Митниці дають добро

Темою номер один минулого тижня на Волині стали чутки про ймовірне призначення на посаду начальника Ягодинської митниці колишнього її керівника, екс-регіонала і людину Ігора Калєтніка Романа Микитюка. Ці чутки досить швидко обросли реальними фактами.

Народний депутат Ігор Гузь («Народний фронт») спочатку написав у Фейсбуці про наміри керівника ДФС Романа Насірова повернути у крісло головного митника Волині колишнього її начальника Романа Микитюка, який за свою стрімку кар’єру з 1993 року встиг побувати керівником чотирьох українських митниць. Ягодинською митницею з перервами у кілька років він уже керував тричі з перервами у кілька років: трохи в часи правління раннього Кучми, з 2003 по 2005 рік та з 2011 і до липня 2013 року, коли Романа Микитюка після показових корупційних скандалів відсторонили із займаної посади на час проведення комплексної міністерської перевірки.

Останнє повернення Микитюка на Волинь було особливо пам’ятне скандальним затриманням його протеже і заступниці Клавдії Кутикіної, з якою Микитюк поїхав до Львова керувати Львівською митницею. Цю пані, яку на митниці називали касиром, СБУ взяла на хабарі прямісінько під камерами спостереження в її робочому кабінеті, куди не соромлячись приносили митники доларову мзду. Ще нібито 100 тисяч «зелених» знайшли при обшуку на її квартирі. За всіма ознаками велика чистка на Львівській митниці мала б торкнутися і її керівника, але Роман Микитюк вийшов сухим з води, а з цієї кримінальної справи не вийшло ще однієї у стилі «а ля суддя-посівальник». Клавдія Кутикіна відбулася кількома роками умовного покарання, а її патрон благополучно повернувся на рідну Волинь і став керувати Ягодинською митницею. Він іще встиг стати депутатом Волинської обласної ради від Партії регіонів, але грянула Революція гідності. Торік запустили чутку, що Роман Микитюк працює простим митником на якомусь львівському митному посту, аби згодом повернутися на вищу посаду. Та львівська митниця цю чутку спростувала. Коли заговорили, що він повертається в Ягодин, — теж думали, що це жарт і не більше. Як виявилося, не до жартів.

Ще рік тому про повернення у крісло головного волинського митника цієї одіозної фігури й мови бути не могло. Тепер же, як бачимо, колишні відсиділися й потихеньку повертаються у владу. Нардеп Ігор Гузь ініціював депутатське звернення до уряду та керівництва митниці з проханням не розглядати кандидатуру Романа Микитюка на посаду керівника головних митних воріт Волині. Звернення до Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, міністра фінансів Наталії Яресько та керівника ДФС Романа Насірова він озвучив під час брифінгу у Верховній Раді. Під ним підписалися 47 депутатів з усіх фракцій коаліції.

У понеділок, 22 червня, Ігор Гузь разом із «Самообороною Волині» провели прес-конференцію з цього приводу, на якій озвучили інформацію, що голова Волинської ОДА Володимир Гунчик призначив Романа Микитюка своїм радником. А це значить, що він у такий спосіб, можливо, готує його легалізацію й повернення на посаду керівника митниці. Депутат наполягає, що такі призначення мають відбуватися прозоро, а не таємно від волинської громади. «Якщо пропустити на цю посаду Микитюка, то на свої посади повернеться братія і гвардія, яка мучила Волинь за часів правління Віктора Януковича», — вважає Ігор Гузь. Він розповів, що Микитюк призначив йому зустріч у Києві і просив не розкручувати це питання, на що нардеп відповів відмовою. «Народнофронтівець» готовий блокувати трибуну ВР і вимагати звіту керівника ДФС щодо ймовірного призначення на посаду начальника Ягодинської митниці екс-регіонала. Якщо не буде прозорості цього призначення — на Волині на знак протесту можуть заблокувати митний перехід.

На Волині, до речі, досі немає постійного начальника митниці. Його обов’язки виконує Андрій Андрейків, який так прокоментував останні події на прес-конференції: «Минула влада не здасться. Багато людей намагаються повернутися на державну службу. Закон очищення влади гласить, що той, хто був у лавах АТО, має «індульгенцію» від люстрації. І низка таких працівників скористалися цим і хочуть повернутися на державну службу. Я розмовляв із Насіровим, з Лікарчуком. Все керівництво декларує готовність до змін. Я подумав, якщо це люди молоді за духом і віком, то вони мають продукувати молоді зміни. Тому повернення назад маргіналів є досить сумнівним у частині зміни влади. Всі чудово розуміють, що Ягодинська митниця була філією Компартії. А коли радником голови ДФС призначений кум Калєтніка — про що можна говорити?».

Голова Волинської ОДА Володимир Гунчик так відреагував на чутки про те, що ніби він підтримав кандидатуру Микитюка: «На сьогоднішній день рішення про зміну керівника митниці в компетенції голови Фіскальної служби. До мене офіційних документів ніяких не надходило». Рішення по Микитюку, сказав він, прийматиметься тоді, коли він пройде люстраційну перевірку, хоча як до людини у нього претензій до колишнього регіонала немає. Дивно це чути з вуст очільника влади, адже йдеться не про людські якості Микитюка, який, можливо, є хорошою людиною. Він іще й потужний агробізнесмен, який володіє кількома тисячами гектарів землі, має фермерське господарство, створює робочі місця для людей. Не буду перераховувати всього, що встигла придбати родина Микитюка на Волині, яким бізнесом він володіє. Негарно рахувати чужі гроші, хоча в цивілізованому суспільстві, до якого ми ніби йдемо, державний службовець, та ще й такого рангу, мав би показати свої доходи й видатки. Про це поки що не йдеться. Питання в іншому: для чого людина, яка не могла бути поза корупційними схемами на митниці, інакше вона там би не втрималася, повертається у це крісло? Якщо це нові обличчя у владі — даруйте. Якщо це реформи — куди ж ми йдемо? Чи справді немає у нас молодих, розумних хлопців і дівчат, які знаються на митній справі не гірше, ніж колишній військовий Роман Микитюк? Чому світ клином сходиться саме на ньому? Питань більше, ніж відповідей...

P.S. Коли цей номер «УМ» уже готувався до друку, стало відомо, що керівником Ягодинської митниці призначено не Микитюка, а його друга Дмитра Якобчука.