Міграція існувала завжди. І завжди її причини і наслідки намагалися пояснити — узяти того ж Мойсея з його теорією очисних сорокарічних блукань. Але щоразу теорія не встигала за виникненням нових міграційних форм. І так — до сьогодні: «Не існує ані єдності в розумінні її сутності, ані єдиних підходів до її вивчення», — читаємо вже на першій сторінці книжки науковців Інституту соціальної та політичної психології Академії педагогічних наук М.М.Слюсаревського та О.Є.Блинової «Психологія міграції» (Кіровоград: Імекс ЛТД, 2013).
З огляду на таку невловність феномену міграції кожна нова студія з цієї проблематики — на вагу дослідницького золота: «Навіть окремі спроби аналізу мотивації та поведінки людини, зроблені у межах соціології та етнології, оцінюються як дуже позитивна наукова подія». Наша ж новинка присвячена не аналізові якихось окремих проблемних проявів, а є систематичним викладом усіх новітніх знань у цій царині.
Ясна річ, до фокусу уваги насамперед потрапляють похмурі злободенні явища: переселенці, біженці. Але докладно описано й мирну трудову міграцію, і «маятникову міграцію у великих містах», й адаптаційні та асиміляційні механізми, що супроводжують кожен вид міграції.
Книжка має виразний практичний ухил — найбільший розділ зветься «Психологічна допомога мігрантам», де протестовано методи діагностики психічного благополуччя переселенців, способи психологічної допомоги та форми професійного супроводу.
Та якщо фахові рекомендації адресовані насамперед спеціалістам, деякі соціально-філософські спостереження змушують замислитися і звичайного читача. Наприклад, таке: «Еміграція завжди призводить до втрати життєвих сил у залишеній країні і, навпаки, збагачує країну, в яку спрямовується потік емігрантів», — то у що ж перетвориться Донбас після завершення конфлікту і який поштовх нададуть решті України вимушені переселенці?
У Київській публічній бібліотеці імені Самеда Вургуна відкрили виокремлену книгозбірню українського поета та перекладача тюркських літератур Миколи Мірошниченка (1947—2009). >>
Львів — це місто не лише найароматнішої кави, а й романтичної музичної історії, пов’язаної з Францом Ксавером Моцартом — сином знаменитого австрійського композитора і музиканта-віртуоза Вольфганга Амадея. >>
Поміркувати про поезію Богдана Томенчука найкраще з авторськими строфами: >>
Стартує вже 21 грудня в Харкові, а в Києві пройде 25–27 грудня мініфестиваль «Вертеп Схід». >>
У крайньому романі Стівена Кінга «Голлі» (Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2024) знову немає нічого від класичного іміджу «короля жахів»: ані містики, ні фентезійних істот. >>
Загалом у фільмі є кадри з 16 фільмів Олександра Довженка: переважно художніх і кількох документальних. >>
