Коли країна в ролі «камікадзе»

Загалом же, на думку українських та зарубіжних експертів, країна не зрушила вперед. «Пройшла Революція гідності, але одна банда змінилась на іншу, люди не хочуть жити в такій країні», — наголосив громадський активіст Любомир Жупанський. Він упевнений, що в Україні нічого не змінюватиметься до тих пір, поки люди при владі не навчаться протистояти спокусі грошима.

«Діяти позитивно не дають гроші. Ніхто не витримує спокуси грошима при владі. Нема в нас такого політичного діяча, як Бальцерович у Польщі, що провів у них там «шокову терапію». У наших же головний принцип — награбувати і виїхати за кордон», — каже Жупанський.

Окрім цього, проаналізувавши рік керування Арсенія Петровича, пан Любомир вирахував ті завдання, котрі, попри обіцянки політика, так і залишились невиконаними.

1. Недопущення популістів в уряд. Відразу кілька міністерських портфелів у першому Кабміні Яценюка отримали люди, які займалися більшою мірою самопіаром, ніж реформами.

2. Зниження податкових ставок. Бізнес чекав не стільки скорочення кількості податків, скільки реального зниження податкового навантаження, яке для підприємства середнього розміру становить майже 60% усього його прибутку.

3. Введення мораторію на перевірки малого та середнього бізнесу хоча б на рік. Підприємці констатують суттєве збільшення з літа 2014 року кількості перевірок та «корупційного податку» — перевіряючі тепер вимагають за «вирішення питання» вдвічі більше, ніж у 2013-му. Підприємці скаржаться, що в умовах падіння рентабельності та зростаючих апетитів перевіряючих простіше закрити бізнес.

4. Залізне гарантування прав власності для інвесторів, включаючи кримінальну відповідальність для рейдерів і чиновників, яких викрили у хабарництві і «кришуванні» бізнесу. «Раніше був рекет, а зараз мародери» — так характеризують чиновників і перевіряючих багато підприємців.

5. Демонополізація галузей, де правила диктують один-два гравці: авіаперевезень, газового ринку тощо.

6. Контроль цін, у першу чергу на ринках, де вони необґрунтовано завищені. Насамперед фармринок, нафтопродукти, ритейл тощо.

7. Максимальне скорочення державних витрат, які вже перевищили критичні 50% ВВП, головним чином за рахунок відмови від преференцій окремим галузям і дотування планово збиткових держкомпаній, у першу чергу НАК «Нафтогаз України», на підтримку якого в 2014 році пішло понад 100 млрд. свіжонадрукованих гривень.

8. Скорочення роздутого держапарату і відомств, котрі «проїдають» держбюджет.

9. Децентралізація. «Кабмін готовий до всеосяжної конституційної реформи, яка закріпить повноваження регіонів, — заявляв Арсеній Яценюк ще в квітні. — Щоб територіальні громади мали відповідні ресурси, уряд змінить Бюджетний і Податковий кодекси». Однак часу владі забракло, щоб втілити цю ідею в життя.

10. «Бандити в тюрмах». Так і не створена система невідворотності покарання. Більшості із членів «Сім’ї» Януковича дозволили втекти, а ті, хто залишився, отримали мандат народного депутата і тепер мають недоторканність. Окрім цього, нерозкритими залишаються вбивства активістів Євромайдану і не було жодної гучної справи проти всiм вiдомих корупціонерів.

«Корупція є всюди, але на Заході вона принаймні мінімальна. У нас же — поголовно, і людина не може нічого з цим зробити, боротись iз ними нереально, — зазначив Любомир Жупанський. — Подолати корупцію можна дуже просто: тому, хто дає і хто бере — дати по 15 років. Тоді ніхто не захоче стільки провести за ґратами, самі не даватимуть і не братимуть».

На думку Любомира Жупанського, нинішня влада руйнує те позитивне, що вдалося зробити за «помаранчевих» часів. «Український народ сліпо повірив в обіцянки Арсенія Яценюка про те, що його уряд — команда камікадзе. Насправді ж вони зробили «камікадзе» всіх без винятку українців», — резюмує активіст.