НОВИНИ ПЛЮС

Україна повідомила Раду Європи про окупацію на Донбасі

В офіційному зверненні до Ради Європи про призупинення виконання низки статей Європейської конвенції з прав людини Україна вперше документально визнала на міжнародному рівні окупацію «зони АТО» Російською Федерацією, повідомляє «Європейська правда». Раніше Київ неодноразово на міжнародному рівні заявляв про окупацію Росією Криму, тепер же в листі за підписом глави МЗС Павла Клімкіна наголошується, що цей статус мають також окремі території на сході. Оскільки « РФ насправді окупувала певні території Донецької та Луганської областей та здійснює управління ними», всю відповідальність за порушення будь-яких статей Європейської конвенції з прав людини в зоні АТО Київ покладає на Москву.

Росію позбавили статусу стратегічного партнера ЄС

Європейський парламент вважає, що через свої дії у Криму та Східній Україні Росія більше не може розглядатися країнами ЄС як стратегічний партнер. Як повідомляє УНІАН, про це йдеться в доповіді щодо відносин ЄС із Росією, затвердженій позавчора під час пленарного засідання Європарламенту у Страсбурзі. Євродепутати також висловили глибоку стурбованість тим, що Росія «відкрито кидає виклик міжнародній демократичній спільноті і її порядку, прагнучи перекроїти силою кордони в Європі» і «зростанням атмосфери ненависті, спрямованої проти опозиційних активістів, правозахисників, представників меншин та сусідніх країн і погіршенням стану у сфері прав людини і верховенства права у РФ».

Європарламент «глибоко стурбований вкрай важкою ситуацією, що склалася в Східній Україні, де війна веде до дестабілізації України й регіону в цілому, в тому числі можливою загрозою створення сухопутного коридору, що зв’яже російську територію з Кримом через підконтрольні сепаратистам території вздовж західного узбережжя Азовського моря», — про це йдеться в резолюції ЄП, прийнятій учора.

«Касетний скандал» у Польщі: відставка міністрів і спікера

Маршал Сейму Польщі Радослав Сікорський, а також міністри охорони здоров’я Бартош Арлуковчич, спорту Анджей Бернат і держскарбниці Влодимеж Карпінський подали у відставку. Крім того, від своїх посад відмовилися кілька заступників міністрів і голова групи радників прем’єра, екс-міністр фінансів республіки Ян Ростовський.

Як повідомила прем’єр-міністр Польщі Ева Копач, таке рішення є результатом справи про прослуховування, яка «робить негативний вплив на державу». Йдеться про скандал, який виник 16 червня 2014 року після оприлюднення у ЗМІ записів розмов високопосадових політиків. У ході цих розмов чиновники, вживаючи ненормативну лексику, обговорювали вирішення не цілком законними способами як державних, так і особистих питань.

Путін в Італії

Президент Росії Володимир Путін відвідав з візитом Італію, де мав зустрічі з місцевим керівництвом та Папою Франциском. На зустріч із понтифіком він запізнився майже на годину. Папа закликав гостя до «щирих великих зусиль у питанні вирішення конфлікту в Україні» й подарував йому медальйон «Ангел-миротворець». Як відзначила агенція «Рейтер», епітет «сердечний», який вживається мало не в кожному повідомленні Ватикану про зустріч Папи зі світовим лідером, цього разу вжитий не був.

Як зазначають оглядачі, візит російського очільника мав на меті переконати Рим, який вважається «російським форпостом у Старій Європі», не здавати ці позиції й не підтримувати продовження санкцій ЄС щодо Росії. Під час відвідання виставки «Експо-2015» у Мілані Путін назвав Італію «одним із найбільших і найважливіших партнерів Росії у Європі» й наголосив, що санкції проти Москви «шкодять співпраці між двома державами і є об’єктивною перешкодою для італійських компаній». Водночас прем’єр Італії Маттео Ренці за підсумками зустрічі з ВВП наголосив, що говорити про послаблення санкцій можна лише після безумовного дотримання Мінських угод, яке є «головним питанням у вирішенні конфлікту в Україні».