Ва-банк з оптимізмом

Наступного тижня у Вашингтоні комітет кредиторів розгляне фінансовий ультиматум України — останню пропозицію Мінфіну щодо реструктуризації частини нашого зовнішнього боргу. Окрім Наталії Яресько та представників «Франклін Темплтон», які скупили рекордну кількість українських облігацій, та їхніх колег, за «круглим столом» сидітимуть також представники Міжнародного валютного фонду — головного фінансового донора України.

«Залізна леді» Яресько

Український уряд, опинившись перед загрозою дефолту, пропонує скоротити основну суму нашого боргу, але при цьому обіцяє відновити вартість бондів, якщо економічна ситуація у державі відновлюватиметься скоріше за прогнози. Терміни виплат за боргами таким чином зростуть, а частину боргу ми сподіваємося списати. За приблизними оцінками, ми сподіваємося позбутися від 40% боргу. Очікувана поблажливість кредиторів, за оцінками Мінфіну, може принести нам економію 5,2 млрд. доларів вже у нинішньому році, а у найближчі чотири роки — ще 15,3 млрд. доларів.

Кредитори, як свідчать джерела, наразі готові погодитися на часткове відтермінування, але категорично проти списання боргів. Відтак за прогнозами експертів, офіційний Київ вдаватиметься до дрібного шантажу: погрожуватиме фінансовим донорам оголосити дефолт. Відтак у цьому випадку втрати для наших кредиторів будуть значно відчутнішими. А тому, мовляв, краще погодитися на малі втрати, ніж зіткнутися з великими. Тим часом у кредиторів можуть бути свої, не менш переконливі, аргументи: оголошення дефолту може суттєво нашкодити нашому іміджу. А це означатиме зменшення інтересу інвесторів до нашої держави, а отже, її перспективи у майбутньому.

Умови, які нині висувають кредитори, м’яко кажучи, неприйнятні: використати 8 мільярдів доларів із наших золотовалютних резервів на погашення боргу. Країна таким чином опиняється без жодного резерву, можливостей стабілізувати фінансову систему, впливати на курс своєї валюти тощо. А тому міністр фінансів Наталія Яресько пішла ва-банк: заявила, що у випадку відхилення її пропозиції уряд скористається своїм правом і накладе мораторій на частину боргів.

Комітет кредиторів скаржиться на таку жорстку позицію очільника Мінфіну. Тиждень тому спеціальний комітет, який представляє інтереси наших кредиторів, навіть заявив, що він не проти і надалі домовлятися з Києвом, але бачить перепону у вигляді непоступливої Яресько. І тоді на допомогу закликали посередника — МВФ.

Закордон готовий допомогти

Публічно про дефолт міністр фінансів не заявляє. «Ми не прямуємо до дефолту, — заявляє вона. — Ми готові платити за свої борги. Але ми можемо заплатити тільки те, що ми маємо. Тому ми пропонуємо нашим кредиторам піти назустріч Україні і зменшити номінальну вартість боргу».

Глибину проблеми кредитори, на думку експертів, безумовно, розуміють. «Фінансисти розуміють, у якій ситуації опинилася Україна, — каже голова правління Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський. — Це військово-політичний конфлікт, а отже, великі витрати на армію. Сьогодні міжнародна фінансова допомога, яку отримує Україна, йде не на розвиток економіки, а на обслуговування зовнішнього боргу». Така ситуація, по суті, ставить хрест на будь-якому розвитку економіки. Де-факто, консервуючи цю ситуацію, ми просто віддаляємо дефолт у часі. І, зрештою, яка різниця: трапиться він у 2015 чи через кілька років? Навіть більше, краще перейти через болісну межу вже зараз, а потім почати розвиватися, ніж з оптимістичним обличчям відтягувати неминуче.

За словами Бураковського, якщо проаналізувати ситуацію у 2014 році, то ми побачимо: із країни пішло грошей у півтора раза більше — у вигляді оплати за борги, ніж зайшло безпосередньо в українську економіку. Успішні перемовини з кредиторами додадуть стабільності українській економіці, зокрема укріплять гривню, оскільки уряду вже треба буде значно менше купувати валюту для виплати боргу.

«Тож зрозуміло, що реструктуризація означає, що ці кошти, які ми отримаємо від МВФ, Європейського банку тощо, працюватимуть тут. І через певний час ми зможемо отримати певний економічний ефект», — каже Бураковський. Оптимістично налаштовані до можливості полюбовно вирішити фінансову суперечку й інші експерти. «На боці українського уряду — західні держави і фінансові інститути, зокрема МВФ», — каже експерт Українського інституту публічної політики Ігор Шевляков. За його словами, партнери України відверто підтримують позицію, що приватним кредиторам варто було би погодитися на умови реструктуризації. «Це означає, що принаймні у випадку технічного дефолту за будь-яким із платежів Україні не варто очікувати звернення за крос-дефолтом, тобто погашення всіх зовнішніх зобов’язань з боку західних держав і міжнародних фінансових інституцій», — стверджує Шевляков.