Згадала Рада, як з Росією була

«Четвергова» Рада розпочалася з ухвалення законів про денонсацію низки угод з РФ. Навряд чи це той випадок, коли твердження «краще пізно, ніж ніколи» має сенс. Минуло понад 14 місяців iз моменту окупації Криму і понад рік — iз початку російської агресії на сході. Але парламент вирішив «роздружитися» з Росією тільки тепер.

Остаточне розлучення

Отже, парламент розірвав наступні угоди з Росією: про взаємну охорону секретної інформації (за — 261 голос), про організацію міждержавних військових перевезень (264 голоси «за»), про співробітництво у галузі військової розвідки (268 голосів «за»), про співробітництво у військовій галузі (272 «за»). П’ятий договір, який розірвала Україна, стосується дозволу Російській Федерації здійснювати транзит військових формувань iз Республіки Молдова територією України — 265 голосів «за». Росія і так надсилає свої військові формування в Україну, не питаючи нічиєї згоди — дивно лише, що законотворці «помітили» це лише зараз, зазначивши у пояснювальній записці, що «РФ з 2014 року здійснює збройну агресію проти України» тощо.

Напередодні, в середу, дотичну до цих подій заяву зробив і Кабмін. «Колись була така угода між Україною і Російською Федерацією — вона була підписана 26 травня 1993 року — про військово-технічне співробітництво. Кабінет Міністрів України приймає рішення про припинення дії цієї угоди», — урочисто заявив Прем’єр Яценюк. «Російська Федерація є державою-агресором, Російська Федерація незаконно анексувала Крим, Російська Федерація здійснила військову інтервенцію на територію Донецької й Луганської областей, Російська Федерація становить небезпеку для української держави і її територіальної цілісності», — зазначив він. На жаль, Яценюк ніяк не пояснив зволікання з денонсацією подібних угод. Свого часу Україна так само не квапилась вводити санкції щодо Росії, викликаючи здивування у наших західних партнерів, але це вже інша історія.

Поліція на варті

Покінчивши з Росією, депутати взялися за, так би мовити, локальну безпеку і правопорядок. Нарешті у першому читанні був проголосований законопроект, що передбачає створення в Україні Національної поліції. Закон підтримали 284 народних депутати. Документ представив міністр МВС Арсен Аваков, котрий пояснив, що поліція складатиметься з п’яти підрозділів: кримінальної, патрульної, спеціальної, поліції охорони та поліції особливого призначення «Хорт». Деякі посади поліцейських, додав Аваков, будуть виборними, тож громадськість зможе брати участь у призначенні та контролі за правоохоронцями.

Запроваджується також інституція конкурсних комісій, яка діятиме наступним чином. Після того, як Кабмін призначить голову Національної поліції (за поданням міністра МВС), той призначатиме своїх підлеглих (на рівні області чи району) через конкурсні комісії. До складу їх буде, знову-таки, запрошено громадськість. З поліцейськими укладатимуть контракти: для вищої ланки — на чотири роки, для нижчої — на два. Але такий контракт може бути розірвано передчасно, якщо та чи інша місцева рада висловить недовіру патрульному або дільничному поліцейському.

Ще одна новація закону полягає в тому, що саме в його «тіло» будуть вписані всі поліцейські заходи, включаючи заходи примусу та використання спецзасобів. Плюс встановлюватимуться чіткі рамки повноважень, у межах яких зможуть діяти правоохоронці. «Фактично, ми маємо справу з революційним документом, який докорінно змінить систему української міліції. Ми доходимо до європейської форми національної поліції», — прокоментував документ нардеп від БПП і колишній міністр внутрішніх справ Юрій Луценко.

Також — щоб уже двічі не братися за реформу правоохоронних органів — депутати проголосували і за зміни до закону про прокуратуру. В першому читанні документ підтримали 265 парламентаріїв. У законопроекті йдеться про скорочення чисельності прокуратури, скорочення кількості заступників Генпрокурора максимум до трьох, позбавлення прокуратури функції загального нагляду.

Шерше ля нову фам

Тим часом поза межами сесійної зали нардепи готували ще одне важливе рішення. Рішення, пов’язане з відставкою Уповноваженого ВР з прав людини Валерії Лутковської. Певний час тому цю тему почав порушувати Олег Ляшко, і ось у четвер очільник Радикальної партії відзвітував: «Усі лідери фракцій сходяться на тому, що Лутковська має бути відправлена у відставку. Інше питання, яким чином — чи скасуванням результатів постанови про її обрання у 2012 році, яке тоді було всупереч закону, чи за результатами звіту».

Говорячи про незаконне обрання Лутковської, Ляшко має на увазі наступне. 27 квітня 2012-го було скликане позачергове засідання парламенту — буцімто задля обговорення терактів у Дніпропетровську. Насправді ж депутати від проянуковичівської більшості протиснули голосування за відставку попереднього омбудсмана — Карпачової, а також за призначення Лутковської.

Так пані Валерія і стала борцем за права скривджених, але борцем доволі специфічним. Під час Євромайдану Лутковська звинувачувала його учасників у порушенні «норм мирного зібрання». Не проявила вона себе позитивно й у період iз січня по лютий 2014-го — тоді голосу омбудсмана було зовсім не чути. Тож у відставці Лутковської дійсно існує нагальна потреба. Депутати планували заслухати чиновницю вже цього тижня, але згодом вирішили перенести її звіт на пізніший час.