Микола Голомша: «Україна та українці заслуговують на більше!»

Нова країна з чистого аркуша

— Миколо Ярославовичу, кілька місяців тому виникла нова партія «Патріот», головою якої обрано вас. Наразі в Україні зареєстровано близько 262 політичні партії. Чим же відрізняється «Патріот» від інших?

— Партія «Патріот» — це є ідеологічна партія правоцентристського толку, яка об’єднала людей, більшість iз яких не мають політичного минулого. Діяльність «Патріота» відрізняється від інших партій, адже ми вимушено прийшли в політику тому, що маємо сили, розум та впевненість у тому, що Україна та українці заслуговують на більше. Звісно, можна було б піти в уже існуючу партію — зі спонсорами та партструктурою. Але ми утворили власну ідеологічну партію, бо наші цілі та методи їх досягнення ексклюзивні і не повторюються ані в програмі, ані в діяльності жодної іншої української партії. Нас об’єднали виклики сьогодення та запити громадян, які прагнуть жити у вільній і справедливій державі. Ми створили власну партію, ще й через те, що не хочемо, аби наші лави були б інфіковані людьми з важким та непрозорим минулим, зі скелетами у шафах та томами кримінальних справ в архівах. Саме зараз, після Революції гідності, після усіх жертв, які Україна, український народ принесли на вівтар історії, ми хочемо почати історію нової країни з чистого аркуша, з чистих помислів і будувати наше майбутнє без бруду, брехні та корупції.

— Як відбувався процес створення партії?

— Процес об’єднання розпочали в минулому році більше 100 громадських об’єднань. Спочатку планувалося створити громадсько-політичний рух, але, розуміючу непрозору картярську гру в політикумі, ми взяли за основу існуючу партію, з якою підтримували стосунки, щоб зробити її ребрендинг і перейменувати на «Патріот». Адже якби ми створили нову партію, то строк її існування був би недостатнім для участі у виборах. Відтак у лютому і квітні цього року в Києві відбулося два етапи VI позачергового з`їзду партії «Справедлива Україна», одним iз підсумків якого стала зміна назви на «Патріот». Тоді ж було обрано партійне керівництво, членів політради, оновлено склад президії політради, затверджено програму, статут, символіку партії. І почали рух. Тому ми вже можемо готуватися до місцевих виборів. Уся увага прикута до формування виборчих штабів, висунення кандидатів до місцевих рад.

— Справжня партія відрізняється від бутафорської тим, що до її лав входять реальні люди, а не «мертві душі». Ким є ваші однопартійці?

— У нас багато людей з Майдану, фахівців iз різних галузей. Є колишні заступники міністрів, керівники департаментів, є доктори наук, громадські активісти, фахівці військової галузі, волонтери, учасники бойових дій, багато з них і нині на передовій. Є люди мистецтва, науки, культури, спорту. Усі вони справжні патріоти України, які мають бажання піднімати державу на передовий рівень.

— Багато залежить від людей на місцях, від первинних організацій партії. «Патріот» планує брати участь у місцевих виборах, тож зрозуміло, що коли ми говоримо про кандидатуру партії на посаду мера мегаполісу – це одне, а коли про депутатів сільради – інше. Професори чи колишні заступники міністра туди не підуть.

— Ми підходимо відповідально до підбору кадрів, продумуємо стимули, механізми опіки і контролю, систему набрання балів усіма членами партії, кандидатами. Той, хто добре показав себе як депутат сільради – зможе у перспективі балотуватися до райради тощо. Ми також враховуємо помилки партій, які заводять у владні коридори людей, які не готові обіймати ту чи іншу посаду, які не знають сегмента управлінської сфери. Але ми не можемо бути командою якогось клану, члени якого, отримавши владу, одразу повертаються спиною до людей і починають красти ніби останній день живуть на землі. Тут у нас винятково професійний підхід: перш ніж пропонувати людину в якусь галузь, варто враховувати її освіту, досвід тощо.

Ми також ухвалили рішення про відсутність вождізму в партії, бо політичні сили, які мають вождів, себе не виправдовують, тоді як майбутнє — за партійним товариством. Товариство може підказати, порадити або навіть грюкнути дверима. Тоді як вождь може виявитися особою з шизофренічними нахилами або артистом, який маніпулює людьми заради голосів. До нас звертаються різні консалтингові групи і кажуть, що ви можете рухатися самі 5 років, а ми вас «розкрутимо» за 3 місяці, перш за все, через «ящик». Такий у них сленг і методи маніпулювання свідомістю людей.

