На Європейських іграх після п’яти з половиною змагальних днів борчиня Аліна Махиня-Стадник так і залишалася єдиною, на чию честь лунав Гімн України. Зате за кількістю «срібла» — по 6 — з нами могли зрівнятися лише німці й італійці...
Боремося. Вдало. «Золото» не пропонувати
Підтримати медальний почин Аліни дуже хотіли (й могли!) ще троє наших борчинь. Однак Лілія Горішна (вагова категорія до 55 кг) у «втішному» турнірі дісталася матчу за третє місце, де поступилася білорусці Шушко на туше. А ось Азербайджан свою колекцію поповнив ще одним «золотом» — у фіналі Дороган перемогла польку Засіну.
Тетяна Лавренчук потужно проїхалася по килиму туркенею Есілірмак у півфіналі (до 58 кг). Бронзова призерка минулорічного Євро в Баку обмежилася «сріблом». «Задоволена своєю боротьбою на турнірі, а фінальну зустріч [угорці Барке] програла через хвилювання. Мабуть, тому що раніше ніколи не виступала на змаганнях такого рівня. Дуже нервувала», — визнала молода житомирянка.
Юлія Ткач із Волині, яка торік стала чемпіонкою світу, щойно вийшовши з декрету, на Євроіграх теж дійшла до фіналу категорії до 63 кг. Обізнані люди розказують, що на тренуваннях Ткач перетворюється ледь не на фурію: її емоції й експресія частенько призводять до гучних сварок із тренером Андрієм Пістуном. Потім миряться й продовжують перемагати. Може, недосварилася Юля напередодні вирішальної сутички з росіянкою Лозинською, бо аж занадто спокійною була в першій трихвилинці. «Вибухнула» тільки наприкінці зустрічі, але все ж поступилася в один бал!.. І це тим більш образливо, бо на шляху до вирішального поєдинку борчиня з Ковеля не дозволила суперницям набрати жодного очка!.. «Можливо, у фіналі мені не вистачило для успішного прийому якихось кількох секунд», — зізналася всього лише «срібна» Ткач.
Оксана Ващук (75 кг) програла у чвертьфіналі туркені Ясемін Адар. Чемпіонкою ж стала білоруска Марзалюк, яка на прикладі Букіної показала, як потрібно боротися з росіянками.
Більшого чекали ми від наших чоловіків-«вільників», які закривають борцівські змагання на Іграх. Але Тарас Маркович (57 кг), Андрій Квятковський (65 кг) і Руслан Дудаєв (74 кг) «повилітали» ще на ранніх стадіях.
Як і на минулорічному ташкентському ЧС, у Баку-2015 довелося відпрацьовувати «за тих хлопців» Валерію Андрійцеву (до 97 кг). Тоді він став бронзовим призером (єдина медаль чоловічої збірної) і присвятив свій успіх бійцям АТО. За злою іронією долі, ту «бронзу» Андрійцев виграв у грузина Одікадзе. А тепер поступився в півфіналі цьому ж суперникові. Реабілітувався вже у «бронзовому» двобої, хоча навіть при 8:0 на його користь словак Яловір ще намагався пручатися. Навіть набравши ще два бали, наш «танк» пояснив, як він примудрився не виграти «золото»: «Після того як наші хлопці вибули із боротьби, додалося відповідальності та хвилювання — дуже неприємне відчуття, коли сидиш у роздягальні без своїх друзів по команді. На жаль, проблем додала травма, яку я отримав напередодні змагань. Щоку рознесло так, ніби її покусали бджоли. Ще й температура підскочила. Якийсь час не міг повноцінно тренуватися».
Коли Росію приємно «розстрілювати»
...А синхроністки таки закінчили Ігри «в призах». Після командного виступу у комбінації наші юні «водні грації» здобули в Баку чергову «бронзу» (були ще треті місця у дуету та команди) — Валерія Апрелєва, Валерія Бережна, Єлизавета Яхно, Яна Нарєжна, Олександра Філоненко, Вероніка Гришко, Аліна Шинкаренко, Мар’яна Серіхова, Катерина Ткачова, Ганна Єсіпова. Яхно з Нарєжною взагалі стали триразовими призерками турніру.
