Василь Махно зізнається, що назва збірки розкриває метафору пам’яті та повернення. (з сайта doba.te.ua.)
Нью-Йоркське небо навалилося на нього 15 років тому, а він і досі продовжує писати винятково українською мовою. На світ з’явилася нова збірка поезії і есе Василя Махна «Ровер», яка переносить читача у вир спогадів автора.
Книга стала своєрідною двоколісною метафорою пам’яті для Василя Махна, та й назва її ще більш метафорична. «Ровер» — тому що так у моєму дитинстві на Галичині називали велосипед. Він був неабиякою розкішшю. Я не мав свого ровера, і тепер я купив його собі і їжджу, ніби компенсуючи свої дитячі травми», — ностальгуючи, зазначає автор.
У «Ровері» Василь Махно поєднав вірші та есе, які наче доповнюють одне одного, вони і рухають колеса авторської думки. Від попередніх збірок «Ровер» відрізняється і тематично: тут набагато більше місць, з якими пов’язані деталі його малої батьківщини. Автор повертається в місця, з якими пов’язане його минуле, — створює на сторінках своєрідну хронологію пам’яті.
Париж, Тернопіль, Чортків, Приліпацу, Нью-Йорк, Єрусалим, Дрогобич — така географія «Ровера», яка складає скелет збірки, а на колесах ровера читач рухається за автором і переміщується локаціями з його спогадів.
У своїх віршах Василь Махно робить зупинки станціями з дитинства в Чорткові (його рідному місті, що на Тернопільщині. — Ред.) — школа, Універсам, ринкова площа, готель «Брістоль», розбиваючи на деталі кожен свій спогад:
«…все це буде для мене
Чортковом
цей одвірок і клямка і окунь
і годинник над рядом торговим
і Серету зелена підкова
і зими зашкарубле око».
Знайомить нас поет і з персоналіями зі свого життя: батько, бабця і дідо. Ми впізнаємо і досить відомих особистостей в його поезіях, наприклад, Леоніда Грабовського — українського композитора, який нині живе в США. Чортків назавжди залишився в його серці, як і інші спогади з минулого, і саме збірка «Ровер» якнайяскравіше це засвідчує.
Василь Махно ностальгує за дитинством і тими безтурботними роками. Зараз уже з усмішкою пригадує, як 15 років тому зробив перший крок бруклінською вулицею Нью-Йорка, і тоді сказав собі: «Ну, чувак, ти і влип! Гіршого кроку в житті ти не міг би й зробити!». Проте поет Василь Герасим’юк говорить: «Саме Нью-Йорк з нього цілі світи вивільнив!»
Письменник не залишився осторонь подій, що відбулися в Україні. Вони відобразилися в його поезії і знайшли своє місце в книжці «Ровер». Виокремив їх під назвою «Революція». «Кілька віршів про Майдан і війну. У них я спробував відтворити свої відчуття про все, що відбувається в Україні. Там усього п’ять віршів, які написані в найтрагічніші дні протистояння», — повідомляє «УМ» письменник.
США як не стали для поета батьківщиною, так і не затягнули в лещата свого літературного процесу. Василь Махно залишається винятково українським поетом і продовжує писати також лише українською мовою. «Щоб влитися в англомовний літературний процес, треба бути, з одного боку, американцем (я по природі не можу ним бути). А по-друге, це внутрішня переключка. Де б не творилася українська культура — вона належить українському мистецтву», — пояснює письменник.
Презентації книги відбулися у Києві, Івано-Франківську та Бучачі, а найближчими днями Василь Махно завітає ще до чотирьох українських міст.
4 червня — Чернівці («Літературний целанівський центр», вул. О. Кобилянської, 51)
5 червня — Чортків, Тернопільська область (арт-Кафе «Нептун», вулиця Ринок, 2)
6 червня — Львів (книгарня «Є», просп. Свободи, 7)
7 червня — Тернопіль («Бункермуз», бульвар Шевченка, 1)
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