Саме тому ми шукаємо лідерів громадського руху, бо бажаємо омолодження влади. Зашкарубла стара політична система сформувала стереотип, що ми маємо обов’язково «засвітити» якісь древні обличчя, які стануть авторитетами партії. Напевно, це, скоріше, той тягар, який може бути «Титаніком на старті».

Уряд і корупція на татамі

— Зрозуміло. У разі приходу до влади, які основні політичні цілі реалізовуватиме партія «Патріот»?

— Ми маємо потужно включитися у політичний процес, узяти участь у місцевих виборах, до Верховної Ради і рухатися далі за всіма правилами політичного життя. Перш за все, ми виступаємо за очищення української політики від олігархів, а економіки — від монополії. «Патріот» планує вирішувати питання розвитку української мови та культури, сприяти волонтерському руху, докласти максимум зусиль для вирішення проблем соціального захисту ветеранів АТО та членів їхнiх сімей.

Наразі доводиться констатувати, що головна вимога Революції гідності – докорінна зміна системи влади – залишається нереалізованою. Громадяни вийшли на Євромайдан не задля зміни облич у керівництві держави, а для того, щоб припинилося свавілля влади, щоб закон був один для всіх, включаючи очільників держави, щоб нарешті почалися реформи в інтересах не владної касти, а всього українського народу. Але монополізація економіки та політики олігархічними кланами продовжується. Уряд ухвалює управлінські рішення без будь-якого народного контролю. За даними численних журналістських розслідувань, схеми багатомільярдного розкрадання державних коштів, цінового, тарифного та курсового грабунку громадян, закладені за часів Януковича, продовжують діяти. Як наслідок, поглиблення кризи, соціального розшарування, падіння виробництва, поширення безробіття, зростання інфляції та заборгованості з виплати заробітної плати, підвищення тарифів у ЖКГ при нечуваному зубожінні широких верств населення ставлять під сумнів подальший демократичний розвиток. Паралельно відбувається агресія Росії, яка в умовах відсутності надійних зовнішніх гарантій безпеки, корупції та неефективної системи державного управління, становить реальну загрозу Україні як незалежній державі.

Тому ми вважаємо політику, спрямовану винятково на отримання міжнародних кредитів без реальних кроків зі стимуляції розвитку економіки та подолання корупції безперспективною і згубною. Ми впевнені, що проста ліквідація численних схем розкрадання дозволить Україні відмовитися не тільки від подальших зовнішніх запозичень, від режиму суворої економії за рахунок простих громадян, а й дасть необхідні для розвитку країни кошти. Поки що боротьба нашого уряду з корупцією іноді нагадує мені борця на татамі, який вхопив ногу і почав її дуже крутити, а потім відчуває, що це ж його нога болить!

— Щодо деолігархізації. Президент Порошенко заявляє, що не спиниться на цьому шляху...

— Певні потуги і деякі кроки влади щодо деолігархізації дійсно є, і вони позитивні. Тільки від декларацій потрібно переходити до діла й самому відмовитися від бізнесу. Продемонструвати це суспільству. Ми вважаємо правильними кроки влади щодо євроінтеграції, визнаємо правильними декларації уряду щодо реформ, тільки ми ставимо собі за мету бути тим оком, яке не дасть владі звернути з цього шляху. Адже реформи мають бути не імітаційними, а реальними. Об’єктивний розвиток подій вимагає приходу до влади в Україні політиків нового формату — чесних, професійних патріотів iз високим рівнем соціальної та державної відповідальності.

ДОСЬЄ «УМ»

Микола Ярославович Голомша народився 16 грудня 1962 року, в селі Тухля, Сколівського району, Львівської області. Після навчання у Харківському юридичному інституті пішов працювати в органи прокуратури. З 1988 по 2000 рр. працює у прокуратурі Львівщини, де пройшов шлях від слідчого до першого заступника обласного прокурора. У 2000–2001 рр. — перший заступник прокурора Чернівецької області, згодом переведений до Генпрокуратури України. У вересні 2001 р. — прокурор Рівненщини. З листопада 2003 р. — заступник Генпрокурора України.

У 2005 році через порушити справу відносно лідерів Помаранчевої революції подав у відставку, але згодом відновлений на посаді згідно з постановою суду. Курував розслідування справи Гонгадзе та отруєння Ющенка. У квітні 2007 р. за позицію щодо права Президента Віктора Ющенка достроково розпускати Верховну Раду керівництво ГПУ та уряду Януковича переводить Миколу Голомшу на посаду прокурора Львівської області, проте вже в травні за наполяганням глави держави він знову став заступником Генпрокурора. У січні 2008 р. ГПУ порушила кримінальну справу за спробу отруєння пана Голомші парами ртуті у його власному кабінеті.

