НОВИНИ ПЛЮС

Із сіллю до ЄС

За чотири місяці цього року Державне солевидобувальне підприємство «Артемсіль» збільшило обсяги експорту продукції в країни Європейського Союзу на 35 відсотків у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Зокрема, значно збільшилися поставки солі для промислової переробки в Угорщину (на 68%), Польщу (на 51%) і Латвію (на 19%). Так, уперше отримано заявку на відвантаження понад 1000 вагонів солоного мінералу для Угорщини. Одним iз найбільших споживачів продукції на ринку країни є хімічний завод BorsodChem. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року Грузія і Молдова також стали закуповувати продукції ДП «Артемсіль» більше на 28% та 39% відповідно.

Крім солі, для промислової переробки європейські партнери почали проявляти зацікавленість у збільшенні поставок фасованої харчової солі.

«Після закриття російського ринку для нашої харчової солі ми стали проводити активний пошук нових споживачів. Нам удалося оперативно відреагувати й укласти договори як зі старими, так і з новими партнерами на поставки нашої продукції. Робота зі збільшення частки європейського ринку буде проводитися й надалі», — зазначив в. о. генерального директора ДП «Артемсіль» Денис Фоменко. «Артемсіль» — найбільше підприємство з видобутку, переробки й реалізації кам’яної кухонної солі на території Центральної та Східної Європи. Виробнича потужність — близько 7 млн. тонн на рік, чисельність працівників — понад 3000 чоловік. Продукція підприємства експортується сьогодні до 22 країн світу.

Є проекти для інвесторів

Мінагрополітики планує залучити до 2020 року 8 мільярдів доларів інвестицій у сільське господарство. Насамперед це важливі інфраструктурні проекти: іригація в південних областях, будівництво терміналів у чорноморських портах, поглиблення Дніпра і Південного Бугу, модернізація елеваторів, оновлення парку вагонів. Серед інших напрямів залучення інвестицій — фінансування виробництва та переробки, полегшення доступу до сучасної техніки, обладнання, технологій. Завдання — продавати за кордон продукцію з високою доданою вартістю. А для цього потрібно будувати високотехнологічні комплекси. Міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко стверджує: в аграрній галузі розпочато дерегуляцію, що стимулюватиме зацікавленість інвесторів. Скасовано 20 ліцензій і дозволів, внесено 50 поправок у нормативно-правові акти, спрощено процедуру реєстрації договорів оренди землі, посилено захист прав інвесторів. Ці кроки поліпшують інвестклімат нашого агросектору, очікуваний економічний ефект від них — більше 400 млн. доларів економії. У найближчому майбутньому обіцяють скасувати ще 100 дозвільних документів, приватизувати низку підприємств, впровадити систему аграрних розписок і агрострахування. Планується спільний міжнародний проект із залученням Світового банку, Міжнародної фінансової корпорації, ЄБРР та інших інвесторів. Харківський тракторний завод підписав договір iз фінським заводом Sampo Rosenlew про створення спільного підприємства з виробництва зернозбиральних комбайнів. Пілотний проект стартує в другому півріччі нинішнього року, а серійне виробництво комбайнів почнеться в 2016 році. Планується, що для українського ринку випускатимуть 200-250 зернозбиральних комбайнів на рік. Також ведуть переговори щодо створення інших спільних підприємств з американськими виробниками. Зокрема, є наміри розпочати співпрацю зі збирання комбайнів з американською машинобудівною компанією Deere&Company (техніка торгової марки John Deere). За попередніми домовленостями, американська сторона передасть Україні новітні технології з виробництва біоетанолу при переробці відходів тваринництва.

Гречка по форварду

Щоб забезпечити продовольчу безпеку країни та запобігти ціновим коливаннням на ринку, ПАТ «Аграрний фонд» планує цьогоріч придбати кількадесят тисяч тонн гречки за програмою форвардних закупівель. Про це повідомив голова правління ПАТ Андрій Радченко. «Саме зараз шукаємо сільгоспвиробників, які під наше замовлення могли б посіяти гречки більше, ніж планували раніше. Цього року маємо намір укласти форвардні контракти на придбання не менш ніж 25-30 тисяч тонн гречки», — сказав Андрій Радченко.

Під час збору врожаю ПАТ «Аграрний фонд» також планує докупити певну кількість гречки, щоб загалом закупити 20-25% від її потреб для внутрішнього продовольчого ринку.

Закупівельна ціна за тонну гречки наразі складає 6100 грн. Передплата за форвардним контрактом — 65%. Решта суми буде виплачена після виконання надходження зерна з урахуванням ринкової ціни на момент поставки.

Яровина фінішує

Ярі зернові та зернобобові культури на кінець минулого тижня були посіяні на площі 6,2 мільйона гектарів. Це майже 90 відсотків до прогнозу. Зокрема:

кукурудза на зерно посіяна на площі 3,9 млн. га;

гречка — на площі 69 тис. га;

просо — на площі 54 тис. га;

рис — на площі 10,7 тис. га, або 94 відсотків до прогнозу.

Посів цукрових буряків закінчили на площі 237 тис. га. Соняшник та сою висіяли на 84 відсотках від прогнозованої площі.

За попередніми даними, посівна площа сільськогосподарських культур в усіх категоріях господарств під урожай нинішнього року прогнозується на рівні минулого року.

Зерновий клин становитиме 14,9 млн. га, із них озимих зернових — 7,9 млн. га, ярих зернових і зернобобових — 7,0 млн. га. Для проведення комплексу весняно-польових робіт заявлено та передбачається використати поживних речовин та мінеральних добрив на 8 відсотків менше проти минулого року. Після стрімкого підвищення цін на мінеральні добрива в період з червня по лютий — у березні розпочалося зниження цін на агрохімікати вітчизняного виробництва. Протягом останнього тижня вартість аміачної селітри зменшилась на 1000 гривень, а карбаміду — на 650 гривень за тонну і становить, відповідно, 8550 і 9300 грн. /т. Середні оптові ціни на дизпаливо збільшились проти відповідного минулорічного періоду на 21,а на бензин — на 31 відсоток.