Куди летить Соловей

Скандалу не чекав ніхто. Українські велосипедисти небезпідставно готувалися брати нагороди на Європейських іграх у Баку. Були лідери — Андрій Гривко і Ганна Соловей, та й новий президент федерації щиро заохотив. Незалежно від ґатунку, за кожну медаль Олександр Башенко пообіцяв премію з особистого фонду — 200 тис. грн. Стимул удесятеро солідніший, аніж отримають Соловей і Гривко від держави в особі Міністерства молоді й спорту. Отже, у велошосе на Євроіграх Україна має дві медалі, обидві — срібні. І один скандал, пов’язаний із «національним» визначенням 23-річної Ганни Соловей.

Як стають «непрофесіоналами»

Нагадаємо, Ганна фінішувала другою 18 червня в індивідуальній гонці з роздільним стартом. І, за звичкою, залишилася незадоволеною: «Дуже засмучена, й результат зовсім не тішить, адже їхала до Баку винятково по «золото».

«Ай, молодець! Оце максималістка, — раділи вболівальники. — А ось казахи — нехороші».

І справді, дуже некрасиво виглядало, коли буквально напередодні старту в Баку інтернет заряснів новинами: «Казахстанська команда Astana-Acca Due O розриває контракт із Соловей у зв’язку з її «непрофесіональною поведінкою».Тоді Ганна проявила фірмовий норов: «Не сильно й засмутилася, мені взагалі було однаково, адже наступного дня — гонка».

Навряд чи подібна подія може залишити байдужими навіть «непрофесіоналів». Тож варто пригадати, з чого все починалося.

Народившись у Хмельницькому, Соловей у 12 років переїхала до Луганська: тренуватися у знаменитого фахівця Сергія Базіна. Вигравши юніорські чемпіонати світу 2009 та 2010 років, у 2011-му була дискваліфікована на два роки після позитивного тесту на допінг. Тренування не покинула й минулого року увійшла в історію як перша українська велогонщиця — призерка чемпіонатів світу. В іспанській Понферраді Ганна стала другою в «розділці». Тоді ж і дала попередню згоду на перехід до «Астани». Мовляв, до професійної команди сватали її давно, а вдома «важко — немає призових від змагань, не може нікуди їздити, бо федерація не виділяє грошей». Отже, ясно: дівча рвонуло б за кордон набагато раніше, якби не тренер. «Як же я без нього? Він же мені й тато, й мама, він мені й готує, й пере».

Сяк-так домовившись ще й «за тренера», Ганна Соловей у грудні минулого року підписала однорічний контракт. «Астана» — це моя мрія! ... В команді прийняли привітно, умовами задоволена, я не постійно тренуюся в Італії — в мене вільний графік... Зараз маю аж 12 велосипедів, а комбінезон підганяли під мене цілих два місяці — так ретельно до всього ставляться», — розповідала молода велосипедистка.

...Казка закінчилася тиждень тому. Й розпочалася банальна словесна війна з елементами базарної сварки. «Вона ухилилася від виступів у США, через що наша команда була не допущена до змагань, сама ж у цей час виступала за свою збірну в Канаді!» — «А ви мені всіх обіцяних велосипедів не надали, навіть «розділочного!» — «Вона не виступала на етапах Кубка світу та інших змаганнях нібито через відсутність шенген-візи, хоча була разом із тренером в Італії!» — «Та вони мені квиток вчасно не надіслали, а тренеру навіть мінімальну платню не платили, хоча й обіцяли...»

Приблизно такий діалог за посередництва інтернету й журналістів міг тривати довго, якби за Соловей не вступилася національна федерація. Певне, хотіли, як краще. Натомість отримали ледь не міжнародний скандал, зіпсовані стосунки з казахстанцями та нехороші подробиці про плани Ганнусі.

«Я шукаю місце, де мені буде краще...»

«ФВСУ категорично заперечує звинувачення Соловей у непрофесіоналізмі й вимагає офіційних вибачень... Жіноча велокоманда «Астана» розірвала контракт через відмову спортсменки прийняти громадянство Казахстану» — це уривки з офіційної заяви, оприлюдненої на сайті Федерації велоспорту України.

Замість вибачень отримали офіційну заяву від казахської федерації: мовляв, відрахування з «Астани» не має жодного стосунку до зміни громадянства спортсменки. Хоча ще на початку сезону на адресу президента КФВС надійшло письмове звернення Ганни Соловей щодо «прийняття її в члени національної збірної Казахстану, що передбачає зміну громадянства». Головною ж причиною звернення була «відсутність перспектив подальшого росту й підвищення спортивної майстерності у складі жіночої збірної команди України». І все це має підтвердження за підписом самої велосипедистки.

«Прошу не плутати громадянство і клуб. Це дві різні речі, — перейшла в контратаку через пресу Соловей. — Так, мені пропонували громадянство, але я не говорила, що хочу чи не хочу його міняти». І все ж зізналася: «Таке було, коли існували проблеми з федерацією... Зараз у ній змінився президент, можливо, будуть якісь переміни... Я шукаю місце, де мені буде краще, де в мене буде спортивне майбутнє. Я не хочу міняти українське громадянство, але якщо доведеться, шукатиму вихід».

Що ж до президента, то пан Башенко намагається загладити скандал: «Я бачив її звернення в мережі, але без оригіналу воно не має сили... Ганна мені у вічі сказала, що їй це не потрібно, в неї немає бажання змінювати громадянство».

Що ж, хотілося б. Наразі двохсоттисячні чеки роздані, і настрій у Соловей явно поліпшився: «Виступатиму тільки за Україну». А підступний інтернет вже «сватає» нашу героїню до Азербайджану...