Після обрання Віктора Януковича Президентом України, 22 липня 2010 року Микола Голомша понижений у посаді до військового прокурора Центрального регіону України за те, що скерував до суду кримінальну справу про визнання Голодомору 1932—1933 рр. геноцидом українського народу. За часів керування Генпрокуратурою Віктором Пшонкою його вдруге понизили на посаді та призначили начальником управління у військовій сфері ГПУ. Активно брав участь у підтримці активістів Революції гідності, після перемоги якої був призначений першим заступником в.о. Генпрокурора Олега Махніцького. Наступний Генпрокурор Віталій Ярема у жовтні 2014 р. звільнив Миколу Голомшу з посади першого заступника нібито вiдповiдно до процедури люстрації. Після чого Голомша подав позов до суду щодо незаконного використання Закону «Про очищення влади».

У лютому 2015 року обраний лідером політичної партії «Патріот». Заслужений юрист України. Відзначений знаками «Почесний працівник прокуратури України», нагороджений орденом Ярослава Мудрого V ступеня та більше як вісімдесятьма нагородами та відзнаками.

ПРОКУРОРСЬКІ СПРАВИ

— Після звільнення з ГПУ ви відстоюєте свою честь і гідність у суді. У позовній заяві наполягаєте, що Закон «Про очищення влади» по відношенню до вас був застосований неправомірно. Водночас ви неодноразово заявляли, що у разі перемоги повертатися на посаду не плануєте. Для чого вам цей клопіт?

— Ми з вами знайомі з 2005 року, і ви пам’ятаєте, що, коли Янукович удруге очолив уряд, керівництво Генпрокуратури стало «прорегіональним». Я був єдиним заступником не з Донбасу, на якого всі шишки летіли. Тоді мене неодноразово понижували на посаді, звільняли. У судовому порядку та в інший спосіб мною доведено юридичні факти протистояння з попереднім режимом. То хіба можна мене вважати людиною режиму Януковича?

Але сумно, коли одна людина, яка не має юридичної освіти, розповідає нам про люстрацію, а інший, вважаючи себе «гарним пацаном», красномовно коментує, але не знає, як цей закон виконувати. Коли вже ми навчимося надягати штани не через голову? Рік тому, коли прийшла до влади українська демократична прокуратура, буквально протягом 10 днів був звільнений весь апарат і всі прокурори областей. Чи зробили те ж саме МВС або СБУ? Зашкарублі кадри Януковича в силових структурах усіляко противилися роботі слідчих Генпрокуратури, зокрема й у справі «Небесної сотні». Попри те, ми внесли до реєстру більше 2,5 тис. кримінальних проваджень. Починали з чистого аркуша, бо не було жодних матеріалів, жодних даних, які би вказували на злочинні прояви режиму Януковича.

Закон «Про очищення влади» у принципі правильний, але ухвалений з неоднозначним розумінням процесів. Коли Генпрокурором став Віталій Ярема, він узагалі повернув закон догори дригом: дав приклад застосування «Перехідних положень» в основу прийняття рішень. І чимало невігласів почали «трактувати» закон за його прикладом. Але ж «Перехідні положення» не мають сили над нормами права! У законі чітко передбачено, що його метою є позбавлення влади кадрів Януковича, які допомагали йому узурповувати владу. Конструкція виконання закону є наступною: посадовець, який підпадає під люстраційну перевірку, пише заяву, в якій вказує, чому саме його не можна люструвати. Після чого створюється комісія, яка з’ясовує, чи дійсно це так. Якщо ж людина перешкоджає проведенню люстраційної перевірки або ж ухиляється від неї, тоді вступають у силу «Перехідні положення» закону. У моєму випадку не було ні розгляду, ні рішення комісії. Ярема просто сказав «фейковій» комісії: не розглядати і звільнити. Я 26 років служив закону, тому мета моєї позовної заяви — об’єктивність, справедливість і винятково торжество закону.

— Як ви оцінюєте роботу нинішнього керівництва ГПУ, особливо щодо розслідування резонансних справ?

— З приходом на посаду Генпрокурора Віктора Шокіна одразу проявились пріоритети. Він одразу чітко взяв на контроль основні справи, декларативно надіслав сигнал, що він усе бачить і буде намагатися поставити все в рамки закону. Ми, колишні прокурори, розуміємо, що наздоганяти втрачене за часів його попередника на посаді важко. Але сподіваємося, що Генпрокурору Шокіну це вдасться.