Найщиріші мости дружби збудовані дітьми

03.06.2015
Найщиріші мости дружби збудовані дітьми

Учасники змагань по закінченні програми отримали за свої блискучі знання дипломи та цінні подарунки.

Першим і тривалий час єдиним учасником «Китайського мосту» в Україні стала Київська гімназія східних мов №1 — Асоційована школа ЮНЕСКО. Саме тут уже котре десятиліття ретельно вивчають китайську діти з різних куточків нашої країни. Іноді навіть спеціально переїжджаючи до столиці, щоб отримати рідкісну можливість вивчати мову та культуру древньої Піднебесної.

Складно, але стимулює

П’ятнадцять років тому секретар приймальної комісії цієї особливої гімназії здивувалася бажанню моєї дочки штудіювати саме китайську з-поміж восьми східних мов, на яких спеціалізувався на той час цей заклад: «Батьки дошкільнят зазвичай наполягають зарахувати їхніх дітей у групу з вивченням японської, арабської чи корейської...» Уподобаннями батьків керувала мода, сформована тодішніми економічними тенденціями. У школі ж базовою мовою була саме китайська. Як і базовий склад кваліфікованих викладачів, часто — носіїв мови, котрі приїхали сюди за направленням iз Далекосхідного регіону ще за радянських часів. Дочка ні тоді, ні досі не пожалкувала про свій вибір. День у день захоплено вимальовувала хитромудрі ієрогліфи у прописах зі спеціальною розміткою, що їх учителі замовляли в Китаї. Не задумуючись, що саме в цей час економіка і політика древньої імперії переживали одну з найважливіших трансформацій у своїй історії. Як і процес написання ієрогліфів, неспішно, але впевнено перетворюючись із «країни третього світу» на одного з ключових гравців міжнародного політичного впливу...

Китайське посольство завжди з симпатією ставилося до маленьких українців. Ті часто запрошували дипломатів Піднебесної на імпровізовані свята, зі зворушливим акцентом наспівуючи їхні національні пісні та декламуючи вірші, хоч і не завжди потрапляли у правильну тональність мелодійної китайської вимови. Нагороджували найретельніших цінними подарунками та відзнаками. Допомагали налагодити контакти зі школами у Піднебесній, організувати поїздки школярів до Китаю. Звісно, діти, які знайомилися з культурою та побутом великої східної країни та спілкувалися там з однолітками, ще з більшим ентузіазмом бралися до пізнання складної, але надзвичайно глибокої і стимулюючої китайської грамоти. Сьогодні чимало з випускників гімназії вже працює в українському посольстві в багатьох бізнесових та культурно-освітніх проектах у Китаї. А в самій Україні з’явилися школи з вивченням китайської мови як у Києві, так і в багатьох обласних центрах, зацікавлених у співпраці та налагодженні економічних зв’язків iз Піднебесною, що динамічно розвивається.

Конкурс як дружній діалог

Цьогоріч учасниками «Китайського мосту» в Україні стали учні 9—11 класів шкіл iз поглибленим вивченням китайської мови з Києва, Харкова та Одеси. На жаль, через відомі сумні обставини не змогли взяти участь школярі з Луганська, котрі у попередні роки радо приїздили на змагання. Серед запрошених гостей цікавого і видовищного турніру кмітливих, розумних і витончених — представники Міністерства освіти і науки України, Департаменту освіти і науки Київської міської ради, радник посольства Китайської Народної Республіки в Україні пан Чен Вей, перший секретар з питань освіти посольства Китайської Народної Республіки в Україні пан Ван Цзінго. В представницькому журі — Дун Лінлін з інституту Конфуція Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка, Ши Яцзюнь та Олександр Гончаренко, викладачі китайської Київського національного лінгвістичного університету, Шен Чжафу з інституту Конфуція Харківського національного університету, Лі Сян — представник китайської компанії «Леново», Цзін Лулу з Південноукраїнського педагогічного університету. Окрім інтелектуально-креативного змагання школярів на конкурсах з усної презентації своїх уподобань та інтересів у китайському культурно-освітньому середовищі, граматичних тестів, що вимагали глибоких знань мовних нюансів, фіналісти представили видовищні номери художньої самодіяльності, які не вимагали особливого перекладу навіть для тих численних глядачів і вболівальників, які не вивчають китайської. Усім було однаково цікаво і весело.

