Зерно і ціни

Минулого тижня Міністерство сільського господарства США опублікувало перші прогнози врожаю зерна в майбутньому сезоні. Очікується, що сумарний урожай пшениці, ячменю та кукурудзи у світі знизиться на 0,85% — до 1,848 мільярда тонн. Таким чином, у майбутньому сезоні зафіксують третій за величиною рекордний показник врожаю та сумарних світових запасів зерна. Для ринку даний факт означає черговий сезон низьких цін.

Як відомо, важливість аграрного сектору для економіки України за останній рік різко зросла. На тлі скорочення експорту товарів промислового комплексу зерно стало одним з основних джерел припливу валюти. Згідно зі статистикою, експортна виручка України в 2014 році майже постійно падала, а в січні-квітні поточного року знизилася на 34,4% в порівнянні з аналогічним періодом 2014 року. Виною всьому — падіння цін на метали і зерно, які є основними експортними позиціями країни.

Від того, скільки зерна Україна виробить у майбутньому сезоні, скільки і чи вдало зможе експортувати, значною мірою залежить економічна стабільність у країні.

Експерти УкрАгроКонсалту зазначають, що в 2015 році очікується скорочення експорту зерна на тлі падіння його виробництва. Незважаючи на ідеальні погодні умови зими і весни, прогнозується зменшення врожаю зерна внаслідок зміни структури площ. Скорочуються площі під високоврожайною кукурудзою на користь більш рентабельних пшениці та олійних культур.

На тлі економічної та фінансової кризи стратегія робити ставку на високомаржинальні культури цілком зрозуміла. Однак важливо розуміти, наскільки тривалою буде тенденція до скорочення площ під зерновими і до чого в підсумку це може призвести.

Одним з основних факторів, що визначають поведінку фермерів, а отже, й величину та структуру посівних площ, є ситуація на валютному ринку.

Курс гривні стрімко падав тричі: у 1998—2000, 2008—2009 і в 2014—2015 роках. У двох випадках iз трьох ослаблення гривні супроводжувалося зниженням посівних площ зернових культур.

Примітно, що динаміка змін посівних площ залежить від девальвації гривні навіть більшою мірою, ніж від цін на зерно. Тільки в одному випадку з трьох зниження цін на зерно супроводжувалося скороченням посівних площ.

Цікавим виявився ще один факт: ривок площ під олійними у 2008 році і тенденція росту в період 2010—2012 років не супроводжувалися падінням площ під зерновими культурами. Тобто розширення площ під олійними відбувалося за рахунок повернення в оборот раніше занедбаних земель, а також за рахунок витіснення цукрових буряків, трав і скорочення парів.

Чи можливо в подальшому продовження даної тенденції? На погляд експертів УкрАгроКонсалту, це малоймовірно. Земель, придатних для оранки, лишилося небагато. Введення їх в користування вимагає чималих вкладень, а з грошима в агровиробників зараз не дуже добре. Посіви цукрових буряків, площі парів і багаторічних трав зведені до мінімуму. Тобто, якщо посіви олійних культур і почнуть розширювати, то в основному за рахунок скорочення зернових. Продовження девальвації також провокуватиме ситуацію, коли площі під зерновими скорочуватимуться.

Упродовж проаналізованих експертами останніх 20 років Україна в цілому і її сільське господарство зокрема кілька разів опинилася в умовах жорсткої кризи, та жодного разу (навіть на початку дев’яностих) це не супроводжувалося різким падінням площ під зерновими культурами. Вони залишалися стабільно в межах 14,8-16,3 мільйона гектарів.

Обговорити перспективи ринку зерна і вплив його на продовольчу безпеку України сезону 2015/16 років аграріїв запрошують на «круглому столі» «Продовольча безпека: Виклики. Реформи. Подолання кризи», який проходитиме 4 червня в рамках XXVII Міжнародної агропромислової експозиції «АГРО-2015» у Києві.