Сліпому баяністу, з любов’ю і вдячністю
Миколі Федотовичу Коваленку цьогоріч виповнилося б дев’яносто п’ять. У Федорівці він пережив громадянську війну і Голодомор. Сюди повернувся з Другої світової. Вже незрячим. Тут зустрів майбутню дружину, Віру Микитівну, завідуючу сільською бібліотекою. Тут росли їхні діти. І сюди теплого травневого вечора зійшлися і з’їхалися, як з України, так і з дальніх країв, його численні учні. Ті, яких він до кінця своїх днів упізнавав з голосу.