Зупинити катастрофу

Інсульт головного мозку — серед найпоширеніших причин інвалідності. Згідно зі статистикою, 60% хворих, які пережили мозкову катастрофу, стають важкими інвалідами, 30% мають стійкі порушення і тільки 10 відсотків повертаються до повноцінного життя.

— Найчастіше інсульт — це розплата за недбале ставлення людини до власного здоров’я, — переконана фахівець із судинних проблем, доктор медичних наук Уляна Лущик. — Мій досвід роботи засвідчує, що навіть серед наших знайомих — науковців, медиків — багато тих, хто недооцінює проблем свого організму. Навіть коли у людини вже наявні певні симптоми і їй наполегливо радиш пройти діагностику, людина знайде безліч причин, аби виправдати своє небажання допомогти собі. Немає часу, справи, робота, сім’я, плани, а потім інсульт і все — кінець усім планам… І такі моменти тим паче прикрі, коли знаєш, що катастрофи можна було б уникнути, якби людина справді цього хотіла. Тому я певна — інсульт стається в тих, хто не любить і не поважає свій організм.

Чим небезпечна ця недуга? Інсульт можна порівняти з таким явищем, як незлагоджений, розбалансований оркестр, каже лікар. Коли кожен орган і системи організму «грають» за власним бажанням. І ця розбалансованість не дозволяє судинній системі працювати в унісон. «Уявіть — з одного аеропорту одночасно вилітають 50 рейсів, і диспетчери не узгодили між собою план польотів і коридори для лайнерів. Як наслідок — аварії стаються на різних ланках. Так само під час інсульту — «валиться» як мінімум 8—10 ланок організму, — звертає увагу пані Уляна. — Для живої системи це — катастрофа. До речі, інсульт у перекладі й означає — мозкова катастрофа. Мозок не може відреагувати інакше на цю ситуацію і просто відключається, людина впадає у кому. Отже, тіло не здатне себе контролювати. І як вивести організм із стану крайнього хаосу — це питання компетенції, навіть мистецтва лікаря. Але з тих зруйнованих восьми ланок відновлюється лише 2–3. Інші найчастіше нереально повернути до життя, бо немає тих «тунелів», якими можна було б пустити кров. Оперативне втручання іноді допомагає відновити лише якусь одну ділянку».

Як розпізнати, що проблема насувається на людину?

— Найперша симптоматика — слабкість, порушення мови, сну, нездужання, нестандартні відчуття, неадекватна працездатність, коли плануєш звичні справи, а натомість нічого не доводиш до кінця. З’явився будь–який із цих симптомів — час бити на сполох, — застерігає фахівець. — Наближення інсульту повідомляє про себе періодичними розладами мозкового кровообігу. Навіть банальний гіпертонічний криз, якщо він проявляє себе не тільки значним підйомом тиску, а й нудотою, короткочасним відключенням свідомості, затерпанням кінцівок, порушенням мови, — це промовисті ознаки того, що мозку погано. Нейрохірурги називають такі симптоми «першою ластівкою». Якщо вчасно відреагувати на них, провести відповідне лікування, організм вам подякує. А якщо «господар» тіла проігнорував ці сигнали, то замість «ластівки» отримує госпіталізацію, реанімацію... Неповага до свого організму обертається для людини важкими порушеннями здоров’я.

Нас ніколи не привчали до культури здоров’я, що загалом характерно для слов’янського світу. Але життя нині таке інтенсивне, і виживає в ньому той, хто достатньо уваги приділяє своєму здоров’ю. Організм працює сам по собі, якщо він у нормальному стані. Коли надходять від нього сигнали — це «дзвіночки» про неблагополуччя. І на них треба відразу реагувати.