, стимулює міжнародні компанії інвестувати у розвиток виробництва насіння в Україні і надасть можливість нашим виробникам насіння вийти на міжнародні ринки та експортувати товари з високою доданою вартістю та інтелектуальною складовою», — вважає виконавчий директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Олександр Жемойда.

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>