Двоє братів ще не знають, що в парку динозаврів їх чекають жахливі пригоди. (з сайта bhfilms.com.ua.)
Франшиза оскароносного Стівена Спілберга «Світ Юрського періоду» (оригінальна назва Jurassic World) відучора в Україні — на великих екранах. Із 1993 року — це вже четверта історія про динозаврів. Її появи глядач чекав понад десятиріччя. А творці зсунули навіть раніше проанонсовану на минулий рік прем’єру. Лише у квітні 2014-го почали знімати на Гаваях варіант, який влаштував усіх у творчій команді. Режисер і головний сценарист фільму — Колін Тревороу, якому Спілберг вирішив передати управління проектом.
Цього разу розташований на острові неподалік від узбережжя Коста-Ріки, світ Юрського періоду є величезним витвором архітектурного мистецтва, розміщеним у природних красотах. Живуть там генномодифіковані динозаври. Натовпи туристів — понад 20 тисяч. Діти катаються верхи на міні-трицераптосах; юрба затамовує подих, коли гігантський мозазавр виринає з басейна, щоб проковтнути білу акулу... Просто захоплюючі картинки, щоб споглядати їх в об’ємному форматі.
Фантастичний трилер починається з того, що до керуючої парком Клер (Брайс Далас Говард) сестра відправляє двох синів — 16-річного Зака (Нік Робінсон) та 11-річного Грей (Тай Сімпкінс). Але їхня тітка має займатися індомінусрексом, новою генномодифікованою величезною динозаврихою, поведінка якої згодом стає небезпечною для всіх відпочивальників парку розваг. А на підмогу їй прийде відважний колишній «морський котик» Оуен (Кріс Пратт), який навіть уміє говорити з динозаврами. Ну не склалося у них колись раніше друге побачення, але це лише зачин для палкого поцілунку наприкінці фільму. Однією з додаткових сюжетних ліній є намагання перетворити динозаврів на живу зброю.
Незважаючи на бої величезних і менших ящерів, які періодично жертимуть охоронців парку, і бризки крові, «Світ Юрського періоду», бюджет якого склав 150 млн. доларів, — ще один видовищний фільм для сімейного перегляду від студії Universal.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
