І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Абсолютна більшість сільськогосподарських виробників виступають проти скасування мораторію на продаж землі в Україні. 56 відсотків аграріїв проти ринку землі як такого, ще 14 вважають, що ринок землі варто запроваджувати, але не зараз, і лише 13 відсотків опитаних підтримують ідею продажу земель сільгосппризначення в Україні. Ще 17 відсотків аграріїв не знайшли поки що чіткої відповіді на дане питання. Такими виявилися результати опитування, проведеного серед сільгоспвиробників агенцією AgriSurvey у травні нинішнього року.
За даними дослідження, основними причинами негативного ставлення до продажу землі є недовіра до державних органів влади через їх високу корумпованість, брак коштів для придбання землі та страх перед конкуренцією з аграрними холдингами. Так, 26 відсотків сільськогосподарських виробників вважають, що вводити ринок землі ще зарано. На їхню думку, перш ніж дозволяти продаж землі, необхідно зменшити корупцію серед представників органів державної влади та стабілізувати політичну й економічну ситуацію в країні. Найближчі 10-15 років аграрії таких реформ не очікують. Негативне ставлення до продажу землі також пов’язане з неготовністю купувати землі через брак коштів (особливо — недоступністю зовнішнього фінансування). Так, 57 відсотків сільгоспвиробників зазначили, що не готові купувати землю сільгосппризначення у випадку зняття мораторію у 2016 році. Крім того, ставлення до зняття мораторію формується й доволі поверхневим знанням про ринок землі: чверть з-поміж опитаних сільгоспвиробників не знають, якою мала би бути ціна на землю у випадку її продажу, 17 відсотків опитаних аграріїв вважають, що земля має коштувати до 5000 доларів США за гектар, з них 9 відсотків вважають тисячу доларів достойною ціною за 1 гектар.
«За півроку до припинення дії мораторію на продаж землі в Україні немає ні соціальних, ні інфраструктурних, ні законодавчих передумов для введення ринку землі в Україні. Складається ситуація, в якій аграрії виступають проти зняття мораторію на продаж землі, оскільки не довіряють чиновникам та не вірять в ефективність системи регулювання ринку землі через їхню корумпованість. З іншого боку, за більш сприятливої фінансової ситуації, що включає в себе як доступність аграрних кредитів, так і економічну стабільність, сільгоспвиробники були б більш лояльно налаштовані до дозволу продажу землі. Якщо держава має намір дозволити продаж землі сільгосппризначення у 2016 році, вона повинна забезпечити ефективний контроль ринку землі, ґрунтовно підійти до аналізу вартості земель, а також залучати аграріїв до обговорення та написання земельної реформи з метою врахування їхньої позиції, а також задля їх інформування щодо механізмів та перспектив ринку землі в Україні. Саме з цією метою 28 травня будуть проведені Земельні АгроДебати за участю сільгоспвиробників усіх форм власності, орендарів, представників асоціацій, органів державного управління та інших, на яких планується обговорити перспективи та можливості ринку землі в Україні та напрацювати конкретні бачення та пропозиції щодо земельних відносин», — зазначив генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Тарас Висоцький.
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>
Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>
Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>
Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>