Йшов Саша по шосе

До середини травня ім’я Саші Боровика було лише відомо вузькому колу: запрошений на посаду заступника міністра економічного розвитку юрист із гарвардським дипломом не встиг стати публічною персоною. Боровик має українське коріння — 25 років тому він покинув рідний Львів і отримав освіту за кордоном. Відтак зробив успішну кар’єру: працював в американській Силіконовій долині, 12 років — в компанії Microsoft, а перед поверненням в Україну очолював юридичний департамент лондонського офісу американської компанії Akamai Technologies.

У січні 2015-го до Боровика, за його словами, звернувся міністр економічного розвитку України Айварас Абромавічус. Хоч особисто знайомі вони не були, Абромавічус запросив Боровика попрацювати його «замом». Саша погодився і понад місяць трудився у Кабміні на «волонтерських засадах». Наприкінці лютого він отримав українське громадянство, але так і не був затверджений на новій посаді. У квітні хтось із чиновників висловив сумнів, чи є достатніми для держслужби дипломи Боровика, отримані у Празькому та Гарвардському університетах. 14 травня Боровик заявив, що складає з себе обов’язки — через відсутність офіційного статусу та непорозуміння з Абромавічусом і Прем’єром Яценюком.

В одному з інтерв’ю Боровик говорить, що Абромавічус понад 2 місяці надсилав йому смски з обіцянкою «боротися» за Сашу. Проте згодом міністр від боротьби, очевидно, втомився. З ним самим стосунки складалися непросто, а обстановка у міністерстві була напруженою та нервозною. Абромавічус чомусь забороняв Боровику спілкуватися з пресою, а головне — з іноземцями. Так принаймні стверджує сам Боровик, який підкреслює: у таких умовах було неможливо залучати інвестиції та працювати над донорськими програмами. Проте на кожному засіданні Кабміну від Боровика вимагали реформ та конкретних результатів.

Останньою краплею, яка переповнила чашу терпіння Боровика, була нібито зустріч з Арсенієм Яценюком, де обговорювали все ті ж таки інвестиції. Яценюк підвищив голос на заступника міністра і виголосив тираду, яка починалася зневажливим зверненням «молодий чоловіче...» Боровик, який за віком старший від Яценюка, вирішив, що з нього — досить. «Я був ідеалістом і вважав, що зможу допомогти Україні. Прикро, що сподівання не виправдалися», — підсумував Саша.

Інша сторона конфлікту — міністр Абромавічус — лишився ображеним на Боровика за його нетолерантність. «Я був незадоволений результатами його роботи і конфронтаційним стилем поведінки, який, до речі, дуже яскраво проявився у медійній кампанії, яка розгортається на наших очах», — заявив він. Під медійною кампанією Абромавічус має на увазі широке обговорення того, чи можливі в Україні реформи в принципі, яке пожвавилося після інциденту з Боровиком.

Проте Прем’єр Яценюк продемонстрував минулого тижня готовність примиритися з Сашею. Виступаючи в парламенті, очільник уряду закликав Боровика повернутися до Кабміну. «Я з задоволенням це чую», — прокоментував герой скандалу. Та публічність, яка супроводжувала його звільнення, доводить, що не все ще втрачено, і влада, можливо, «здатна змінити ставлення до кадрової політики в уряді», зазначив Саша Боровик.