Унікальна школа, унікальні надбання

Безумовно, «Китайський міст» в Україні стараннями його організаторів справді став олімпіадою міжнародного звучання, вагомим внеском у систему підтримки обдарованої учнівської молоді, в інтеграцію столичної освіти в міжнародний освітній простір. Учасники кожної олімпіади демонструють все вищий рівень навчальних досягнень учнів з китайської мови, комунікативних навичок, навичок спілкування з носіями мови, знання лінгвокраїнознавчого та культурологічного характеру, писемних навичок. А Київська гімназія східних мов №1, співорганізатор олімпіади, за вагомий внесок у розвиток національної системи освіти в Україні, міжнародних культурно-освітних зв’язків, розробку і впровадження інноваційних педагогічних технологій у зміст навчання східних мов та виховання гімназистів за останні роки заслужено нагороджена трьома золотими медалями (2011-й та 2013 рр.), срібною медаллю (2010 p.), бронзовою медаллю (2009 p.), численними дипломами та почесними міжнародними відзнаками різних рівнів. Адже саме вчителі східних мов цієї гімназії розробили першу в Україні «Концепцію навчання східних мов», авторські навчальні програми з багатьох мов народів Сходу (китайської, японської, арабської, перської, гінді, турецької, корейської, в’єтнамської, індонезійської) для учнів 1—11 класів, підручники, навчальні посібники, навчально-методичні комплекси зі східних мов, мовний портфоліо зі східних мов для учнів... За словами однієї з найдосвідченіших викладачів цього унікального навчального закладу, Віри Абрамівни Чжен, гімназія сьогодні творчо співпрацює з лабораторіями навчання іноземних мов, дидактики, літературної освіти Інституту педагогіки НАПН України, з Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України, зі школами-партнерами в Україні та за кордоном, з товариствами дружби «Україна — Китай», «Україна — Японія», «Україна — Корея», «Україна — Індія», «Україна — Туреччина», «Україна — Іран», «Україна — Лівія».

А з грудня 2012 року гімназія — експериментальний навчальний заклад всеукраїнського рівня за темою «Впровадження інноваційної моделі мовно-культурних та морально-громадянських цінностей учнів». Не дивно, що майже всі призові місця на конкурсі посіли саме вихованці цієї гімназії. За винятком першого, яке журі присудило етнічній китаянці, котра зараз живе і навчається в Одесі, Цуй Цінхуа.

Журі фінального туру міжнародного конкурсу знавців китайської мови за результатами змагань відзначило прогресуючий рівень володіння навчальним, культурологічним, китаєзнавчим матеріалом усіх його учасників. Зокрема, високу оцінку учням, які беруть участь в олімпіаді, дала пані Лі Хунь, директор інституту Конфуція у Києві, який допомагає організовувати цей конкурс уже не перший рік.

Але головним здобутком «Китайського мосту», безсумнівно, стає справжнє взаєморозуміння та взаємодія дітей, які відкривають для себе нові культури, з цікавістю сприймають світоглядні традиції інших народів, і завдяки цьому наводять дружні мости між нашими країнами.

  • Волевиявлення невільних

    Вибори на окупованих територіях Донецької та Луганської областей іще навіть не почалися, а ексцеси довкола них уже тривають. Минулої п’ятниці активісти та симпатики полку «Азов» влаштували під стінами Верховної Ради ціле фаєр-шоу, погрожуючи розігнати парламент, якщо вибори (а відповідно, і легітимізація самопроголошених «республік») усе-таки відбудуться. >>

  • Євробачення-2017. Показує гривня-ТБ

    Блискуча перемога Джамали, окрім усього іншого, означає й потребу прийняти наступний конкурс у Києві. Втім це може бути й інше українське місто. Пропозиція організувати Євробачення-2017 у Криму, звісно, звучить вельми привабливо, але будьмо реалістами. >>

  • Так минають прем’єри

    Недавня відставка Арсенія Яценюка була довгим та болісним процесом. Але найбільш прикрим є не це. А те, що Яценюк пішов примусово-добровільно: не тоді, коли відчув, що настав його час, а тоді, коли його підштовхнули до цього чисельні й заплутані «договорняки» на найвищому рівні. >>

  • Термоядерні промені чучхе

    Випробування Північною Кореєю водневої бомби запускає цілий ланцюг асоціативних роздумів. Передусім про те, чи є ефективним договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ)? А також про те, чому ті, хто грає за правилами (як Україна), опиняються у програші, тоді як ті, хто правила порушує (як КНДР) отримують можливість говорити зі світом iз позиції сили? >>

  • Богдан Гаврилишин: Неефективність уряду виснажує Україну

    Богдан Гаврилишин — засновник благодійного фонду свого імені, який сприяє становленню людей нової генерації (стипендії, гранти, стажування), член Римського клубу (міжнародна організація, в яку входять представники політичної та економічної еліти 30 країн світу), директор Міжнародного інституту менеджменту МІМ-Женева, фундатор економічного форуму в Давосі, учасник Ініціативної групи «Першого грудня». >>

  • Де шукати щастя?

    Згідно з оприлюдненим 16 березня у Римі звітом ООН World Happiness Index 2016 («Індекс рівня щастя у світі-2016»), Україна посіла 123-тє місце з охоплених дослідженням 156 країн світу. Нашими сусідами по «щастю», чи радше «нещастю», є африканські країни Кенія (122-ге місце) та Гана і Конго (124-те і 125-те місця). >>