Кілька сотень студентів Черкаського державного технологічного університету замість лекцій вийшли під стіни облдержадміністрації на пікет, протестуючи проти приєднання їхнього вишу до Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. І хоча в природі не існує жодного документа, який би підтверджував спільне майбутнє двох вузів, студенти, підігріті чутками, не пошкодували навчального часу й організували гучний протест.
Цей пікет став продовженням кількох подібних заходів, що відбулися минулого тижня. Перший iз них — у кабінеті голови Черкаської обласної ради Валентини Коваленко, куди з питанням про об’єднання двох навчальних закладів завітали науковці та викладачі цього вузу, а другий вони ж організували вже у Києві — під стінами Міністерства освіти і науки.
Узагалі колотнеча у ЧДТУ триває не перший місяць. І не лише через чутки про об’єднання черкаських вишів. Ректор Черкаського технологічного університету Тамара Качала, котра керує ним не так давно, є фігурантом кількох кримінальних справ, тож до вишу з перевіркою приїжджали чиновники з освітянського міністерства. «Ми зобов’язані були послати у ЧДТУ свою комісію у рамках кримінальних проваджень, яких нині є аж дев’ять. Там дуже серйозні порушення», — пояснював черкаським ЗМІ міністр освіти і науки Сергій Квіт під час останнього приїзду до обласного центру.
Свою позицію в цьому питанні висловив і голова черкаської ОДА Юрій Ткаченко. «Наш головний пріоритет, як і Міністерства освіти України, — це якісні освітні послуги. Зважаючи на це, керівництво ЧДТУ не повинно займатися різноманітними плітками та збурювати колектив. Краще хай спрямовує свою енергію та час на підготовку висококваліфікованих фахівців», — заявив він, додавши, що Черкаська область прагне відновити роботу промислових підприємств та працює над залученням інвестицій, а багато вишів готують, у кращому випадку, менеджерів. У результаті — у місцевих роботодавців багато претензій до якості знань і вмінь випускників. Тому Юрій Ткаченко доручив освітньому департаменту ОДА проаналізувати попит і пропозицію на ринку праці, щоб потім сформулювати відповідні пропозиції до Міносвіти. На цьому порадив зосередитися й очільникам ЧДТУ.
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