Набирає обертів турнір лучників. Але й тут нашим «золотим» мріям поки що не судилося збутися. Після «сухої» перемоги над фінським дуетом (6:0) наша змішана пара Георгій Іваницький та Лідія Січеникова вже у чвертьфіналі потрапила на сильних росіян Тимофеєв/Цибекдоржиєва. І росіяни були «перестріляні» з тим же ганебним рахунком 6:0! Та вже не вперше на цих Іграх успішні виступи українців змінюються невтішними. У півфіналі з італійцями замість стабільних «десяток» і «дев’яток» стріли зрадницьки летіли у «сімки» й «вісімки» — 1:5. З таким же рахунком українці в поєдинку за третє місце впевнено перемогли словенців, але сльози Ліди на п’єдесталі були явно не від щастя: «Адже могли боротись і за золоту нагороду, та у півфіналі припустились помилок, які наклалися одна на одну і не дозволили нам виграти».
Із перемог почали і наші команди. Жіноча (Січеникова, Вероніка Марченко, Анастасія Павлова) у кваліфікації була четвертою, в 1/8 фіналу подужала голландок (5:3). Медалі розігрувалися вчора вранці, й ранок цей був не для вболівальників-«сердечників». Драматична перемога над грузинками (4:4, «перестрілка» — 1:1, за додатковими показниками — 5:4) змінилася півфінальною поразкою від білорусок (3:5). Двобій за третє місце з росіянками також завершився внічию (4:4), а в «овертаймі» наші знову «перестріляли» Росію — 5:4. І цього разу Січеникова вже була сама холоднокровність: за рахунку 29:20 на користь суперниць Лідія вибиває «десятку»! Браво, двічі «бронзова» наша дівчинко!
У фіналі італійки перемогли білорусок — 5:3.
Чоловіки (Іваницький, Маркіян Івашко, Віктор Рубан), посівши у кваліфікації четверту позицію, в 1/8 фіналу пройшли Словенію, а в наступному колі — Італію.
І ще одну радість, а з нею й срібну (знову!) нагороду приніс учорашній ранок. Буквально напередодні казахська професійна велокоманда Astana-Acca Due O розірвала контракт із нашою Ганною Соловей, звинувативши її у «непрофесіоналізмі». Історія, звичайно ж, темна, сподіваємося на коментарі самої спортсменки. А поки що вона довела свою «профпридатність» у індивідуальній шосейній гонці — фінішувала другою (33:03.37), поступившись тільки голландці ван Дейк (32:26.87).
У чоловічій шосейній «індивідуалці» наш кримчанин Андрій Гривко по обіді показав четвертий час (1.01,22).
Беремо й ліцензіями
Зовсім не потрапили в медалі інші стрільці. У фіналі олімпійська чемпіонка Олена Костевич з 10 метрів із пневматичного пістолета «вибила» собі тільки четверте місце (157.9), а перемогла сербка Зоряна Арунович (199.5). «Перемоги не бувають постійними», — пояснила 30-річна чернігівка, багаторазова чемпіонка й призерка змагань найвищого рівня.
У цій же дисципліні в чоловіків наш Олег Омельчук виграв кваліфікацію та у фіналі опинився шостим (117.0), сходинкою вище розташувався Павло Коростильов (138.2), а перемогла знову Сербія в особі Даміра Мікеча (201.8). Утім у Коростильова також є привід для втіхи: слідом за Костевич та Сергієм Кулішем він здобув олімпійську ліцензію.
У художній гімнастиці (командне багатоборство) українки були у фіналі шостими (34.150). Чемпіонки — Росія (35.300). Наша команда потрапила до фіналів у вправах зі стрічками, з булавами і обручами.
Зате нарешті потішили першою й останньою перемогою ватерполісти. У заключному своєму матчі (за 15-те місце) вони здолали мальтійців — 13:8.
П’ЄДЕСТАЛ
Лідери медального заліку станом на 15:30 учорашнього дня
1. Росія — 29 (16-5-8)
2. Азербайджан — 23 (11-3-9)
3. Угорщина — 13 (7-1-5)
4. Беларусь — 18 (6-2-10)
5. Німеччина — 17 (5-6-6)
...14. Україна — 15 (1-6-8)
КУРЙОЗ
Неочікуваним виявився результат півфіналу борців-«вільників» у категорії до 57 кг. Білорус Андреєв і грузин Хінчегашвілі до рахунку 2:1 на користь першого ще змагалися, як борці. Потім кавказець дав супернику ляпаса, той відповів, і мужчини продовжили двобій уже як боксери. Судді зміну амплуа не схвалили й дискваліфікували обох, зарахувавши їм технічні поразки — 0:4. Терміново провели сутичку між борцями, що поступилися забіякам у чвертьфіналах, переможець якої, німець Евальд, у фіналі програв росіянину Лебедєву.