І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Українська кукурудза — під пресом вітчизняних бюрократів.
Загалом Україна є нетто-імпортером насіння майже усіх сільськогосподарських культур. Зовнішньоторговельне сальдо по насінню зернових та олійних культур минулого року склало -470 мільйонів доларів США. Таку принизливу для аграрної держави ситуацію зумовлює низка факторів, основними з яких є недосконалість вітчизняної системи стандартизації та сертифікації насіння. Вона, з одного боку, обмежує доступ вітчизняних насіннєвиків на зовнішні ринки і позбавляє додаткових фінансових ресурсів для розвитку, а з іншого — стримує впровадження та використання інноваційних іноземних технологій в Україні.
При цьому Україна має унікальні можливості для виробництва й експорту насіння. Так, у 2014 році експорт насіння лише основних культур склав 37,4 мільйони доларів. Наприклад, попри жорсткий пресинг потужних американських та європейських брендів, насіння кукурудзи дніпропетровських та полтавських селекціонерів виявилося якіснішим і цілком конкурентоспроможним на міжнародних тендерах. Навіть з урахуванням внутрішніх гальм у вигляді численних дозвільно-корупційних процедур. Беззаперечним доказом невикористаного потенціалу слугує і факт, що великі міжнародні компанії протягом останніх років активно розвивають виробництво власного насіння на території України, будуючи насіннєві заводи та селекційні станції. Свідченням зацікавленості в українському насінні є перебування місії Євросоюзу, яка оцінювала систему офіційного контролю та сертифікації зернових культур та її відповідність вимогам ЄС. Водночас спостерігається високий рівень забезпеченості насінням пшениці та ячменю: зареєстровано значну кількість сортів польових культур вітчизняної селекції. Тому аграрні експерти наполягають: необхідно прискорити інтеграцію насіннєвого законодавства України у міжнародне правове поле.
«На нашу думку, оперативне визнання міжнародних сертифікатів та адаптація законодавства у сфері насінництва до міжнародних стандартів матиме подвійний ефект. Вони полегшать українським виробникам доступ до сучасної високотехнологічної селекції, стимулює міжнародні компанії інвестувати у розвиток виробництва насіння в Україні і надасть можливість нашим виробникам насіння вийти на міжнародні ринки та експортувати товари з високою доданою вартістю та інтелектуальною складовою», — вважає виконавчий директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Олександр Жемойда.
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>
Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>
Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>
Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>