Чужа шкіра

Собака людині друг, але рятує свинка

Наприкінці вже далеких 1970-х новостворене опікове відділення Тернопільської міської лікарні №1 очолив молодий кандидат медичних наук Володимир Бігуняк. Гострий розум і чутливе серце не залишили його байдужим до страждань пацієнтів із глибокими опіками, яким на той час не могли запропонувати нічого, окрім болючих травмуючих перев’язок. Лікар почав шукати нові способи ефективної допомоги таким хворим. Відтак за підтримки науковців місцевого медичного інституту було проведено цілу низку досліджень щодо того, чим можна покривати опікові рани, аби вони не завдавали людям таких мук та швидко гоїлися. Адже пересадка власної шкіри можлива не завжди і в обмежених кількостях, а ще дозволеної тоді трупної ніяк не вистачало. Результатом стало винайдення унікальної технології виготовлення замінника зі свинячої шкіри (давно відомо, що на клітинному рівні найбільше відповідає людській саме вона, як би там хто не ставився до самих цих тварин).

Володимир Бігуняк розробив спеціальну методику виготовлення та консервації таких ксенотрансплантантів («ксено» у перекладі з грецької означає «чужий»), які не лише добре приживаються, а й позбавлені будь-яких токсинів чи алергенів. Свіжозрізаний шар свинячої шкіри завтовшки з аркуш паперу спочатку консервують у рідкому азоті, а потім висушують при дуже низькій температурі. Відтак розфасований у спеціальні пакети матеріал може зберігатися у холодильнику, не втрачаючи своїх властивостей, досить довго. Накладений на опікові рани, він запобігає інфікуванню та припиняє втрату води, білків, електролітів. Крім цього, пересаджена ксеношкіра не лише пришвидшує загоєння, а й позитивно впливає на весь організм, оскільки містить велику кількість амінокислот, мікроелементів, факторів росту та інших корисних компонентів. А болючі перев’язки при поверхневих опіках стають узагалі непотрібними. В більшості випадків уже після першої відбувається повна епітелізація. Рятівна шкіра паці поступово висихає і відпадає сама, а під нею у хворого наростає вже нова, власна.

Єдині не лише в Україні

Застосування в клінічній практиці ксенотрансплантантів зi свинячої шкіри дало змогу майже на третину зменшити смертність важких опікових хворих, а також скоротити їх стаціонарне лікування на 18-20 днів. До того ж тернопільська технологія обходиться в десятки(!) разів дешевше, ніж придбання штучних замінників за кордоном, що дуже важливо в часи економічної кризи, ефективність же її не менша, а за деякими показниками — навіть вища. Сьогодні очолюваний професором Бігуняком тернопільський Інститут біомедичних технологій (за статусом це товариство з обмеженою відповідальністю) є єдиним виробником ксеношкіри не лише в Україні, а й на території всього колишнього СНД. Тут виготовляється понад мільйон квадратних сантиметрів ксенотрансплантантів щорічно і створено їх банк, що дає можливість вчасно забезпечувати всі опікові центри та лікувальні заклади держави навіть в екстрених випадках, як-ось недавня аварія на шахті в Донецькій області. А впродовж останнього року фахівці iнституту працюють і для АТО. Рятівний матеріал для лікування ран українських воїнів вони виготовляють постійно, а якщо потрібно, то й безкоштовно, пересилаючи за свій кошт у військові госпіталі та опікові центри, звідки телефонують із проханнями про нагальну допомогу. Так само передають його в лікарні для важких хворих, які не мають можливості придбати потрібне за свій рахунок.

До речі, Тернопільський інститут біомедичних технологій успішно співпрацює з зарубіжними науковцями — з Польщі, Чехії, Словаччини, США. У всіх них дуже висока думка про українські ксенотрансплантанти, і вже вистачає бажаючих закуповувати їх в інших країнах. «Однак поки що ми за кордон не продаємо, — каже Володимир Бігуняк, — бо в такому разі не зможемо забезпечувати внутрішні потреби України, адже використовується все, що виробляємо».

80 відсотків опіків — уже не вирок

Розповідаючи про роботу, Володимир Васильович показує фотографії, на які моторошно дивитися, особливо на дитячі (саме дітки через недогляд дорослих дуже часто отримують сильні опіки окропом). Важко повірити, що настільки понівечене тіло може зберегти в собі життя. Однак саме «накладки» зi спеціально обробленої свинячої шкіри допомагають творити чудеса. Ось тільки один приклад iз лікарської практики, про який розповів Володимир Васильович. Хлопчика з села під Тернополем привезли в опікове відділення в жахливому стані — глибокі опіки вкривали майже 80 відсотків його тіла. Впродовж кількох місяців лікування йому 8 разів пересаджували власну шкіру і 9 разів накладали ксеноімплантанти. Але дитину вдалося врятувати! «Взаємозалежність між площею опіків і можливістю врятувати людину залежить від дуже багатьох фізіологічних факторів, — розповідає професор Бігуняк, — а тепер, на превеликий жаль, iще й від того, чи є у рідних кошти на придбання всіх необхідних ліків. Однак у цілому якщо ще років 20 тому хворі з опіками навіть половини поверхні тіла вважалися приреченими, то зараз у більшості випадків не є фатальним навіть ураження 70-80 відсотків шкіри. І важливу роль тут відіграють ксеноімплантанти».

Тим часом в Інституті біомедичних технологій, спільно з колегами з Тернопільського медуніверситету, продовжують працювати над удосконаленням використання рятівного матеріалу зі свинячої шкіри. Приміром, у лікарській практиці часто трапляється, що при не надто глибоких опіках хворі до останнього займаються самолікуванням, коли ж нарешті звертаються до медиків, то рани вже інфіковані і «накриття» їх ксеношкірою на початку лікування малоефективне. Для таких випадків із ксеноімплантантів почали виготовляти стерильний порошок, що виявився справді чудодійним для загоєння гнійних ран різного походження та трофічних виразок. Хворі стверджують, що відчувають полегшення вже навіть після першої процедури його застосування.

У перспективі — новинки для стоматології та ортопедії

Сфера медицини, в якій проводять дослідження науковці Тернопільського iнституту біомедичних технологій, розширюється. Так, після успішних експериментів спільно з фахівцями відомого Одеського інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова Національної академії медичних наук України було апробовано використання вже не шкіри, а рогівки ока тієї ж свинки. Як виявилось, такий замінник, що по-науковому називається кератоксеноімплантантом, може рятувати людям зір, коли травмована чи вражена запальним процесом власна рогівка. Відтак відповідну операцію освоїли в очному відділенні тернопільської університетської лікарні. Чергова розробка професора Бігуняка вже зараз повертає людям зір, а її масове освоєння може стати справжнім проривом в офтальмології. Сьогодні кератоксеноімплантант зареєстрований як медичний виріб і успішно використовується в офтальмологічних клініках України.

— Над чим новим працюєте зараз і які плани на перспективу? — запитую у Володимира Васильовича.

— Освоюємо нові ксенотканини — перикард (серцева оболонка. — Авт.) та очеревину, які мають свої особливості для лікування ран. Також до нас звернулися стоматологи з проханням дослідити можливості застосування ксеноімплантантів при операціях у ротовій порожнині. Працюємо над цим, але поки що на стадії експерименту. Плануємо зайнятися також дослідженнями кісткової тканини та дермального шару шкіри, бо це дуже перспективно для ортопедії, стоматології, хірургії. Наукова думка не стоїть на місці.