Запалюй, Баку!

Трагедія є. Чи буде тріумф?

Ігри відкрили. Ось тільки критики все ж наврочили. Буквально напередодні розрекламованого свята сталася жахлива трагедія: трьох юних спортсменок з Австрії в Баку переїхав автобус. І не який-небудь, а спеціально виділений саме для перевезення спортсменів. І не де-небудь, а в самому селищі цих самих атлетів.

За свідченнями очевидців, о пів на дев’яту ранку дівчата спокійно йшли тротуаром, як на них під час розвороту налетів злощасний «бус». Усі троє були подругами й приїхали виступати у змаганнях із синхронного плавання. І якщо Верені Брайт «пощастило» — травма правого стегна, вона й досі в бакинській лікарні, то Луна Пайєр і Ванесса Сахінович постраждали набагато серйозніше — травми рук і численні переломи відповідно. Після надання першої лікарської допомоги спортсменок медичним літаком доправили до Відня, де після тривалої операції Сахінович ввели у стан штучної коми. І хоча здоров’ю 15-річної дівчини нібито нічого не загрожує, на неї чекає ще одна операція.

«Це була жахлива аварія, ми всі шоковані і обов’язково спробуємо дізнатися, чому так сталося», — запевнив президент НОК Австрії Карл Штосс. «Розслідування ще триває, робити висновки зарано», — сказав на прес-конференції операційний директор турніру Саймон Клегг.

Водія автобуса арештували, а прокуратура Азербайджану обіцяє притягнути до відповідальності також і підприємство «Бакубус», яке наймає на роботу непрофесійних шоферів.

За злою іронією долі, 12 червня Ігри почалися саме змаганнями синхроністок. Не варто й казати, що австрійська збірна була змушена знятися з групових змагань.

Очікування свята завжди приємніше...

А ввечері того дня увага всієї Європи була прикута до Національного стадіону в Баку. Багатьом було цікаво дізнатися, куди ж «вбухали» півмільярда доларів (будівництво самої арени) та ще й 100 мільйонів — на підготовку шоу на стадіоні. Адже обидва процеси на завершальній стадії перебували під грифом «секретно»: їх не дозволяли не тільки фотографувати і знімати на камеру, а й просто побачити.

«Автори святкової церемонії бережуть свою таємницю, хочуть, аби найвеличніша спортивна подія в історії Азербайджану стала прекрасним сюрпризом для мільйонів телеглядачів в усьому світі», — пояснював генеральний менеджер Національного стадіону Рон Кемерон.

Білосніжний стадіон виявився справжнім красенем. Недарма ж в останні кілька місяців тисячі підрядників перейшли на 24-годинний графік робіт. А ось саме шоу вразило не дуже. Принаймні ефект викликало аж ніяк не на ті сто «лимонів», які Ільхам Алієв «виписав» режисеру Дімітрісу Папаіоанну, котрий був постановником церемоній відкриття і закриття Олімпіади-2004 в Афінах. У Баку під його орудою працювало понад 6 тисяч помічників, у самому шоу були задіяні 2 тисячі виконавців, на костюми учасників «живої мозаїки» знадобилося 16 тисяч метрів різнокольорової тканини. Дивувати читача цифрами можна довго, але ж і тюркські мелодії та наспіви народних артистів Азербайджану іноді теж «діставали» своєю монотонністю...

Так, були яскраві костюми, національні герої на чолі з Нізамі, казки й легенди, килим, що літає, і спеціальна гостя Леді Гага (американська зірка за уквітчаним роялем виконала пісню Джона Леннона Imagine). Та самому дійству вочевидь бракувало динаміки. Не жвавенько все відбувалося. Не давали задрімати хіба що спалахи феєрверків: вогненні спецефекти були повсюди — під землею, над землею і в небі. Недарма ж Азербайджан називають «землею вогнів».

Добряче «іскрило» на трибунах і під час параду команд-учасниць. І якщо турецьку делегацію трибуни вітали стоячи й оплесками, то сусідів-вірмен освистали й облаяли найганебнішими словами. З першими зрозуміло: побратими-єдиновірці, елементи національних прапорів ідентичні (один із представників збірної Азербайджану навіть ніс у колоні турецький стяг). А ось вірмени всерйоз хотіли просто проігнорувати турнір: все ще жива в пам’яті кривава бійня за Нагорний Карабах. Щоб реально уявити собі непримиренність двох народів, варто почитати коментарі на сайті будь-якої з країн... Забігаючи наперед, відзначимо, що на самих змаганнях ця дружба з турками і сусідська ненависть ще не раз проявлялися і проявлятимуться.

Наша команда таких емоційних сплесків не викликала: трибуни аплодували скромно, але привітно. А може, долоні берегли: хлопці й дівчата в жовто-синіх костюмах пройшлися стадіоном передостанніми, слідом за нами — господарі змагань — на них глядачі й «відірвалися»!

Нас багато, і ми красиві

Українська делегація — одна із найчисленніших на Іграх: 243 спортсмени — це шостий показник. Більше делегували лише Росія (359), Італія (291), Азербайджан (289), Німеччина (266) та Франція (251). І одна із найбільш нарядних. Принаймні так здалося під час параду. Як завжди елегантними були французи, недарма ж їхня столиця — за сумісництвом і всесвітня столиця моди. А для нашої збірної яскраве й привабливе парадне вбрання створив відомий вітчизняний дизайнер Андре Тан.

Утім справжнього показу мод не вийшло: більшість команд прийшли на побачення з публікою у тренувальних костюмах, деякі взагалі в повсякденних шортах... Чи то парадних не було, чи просто таке зневажливе ставлення до азербайджанських урочистостей і до рівня турніру...

Прапороносцем нашої колони був Віктор Рубан — олімпійський чемпіон 2008 року зі стрільби з лука. «Не відразу й повірив, що для почесної місії команда обрала саме мене, адже в нас дуже багато чемпіонів, — зізнався 34-річний харків’янин. — Але подумав, що тепер моя сім’я точно побачить мене по телевізору».

А тепер про серйозне. Задовго до початку змагань опозиційна партія «Мусават», розлючена політично мотивованими арештами, закликала лідерів європейських держав бойкотувати відкриття азербайджанських Євроігор. І багатьох запрошених президент Алієв у своїй VIP-ложі так і не дочекався. Зате справа й зліва від нього розташувалися знані «шанувальники» громадянських свобод Олександр Лукашенко й Володимир Путін, а з ними й турецький лідер Реджеп Тайїп Ердоган, лідери Туркменістану й Таджикистану. Були помічені й президенти Сербії та Чорногорії, князь Монако Альбер ІІ та президент МОК Томас Бах. Жодного очільника з ЄС — тільки спортсмени, диктатори й члени «клубу любителів Росії».

Наших державних мужів у Баку теж не було. Україну презентували Сергій Бубка (президент НОК) та Ігор Жданов (міністр молоді та спорту).