Нерентабельне м’ясо

За оцінками міжнародних експертів, світове виробництво яловичини вже протягом року скоротиться на кілька відсотків: до 58,7 мільйона тонн.

Тільки у США в цьому році очікують зменшення обсягів виробництва на 2,3 відсотка, — до 10,9 мільйона тонн. Минулоріч виробництво яловичини в цій країні вже знизилося більш як на п’ять відсотків. Це також позначиться на показниках експорту: з очікуваними в цьому році обсягами реалізації в 1,2 мільйона тонн частка США на світовому ринку знизиться до 11,5 відсотка. Виробництво яловичини в Австралії в нинішньому році також скоротиться. Причиною стало вирізання значної кількості худоби внаслідок посухи та нестачі кормів. Попит на яловичину на світовому ринку зростає у зв’язку з підвищенням чисельності населення та покращення його добробуту. Зважаючи на це, на світовому ринку фіксують дефіцит м’яса великої рогатої худоби.

В Україні теж спостерігається зменшення виробництва яловичини. В цьому році воно може скоротитися на 6-8 відсотків. Основною причиною стагнації галузі стала велика збитковість вирощування ВРХ на м’ясо, рентабельність якого в минулому році склала –35,6 відсотка, та скорочення поголів’я корів через складну ситуацію в молочній галузі. Наразі попит на яловичину на вітчизняному ринку досить стриманий унаслідок низької купівельної спроможності населення. Єдиним стабілізуючим фактором на сьогодні може бути лише експорт. Проте кількість країн, до яких реалізовується українська яловичина, є незначною, а одним з основних ринків залишається Росія. Відсутність надійних ринків збуту та стриманий попит на внутрішньому ринку призводить до значної стагнації галузі.

«Зважаючи на дефіцит яловичини на світовому ринку, її виробництво є досить перспективним за умов існування надійних ринків збуту, — вважає експерт аграрних ринків УКАБ Аліна Жарко. — В Україні є низка підприємств, які прагнуть експортувати свою продукцію до Європейського Союзу та інших країн, але не можуть цього зробити через відсутність в України спеціального дозволу. Наразі досить багато розмов ведеться про вихід яловичини на європейський ринок, проте фактичні дії, які б реально наближали до цієї мети, відсутні. Нерозв’язаними залишаються питання ідентифікації худоби, моніторингу губчастоподібної енцефалопатії ВРХ та інших захворювань. Контролюючий орган, на який покладається вся відповідальність щодо якості та безпечності харчової продукції, ще й досі не може почати повноцінно працювати. Всі ці фактори стримують використання експортного потенціалу України та подальший розвиток галузі молочного скотарства».