Знайому багатьом із дитинства класичну збірку українських народних скоромовок «Перепеличка мала невеличка» знову можна придбати у книгарнях. До того ж відразу у двох видавництвах — київська «Веселка» перевидала улюблену книжку в форматі картонного видання (таке не страшно давати малюкам), тоді як тернопільська «Навчальна книга — Богдан» — у форматі копійчаної збірочки з м’якою обкладинкою. Ілюстрації в обох перевиданнях — класичні, від художника В’ячеслава Легкобита. Одна сторінка — одна відома скоромовка, як-от «У нашого діда капелюх не по-капелюховськи». Зайве нагадувати, що скоромовки розвивають у дітлахів усне мовлення?
Улюблений поет сучасних дітлахів Іван Андрусяк представив свою новеньку збірку-перегорталку «Чупакабра та інші зайчики / Усе солодший сад» («Фонтан казок») з ілюстраціями молодої художниці Марти Кошулінської. Тут зібрано вірші бешкетні не лише за сюжетами (є і про таємничу Чупакабру, і про важливість іноземних мов, і про солодкі й кислі дари літньо-осіннього саду), а й за мовою. Поет не боїться експериментувати й бавитися словами, фразами, паузами: «Киця Аліса / на дуба залізла. / Дуб: прусь! / Гілка: хрусь! / Киця дуба ніжно: кусь! / Ще й хвостом по дубі: лусь! / ...От марми-и-иза!» або так: «а у мене ось — / а— / — бри— / -кос! / я не полінюсь — / а— / -бри— / -кусь!». Саме те, що потрібно, щоб полюбити не лише добрі вірші, а й слова, які смакують, мов стиглі сливи.
Ще одна «смачна» добірка у списку — «Книжка-з’їжка» від Олени Черепанової та Каті Галицької (Glowberry books). У ній ненав’язливо вчать дітей допомагати дорослим на кухні й готувати найпростіші страви — бутерброд, кашу, яєчню й навіть іменинний торт. І все це — не просто збірка рецептів і повчань «туди не лізти й того не чіпати», а сюжетна коротка історія з головною героїнею Лізою і мамою в ролі «навігатора» по кухні. Розкішні ілюстрації Ольги Дегтярьової додають книжці урочистості й спонукають випробувати всі-всі рецепти разом із маленькими помічниками.
Приготувавши торт і добряче пообідавши кашею, можна братися за роботу. Чеський ілюстратор Мартін Содомка навчить читачів важливим справам: наприклад, «Як змайструвати автомобіль» («Видавництво Старого Лева», переклала з чеської Тетяна Савченко). Детальні ілюстрації, а також цікавий сюжет — головні складники, що забезпечили успіх видання у світі. З книжки Мартіна Содомки малі винахідники дізнаються, як влаштовано автомобіль, як він працює і головне — як із непотрібних деталей змайструвати щось самим. А хіба не з домашніх експериментів починаються всі великі винаходи?
Хто сказав, що математика — це нудно і тільки для уроків? Може, у школі так воно і є, але ж у світі давно канікули, і «Зубасті задачки» від відомого пірата Кузька Кузякіна («Видавництво Старого Лева») — це геть не шкільний задачник із нецікавими прикладами. Щоб уявити собі, що це таке, візьміть задачку з підручника й замініть у ній складники з сушених грибів і сіна на бутерброди, які хтось поцупив у школяра Євгена Хавкуна, який спокійнісінько їхав собі у переповненому автобусі. Відтак порахуйте зубастих слонів — ось вам і будуть дотепні й геть нелегкі задачки, які й дорослим буде цікаво порозв’язувати.
Для тих, хто полюбляє влітку читати твори зі шкільної програми за наступний клас (тільки найцікавіші, аякже!), ідеально підійдуть пригодницькі повісті «Таємне товариство боягузів» і «Таємне товариство брехунів» Лесі Ворониної, що вже вкотре перевидало «Знання». Ці книжки полюбилися читачам іще у старому виданні вінницької «Тези», відтак заслужили «Книгу року BBC» у перевиданні з ілюстраціями Володимира Штанка, а тепер із його ж ілюстраціями побачили світ уже в третьому видавництві. Головний герой повістей Лесі Ворониної — хлопчик Клим, який спочатку трохи з острахом випробовував «засіб від переляку №9», а відтак вступив до товариства брехунів, ясна річ, цілком таємного. Як завжди у Ворониної, у книжках повнісінько карколомних пригод, шпигунських пристрастей, незвичайних істот, які хочуть захопити наш світ, а також — шляхетних і хоробрих персонажів, які в останній момент усіх рятують.
Ще одна книжка-володар премії від BBC — «Сині Води» Володимира Рутківського, яку перевидала «Навчальна книга — Богдан». Тут пригоди сягають середини ХIV століття — часів князів литовських і Золотої Орди. Ідеться про таємничу битву при Синіх Водах, яку письменник довго й ретельно досліджував за рукописами. Головні герої — хлопчаки, проте, як завжди в Рутківського, без їхньої допомоги жоден із дорослих героїв — навіть сам князь Ольгерд — не зможе виграти ні битви, ні війни. Що особливо хочеться відзначити в дилогії «Сині Води» — то це геть нетипове для історичної української літератури зображення татар. Якщо у шкільній програмі переважно йдеться про жорстоких і кровожерливих катів, то в Рутківського вони можуть бути й друзями. Певна річ, саме сьогодні такі книжки дуже важливі для українських дітлахів, над якими й досі тяжіють старі стереотипи з давніх байок.
У Київській публічній бібліотеці імені Самеда Вургуна відкрили виокремлену книгозбірню українського поета та перекладача тюркських літератур Миколи Мірошниченка (1947—2009). >>
Львів — це місто не лише найароматнішої кави, а й романтичної музичної історії, пов’язаної з Францом Ксавером Моцартом — сином знаменитого австрійського композитора і музиканта-віртуоза Вольфганга Амадея. >>
Поміркувати про поезію Богдана Томенчука найкраще з авторськими строфами: >>
Стартує вже 21 грудня в Харкові, а в Києві пройде 25–27 грудня мініфестиваль «Вертеп Схід». >>
У крайньому романі Стівена Кінга «Голлі» (Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2024) знову немає нічого від класичного іміджу «короля жахів»: ані містики, ні фентезійних істот. >>
Загалом у фільмі є кадри з 16 фільмів Олександра Довженка: переважно художніх і кількох документальних. >>
