Протягом останнього року очільник Служби безпеки Валентин Наливайченко навряд чи міг вважатися персоною, яка створює яскраві інформаційні приводи. Все змінилося миттєво, коли минулими вихідними зірвалася поїздка Наливайченка до Сполучених Штатів. Замість Америки, візит до якої нібито пригальмувала адміністрація Президента, спецслужбіст отримав повістку до Генпрокуратури. Але всі ці події — наслідок, причина ж полягає в іншому.
Тотальне розвінчання всіх і вся
Свого роду викривальним «дебютом» Валентина Наливайченка стали його коментарі з приводу пожежі на нафтобазі «БРСМ-Нафта» під Києвом, яка триває вже тиждень і де загинули п’ятеро осіб. Версію теракту чи нещасного випадку з необережності глава СБУ рішуче відкинув. Бачення Наливайченка полягає у тому, що підпал здійснили зумисне. На нафтобазі буцімто виготовляли «лівий» бензин «високої якості», причому «хімічили» на ній з дозволу та благословення найвищих посадових осіб. Одним з тих, хто «кришував» незаконний бізнес, був колишній заступник Генерального прокурора Анатолій Даниленко.
Цю персону Наливайченко називає відповідальним за «екоцид» на Київщині. На підтвердження своєї правоти обіцяє надати докази і вимагати кримінального переслідування злочинця. «У розслідуванні справи про екоцид та корупцію заступника Генпрокурора мене і Службу безпеки не зупините», — пафосно обіцяє Наливайченко. За його словами, нафтобаза під Києвом щонайменше тричі потрапляла в поле зору міліції. Але всі порушені нею справи блокувала прокуратура. «Не дали дорозслідувати, бо заробляли і крали. А потім згоріло — слідів немає. Потрібно з’ясувати, провести публічне розслідування і притягнути до відповідальності з обов’язковою виплатою грошей всім постраждалим», — говорить він.
Хто на кого працював — «інсайд» від посвячених
Перші коментарі ситуації довкола Наливайченка, його викривальних заяв та виклику до Генпрокуратури надали радник голови СБУ Маркіян Лубківський та колишній заступник керівника президентської адміністрації Андрій Портнов. Генпрокуратура, заявив Лубківський, «у такий спосіб реагує на заяву голови СБУ щодо причетності колишнього керівництва ГПУ до пожежі на базі БРСМ». Портнов же, смакуючи ситуацію, сказав значно більше.
«Про плоди революції. За останні три дні навколо Служби безпеки України відбулася ціла низка загадкових подій. Спочатку глава спецслужби звільнив за причетність до корупції керівників підрозділів, котрі борються з цією самою корупцією. Потім глава СБУ звинуватив діючих вищих посадових осіб держави в приховуванні тяжких злочинів і заявив про причетність керівників Генеральної прокуратури України часів Президента Порошенка до здійснення фіктивних угод з нафтою в офшорних юрисдикціях, заволодінням чужими нафтобазами і маніпуляціями з кримінальними справами», — написав Портнов на «Фейсбуці».
«А зараз, — додав він, — Служба безпеки заявила про конфлікт із головним президентським офісом. Спікер спецслужби повідомив про виклик голови СБУ до прокуратури та скасування його візиту до законодавчого органу Сполучених Штатів Америки». Усе це свідчить про те, що Президент і голова СБУ «пройшли точку неповернення» в конфлікті і вступили в публічне з’ясування стосунків. За словами Портнова, вже зовсім скоро ми почуємо про відставку Наливайченка як логічну крапку в усій цій історії. Сам фігурант скандалу заявляє, до речі, що звільнення він не боїться, адже крісла його «не цікавили і не цікавлять».
Тим часом увагу Наливайченку приділив і колишній журналіст-розслідувач, а нині народний депутат України від Блоку Порошенка Сергій Лещенко. Думки Лещенка щодо неминучої відставки Наливайченка збігаються з думками Портнова. Проте він додає іще дещо. «Про дійових осіб. Наливайченко — креатура Фірташа і Льовочкіна в СБУ. Призначена туди за квотою Кличка, якого «виростили» Льовочкін із Фірташем. Крім того, у мене є докази, що Наливайченко «кришував» Фірташа на чолі спецслужби, що вже вилилось в ускладнення відносин України з США. Лубківський же працював на Льовочкіна і Кравця в часи Януковича — очолював наглядову раду контори, яка зруйнувала «Гостинний двір», — стверджує Лещенко.
«Вуха» Одеського припортового
Одна з досить сміливих версій усього того, що відбувається, трактує виступ Наливайченка як спробу створити димову завісу довкола Одеського припортового заводу, на який незабаром претендуватиме Дмитро Фірташ. В інтерв’ю виданню «Главком» олігарх заявив, що не виключає своєї участі в аукціоні з продажу Одеського припортового заводу. «А чому б і ні? Але я хочу подивитись на умови конкурсу, коли їх нарешті пропишуть», — говорить Фірташ. Нагадаймо, що Фонд держмайна розпочинає процедуру приватизації цього об’єкта, тож не дивно, що один із головних на нього претендентів на низькому старті.
Ситуація ускладнюється ще й тим, що нині весь експорт Одеського припортового заводу контролює Прем’єр Арсеній Яценюк — так принаймні стверджує нардеп Сергій Каплін. І обіцяє надати тому підтвердження, які він скерує до ГПУ, СБУ та профільних комітетів ВР. За словами Капліна, щомісячний «відкат» Одеського припортового заводу становить 100 мільйонів гривень. «Є така компанія «Ньюскоп Астейс Лімітед», вона афілійована і до неї має стосунок безпосередньо Прем’єр-міністр України. Разом зі своєю зграєю він встановив фактичний контроль над експортом карбоміду і аміаку з Одеського припортового заводу», — зазначає Каплін.
Він додає: в афері задіяні найближчі соратники Яценюка — нардепи Сергій Пашинський та Микола Мартиненко, а також їхній бізнес-партнер Сергій Тіщенко. Вся ця компанія, підкреслює Каплін, «не гребує абсолютно нічим». Нардеп висловлює надію: Яценюк досить скоро буде відправлений у відставку, бо «країна не витримає його прем’єрства ще пару місяців».
Інтрига обіцяє бути все більш динамічною, адже у неї з’являється ще один опосередкований учасник — новопризначений «губернатор» Одещини Михаїл Саакашвілі. Він обіцяє «наглянути» за приватизацією Одеського припортового, ретельно вивчивши питання виведення цього підприємства з державної власності. Сам Саакашвілі є прихильником роздержавлення такого роду об’єктів, оскільки на даному етапі вони «виступають джерелом корупції». Так, наприклад, на одеській митниці щорічно розкрадається як мінімум мільярд доларів, порахував Саакашвілі. Наскільки ефективним зможе бути екс-президент Грузії у протистоянні такому явищу — покаже час. Але це вже дещо інша історія.