В Україні вперше централізовано закупили алотрансплантати шкіри
На замовлення Міністерства охорони здоров’я Медичні закупівлі України вперше закупили алотрансплантати шкіри. >>
Ви ж не курите? І правильно! Останній день весни був оголошений днем, вільним від тютюнового диму. Пропозицію ВООЗ «не диміти» упродовж 24 години 31 травня підтримують у багатьох країнах, починаючи з 1987 року. Власне, таких днів у році два — є ще 15 листопада, коли світова спільнота повертається до цієї проблеми «прицільно». Чи варто це робити? Як на мене, говорити про смертельну небезпеку, упаковану в «елегантну» пачку сигарет, годилося б щодня. Кожному — хто переймається власним здоров’ям і думає про майбутнє своїх дітей. Бо зусиль самої Всесвітньої організації охорони здоров’я, звісно, недостатньо. Медична статистика приголомшує: куріння викликає 25% летальних випадків від ішемічної хвороби серця, 75% смертей від емфіземи легенів і хронічного бронхіту, 98% летальних випадків — від раку гортані, близько 96%— від раку легень, 30% — від усієї онкології. Якщо ситуацію з курінням «пустити на самоплив» і облишити спроби навернути людей до здорового способу життя, то, згідно з невтішними прогнозами медиків, до 2020 року у світі кожні три секунди помиратиме один курець…
В Україні за останні три роки стало легше дихати. Не набагато, правда, та все ж. Це тому, що громадські місця (ресторани, кав’ярні тощо) звільнилися від тютюнового диму. Відповідний закон, який обстоює цю цивілізовану (і гуманну) норму, «пробили» в 2012-му з величезним скрипом. Потужні корпорації виробників і дистриб’юторів сигарет через своїх лобістів у Верховній Раді чинили новаціям шалений спротив. (Зокрема, горезвісна «регіоналка» Олена Бондаренко відкликала законопроект «на доопрацювання» по кілька разів). Були великі сумніви, чи підпише закон Янукович. Зрозуміло одне: без тиску громадськості нічого б не вдалося. Ще одна перемога суспільства — витіснена з інформаційного простору і зовнішніх носіїв (білбордів) реклама тютюнових виробів.
Щоправда, не в усіх громадських місцях легко оминути димову завісу. Спробуйте, скажімо, на зупинці громадського транспорту попросити курця не диміти у ваш бік. Експеримент не для людей із слабкими нервами…
Але, попри все, людська свідомість поволі вивільняється від цієї шкідливої звички. Останні статистичні дані свідчать: молодь дедалі менше «підсідає» на сигаретний дим. За останній рік в Україні спостерігалася відчутна тенденція до зменшення курців — статистика свідчить, що майже на 21 відсоток. Відмовитися від шкідливої звички непросто. Як сказав мій знайомий, скільки б людині не повторювали про шкоду тютюну — не облишить, доки не захворіє… Але це вже особистий вибір кожного.
До речі, знаєте, які професії в Україні найбільш «курящі»? Журналісти і лікарі. А як же «Мінздоров попереджає, лікарі застерігають»? Не знаю, як коментувати цей факт. Залежність — страшна річ. Аналогічна розкладка курців «за фахом» — тільки в Туреччині.
Про шкідливий вплив куріння «Україна молода» пише не один рік. Темі здоров’я нації ми постійно приділяємо велику увагу. Приємно, що наші зусилля не залишаються непоміченими. Зокрема, журі всеукраїнського конкурсу для журналістів та студентів «Контроль над тютюном: розвіюємо димову завісу», який щойно завершився, відзначило дві наші статті, присвячені темі тютюнопаління. Зокрема, про згубний вплив так званого «пасивного куріння». Так, людина, яка перебуває з курцем в одному приміщенні або, скажімо, змушена стояти поруч на зупинці громадського транспорту, вдихає велику кількість шкідливих речовин — навіть більшу, ніж сам курець. Тож «пасивні курці» ризикують захворіти тими ж недугами, що й активні, мати серйозні проблеми з серцево-судинною системою, роботою органів дихання. Пам’ятайте про це і відстоюйте власне право не курити «з принуки».
На замовлення Міністерства охорони здоров’я Медичні закупівлі України вперше закупили алотрансплантати шкіри. >>
Голодування може мати погані генетичні наслідки для наступних поколінь – те, чого не вистачає у вашому раціоні, може також впливати на здоров’я ваших нащадків. >>
Заяву про зменшення кількості медичних вишів зробили УМОН. Студенти медичних спеціальностей повинні отримувати базову вищу освіту у класичних ЗВО, а вже після цього навчатися на потужних медичних факультетах. >>
Чверть дітей віком від 7 до 9 років серед країн Європи, Західної та Центральної Азії мають надмірну вагу, зокрема 11% – ожиріння. >>
Спільно з Міністерством охорони здоров’я Міністерство оборони України представили реформу військово-лікарських комісій (ВЛК), яку впровадять до листопада 2025 року. Її мета — «змінити застарілу систему». >>
Перелік тестів, шкал аналізу та методик, за якими реабілітологи зможуть оцінювати функціонування пацієнта, що потребує реабілітації затвердило Міністерство охорони здоров’я України. >>