Не варто їсти пуд солі

Золота середина

Варто нагадати, що за способом отримання сіль поділяють на кам’яну, садочну та виварочну. Перша — із соляних копалень, її не піддають ні паровій, ні водяній обробці. Вона може містити помітну кількість домішок піску, землі тощо, що можуть, у свою чергу, при вживанні такої солі осідати в тканинах, органах і суглобах людини. Виварочна сіль спочатку з’являється у вигляді солоного розчину, який потім виварюють — щоб позбутися вологи. Така сіль значно чистіша, не містить домішок, до речі, найсолоніша на смак. Однак вона не містить і мінеральних речовин (Са, К, Mg, Cu, Zn, Fe, Mn), корисних для організму людини. Садочну (морську) сіль виробляють природним шляхом випарювання морської води iз солоних озер. Вона минає процес очищення, завдяки чому зберігає у своєму складі природні мінеральні речовини. За смаковими якостями садочна сіль менш солона, ніж вакуумна виварочна, однак більш корисна для організму за рахунок вмісту до 40 мікро- та макроелементів.

Звичайно, знаємо, що покладами кам’яної солі багата Україна, є такі у Польщі (біля Кракова, у Величці — один із кращих підземних тематичних музеїв), утім лідерами з видобутку є Китай і США. На полицях наших магазинів — переважно вітчизняний мінерал, зустрічаються російський і білоруський; дорожчу харчову морську сіль завозять, зокрема з Туреччини та Ізраїлю.

Переважно виробники пропонують просто сіль або йодовану. Ще може бути фторована або з прянощами. Йодована сіль — не просто забаганка. Якщо йоду не вистачає в організмі людини, він у достатній кількості не потрапляє в організм з їжею (це єдине джерело надходження), розвивається йододефіцит. Йод є складовою гормонів, які продукує щитоподiбна залоза. Якщо його бракує, порушується гормональний баланс в організмі людини і виникають недуги щитовидки. Навіть при незначному дефіциті йоду людина стає нервовою і дратівливою. Наслідком йододефіциту у дітей можуть стати навіть розумова відсталість і затримка фізичного розвитку.

Звісно, йодована сіль — не єдиний продукт, який може бути джерелом йоду для людини. Морська риба, печінка тріски, морепродукти, морська капуста (ламінарії) — усе це варто їсти, але чи багатьом по кишені?! Тому варто вживати йодовану сіль. Утім не ложками, бо надлишок так само шкідливий, як і дефіцит. До того ж передозування власне солі додасть проблем із тиском, серцем і нирками. Фізіологічна денна норма солоних кристалів для людини — 5 г. (Періодично називають 2 г — приблизно стільки натрію у 5 г хлориду натрію, тобто солі). Оптимальний ступінь йодування — 40 мг/кг. Раніше для збагачення солі використовували йодід калію, з 1997 року — йодат калію. За зміною двох букв — надійніше збереження йоду у солі, бо йодат — значно стабільніша сполука. З її використанням практично зникла проблема «йод відразу полетить». Добова потреба йоду — 3 мкг на кілограм ваги людини. Тобто якщо важите 65 кг, то треба вживати 195 мкг.

Ціна і якість

Експерти у лабораторних умовах дослідили, що продають в упаковках з написом «йодована сіль» шести виробників: вітчизняних торгових марок «Морячка», «Козаченьки», «Білосніжка» та «Артемсіль», російській «ТДС» і білоруській «Золотий зубр». Перевіряли масу нетто і власне вміст йоду. Із першим показником в усіх зразків, зважаючи на допустимі 3-відсоткові відхилення, усе в нормі.

Із вмістом йоду — по-іншому. Із протестованих тільки дві солі відповідали нормі стандарту і заявленій виробниками на етикетках цифрі — 40 мг/кг: «Артемсіль» і «Золотий зубр» (з урахуванням дозволених відхилень). Це означає, що вживання такої приправи забезпечить профілактичний ефект організму споживача.

У «Морячці» виявилося лише 17,3 мг/кг йоду, а в перевіреній упаковці «Білосніжка» і того менше — 6,3мг/кг. Це при тому, що стандарт передбачає немаленьке відхилення — як у бiк зменшення, так і збільшення — на 15мг/кг. Тому захисники прав споживачів стверджують, що це не що інше як фальсифікація продукту. Бо така йодована сіль не здатна забезпечити профілактику йододефіциту.

Цікава історія із «ТДС» та «Козаченьками». Виробник першого продукту зазначив, що вміст йоду — 11,25?40мг/кг. За замірами фактично виявили 18,5мг/кг. Цифра вписується у заявлений проміжок. Отже виробник чесний. Але реальні показники нижчі рекомендованої профілактичної норми. Така ж ситуація і з «Козаченьками» — і ця сіль йодована, згідно з написаним на її упакуванні текстом: 15±10мг/кг.

Із протестованих найдоступнішою йодованою сіллю є «Артемсіль» — 0,18 грн. за 100 г. Білоруський «Золотий зубр», до якого не було претензій щодо вмісту йоду, — 33 копійки за 100 г. Найдорожчі — «Козаченьки», 85 копійок за 100 г; трохи дешевша сіль — «Морячка», 79 копійок за 100 г.

До речі, у йодованої солі термін придатності 9-12 місяців. А потім вона стає звичайною.