Усе — через ДУПу

Ще торік цієї пори (1 червня традиційно розпочинається курортний сезон) під арками Сімферопольського залізничного вокзалу було не розминутись: попри анексію, пасажирські потяги далекого сполучення із материкової України сюди прибували за попереднім розкладом. Щоправда, сам пасажиропотік помітно зменшився, але він усе ж був. Сьогодні ж на перонах, усередині вокзалу, у знаменитому «італійському» дворику, у привокзальних барах і кафе незвично порожньо. А нечисленні тутешні «грачі» відтепер здебільшого пропонують поїздки геть у зворотному, північному, напрямку, себто не до Ялти, Алушти, Судака, а до херсонських Новоолексіївки, Чонгара, Чаплинки, Каланчака. І навіть далі — до Запоріжжя, Мелітополя, Херсона, Миколаєва, Дніпропетровська. Але й туди з клієнтами у них не густо. Тільки грошовиті погодяться викласти, приміром, до Новоолексіївки, найближчої залізничної станції на материку, 1000 рублів (приблизно 440 гривень). Та й уже давно існує альтернативний «бюджетний» варіант. Це коли електричкою із Сімферополя дістаєшся до Джанкоя, далі звідти рейсовим автобусом так само за якихось 60-70 рублів — до російського пункту пропуску на кордоні. Потім самостійно, на своїх двох, долаєш чотири кілометри «буферної зони», а після проходження вже українського пункту пропуску «Чонгар» усього за п’ятдесят гривень приватник з вітерцем доставляє тебе до Новоолексіївки.

Так народ, у тому числі й автор цих рядків, став торувати шлях на Батьківщину після 27 грудня 2014 р., коли під марш «Прощання слов’янки» з вокзалу кримської столиці відійшов останній потяг в Україну. Позаяк днем раніше всі пасажирські й товарні перевезення на невизначений термін із міркувань безпеки «Укрзалізниця» скасувала. Нині ж на півострові господарює його колишнє управління, а тепер державне унітарне підприємство ДУП «Кримська залізниця», структурний підрозділ РЗД (Російської залізниці). У розпорядженні ДУПу — 25 пар приміських потягів і лише один дальній, № 561 «Сімферополь—Москва». У нього аж п’ять вагонів, які зазвичай напівпорожні. До речі, як і ті, що прибувають у кримську столицю з Білокам’яної, свідком чого мимоволі доводилося бути. А їздять у цьому «дальньому» потязі пасажири винятково у межах півострова, тобто з Керчі до Сімферополя і навпаки.

У Керчі ж пасажири за додаткову плату поромом дістаються протилежного таманського берега, далі автобус доставляє іх до найближчої залізничної станції. А звідти, пересівши у той самий рейсовий, але суто російський потяг, уже без пересадок прямують до Москви. Час у дорозі близько 46 год. Задоволення теж не з дешевих — за плацкартний квиток потрібно викласти майже 5000 і 7300 рублів за купе.

Прикметно, що у серпні минулого року, коли урочисто запускали московський напрямок, планували працювати за колишньою радянською схемою: пасажирів і їхній залізничний потяг, попередньо розчепивши на декілька вагонних ланок, переправлятимуть одним і тим самим поромом. Але потім, після калькуляції, вирішили, що це й так додаткові витрати для ДУП.

Сьогодні у підприємства насправді фінанси співають романси. У цьому автор переконався, відверто поспілкувавшись з окремими його працівниками. Так, Микола С. розповів, що чимало його колег сьогодні -— у вимушених неоплатних відпустках і відчайдушно підшуковують нову роботу. Самого мого співрозмовника поки не «виштовхують», і він вчасно отримує свої вісім тисяч рублів (за курсом у гривні це приблизно три з половиною тисячі). Проте, що буде завтра — не знає, мовляв, живе одним днем. А нещодавно на засіданні комітету місцевого парламенту з економічної, бюджетно-фінансової і податкової політики міністр фінансів Криму Володимир Левандовський заявив, що республіканський бюджет додатково потребує більш ніж 4 млрд. рублів на виплату заробітної плати працівникам «Кримської залізниці». Фактично підприємство повільно перетворюється на банкрута.

Цікаво, що цьому певною мірою сприяють авіаперевізники. Наразі літаком до тієї ж Москви із Сімферополя дістатись удвічі дешевше, ніж у купе згаданого вище фірмового потяга «Крим». Утім це вже інше питання. Враховуючи бодай той факт, що всі ці авіарейси (приблизно 20-22 тільки до Москви і ще стільки ж до інших російських міст на добу) Україна визнає незаконними і має намір подати заяву про виключення Росії з Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО) через порушення російськими компаніями українського авіаційного простору, зокрема за польоти в анексований Крим. Про це нещодавно повідомив народний депутат України Георгій Логвинський. За його словами, така вимога міститься в підготовленому звіті «Механізм захисту прав в окупованому Криму». «У результаті звернення України зі скаргою до Міжнародної організації цивільної авіації кожного дня набігає нових штрафів приблизно на мільйон доларів. Наступний етап — подання заяви на виключення Росії з ІКАО, тобто заборона літати над територією країн-учасниць IКAO, а це більш ніж серйозно і вже не тільки з фінансової точки зору», — пояснив пан Логвинський.