Голову за голову

Як збирали голоси

Голосування за відставку Наливайченка було дечим більшим, аніж просто вирішенням кадрового питання. На кону стояло подальше існування коаліції — вона могла «спіткнутися» на Наливайченкові і, як мінімум, забити перший цвях у власну домовину. Тому чисельні оглядачі абстрагувалися від першопричини відставки, зосередившись на ймовірних голосах за і проти неї.

«Народний фронт» обіцяв напередодні голосування, що підтримає звільнення голови СБУ — про це заявляв заступник голови фракції Андрій Тетерук. «Самопоміч» теж зголосилася допомогти Наливайченку змінити місце роботи — від її імені говорив заступник голови фракції Єгор Соболєв. Він, щоправда, додав, що, на його переконання, слідом за Наливайченком мають піти також Генпрокурор Віктор Шокін і міністр МВС Арсен Аваков.

Із Блоком Петра Порошенка все було зрозуміло «за замовчанням», за винятком групи «ударівців», котра влилася у лави БПП перед минулорічними парламентськими виборами. Від самого початку «люди Кличка» збирались відстоювати Наливайченка, мотивуючи це відсутністю аргументів на користь його відставки. «Президент прийшов на фракцію Блоку Порошенка та сказав, що хоче замінити голову СБУ. Але ми не почули жодного аргументу, чому так. Ми не розуміємо причину необхідності звільнення Наливайченка», — пояснив нардеп Єгор Фірсов.

Однак згодом з’ясувалося, що благі наміри легко продаються і купуються: відразу кілька джерел розповсюдили інформацію про готовність фракції «УДАРу» піти на певну оборудку і «здати» Наливайченка. Ціна питання — проведення у Києві однотурових виборів мера. Якщо подібна норма буде закріплена в новому виборчому законодавстві, «УДАР» підтримає відставку голови СБУ, поділився інсайдом позафракційний депутат Борислав Береза. Він додав, що за поблажливість «кличкісти» вимагають також крісло прокурора Києва.

У підсумку лише четверо депутатів iз БПП голосували проти відставки Наливайченка — цитований вище Фірсов, а також депутати Барна, Кіт і Люшняк (усі четверо — «ударівці»). Загалом Блок Порошенка дав 104 голоси «за», «Народний фронт» — 69, «Самопоміч» — 23, «Воля народу» — 17, «Батьківщина» — 13. Решта голосів надійшла від позафракційних.

Якщо «УДАР» дійсно вдалося зацікавити однотуровими виборами (і змусити пожертвувати власною креатурою — Наливайченком), це означатиме тільки одне: Віталій Кличко намертво вчеплений у крісло мера і навіть попри свій підупалий рейтинг боротиметься за нього до кінця. А оскільки йому в цьому нібито підігрує Рада та її найбільша фракція, з Президентом у Кличка триває певне перемир’я. Не в програші і «Народний фронт»: подейкують, що вчорашнім голосуванням фракція «купила» лояльність Порошенка до Арсенія Яценюка, котрому час від часу пророкують скору відставку.

Що далі?

Власне, питання «що далі?» розпадається на два шари. Перший стосується долі самого Наливайченка, другий — того, хто стане наступним головою СБУ. «Зраджений усіма (!) в кращих традиціях українського політикуму, але не переможений...», — пафосно охарактеризував стан свого колишнього шефа його радник Маркіян Лубківський. Лубківський додав, що залишає посаду слідом за Наливайченком. Тим часом звільненому Наливайченку Президент «щиро вдячний за все», — повідомив лідер БПП Юрій Луценко.

За словами Луценка, як компенсацію Порошенко пропонував нині безробітному чиновнику компромісні варіанти працевлаштування. «Якщо когось цікавить, то Валентин Олександрович заявив, що хоче займатися політикою, а не займати інші посади, які йому пропонувалися Президентом», — заявив Луценко. І перевів увесь конфлікт Порошенка та Наливайченка у площину війни. «Оскільки війна на сході перейшла в напівзастиглу стадію, і нова стратегія РФ для терористичних республік полягає в підриві України зсередини, і це новий виклик, то необхідна адекватна відповідь, і відповідати на цей новий виклик необхідно з новим главою СБУ», — пояснив Луценко.

Насправді ж «нові виклики» з Москви не мають до відставки Наливайченка жодного стосунку. Його долю вирішило як тертя з ГПУ, так і опосередковані зв’язки з Дмитром Фірташем, які пролягають по лінії Кличка. Після того як Фірташ розкрив домовленості між Порошенком та Кличком, що стосувалися розподілу їхній ролей на президентських та мерських виборах, стосунки політиків відчутно зіпсувались. Проте зовсім їх рвати Порошенко не збирається, недарма Наливайченку була запропонована посада голови Служби зовнішньої розвідки.

Сам Наливайченко заявляє, що не має жодного відношення до Фірташа, його схем та оборудок. Тим часом його соратник Єгор Фірсов наполягає: головна причина охолодження між Наливайченком та Порошенком — небажання Президента терпіти на високих посадах нелояльних до себе людей. Зрозуміло, що тепер тема «незручності» Наливайченка, його сміливості та «опозиційності» буде всіляко розкручуватися та мусуватися. Вважаймо, що одного претендента на президентські вибори 2019 року ми вже маємо, а часу, щоб знову й знову наголошувати на своїх чеснотах, Наливайченко має досить.

Про рішення Наливайченка йти в політику заговорив і Віталій Кличко. Причому подав ці плани мало чи не як солідарне рішення всього «УДАРу» і наслідок свого власного «благословення». «Валентин Наливайченко сказав, що не чіплятиметься за посаду, щоб не давати підстав тим, хто не хоче ефективної роботи влади в Україні, говорити про політичну нестабільність чи сварки в українській владі. Наливайченко звернувся до мене та депутатів з групи «УДАР» щодо підтримки його рішення (...) Наливайченко завжди відстоював державні інтереси, є принциповою людиною і, переконаний, його політичні прагнення будуть успішними. А ми його підтримаємо», — пообіцяв Кличко.

Другий вартий обговорення сюжет — це питання майбутнього наступника Наливайченка. Оскільки зацікавлений у дружніх стосунках iз Президентом «Народний фронт» заговорив про кандидатуру Василя Грицака, немає сумнівів, що таким є бачення самого Порошенка. «Він — професіонал, був в АТО. Повністю розуміє ситуацію, він розумна людина. Я думаю, як фахівець він повинен упоратися», — нахвалює Грицака нардеп Тетерук.