Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
На вихідних кияни вже вдруге мали змогу відпочити на Дні вуличної музики, але щороку до столиці приєднуються й інші міста України. Цьогоріч долучилися Львів, Івано-Франківськ, Біла Церква, Луцьк, Кривий Ріг, Запоріжжя, Ужгород, Тернопіль, Дніпропетровськ, Переяслав-Хмельницький, Деражня, Чернівці, Черкаси та Одеса. «УМ» відвідала київські музичні майданчики.
Близько 50 гуртів на трьох різних локаціях свята порадували слухачів своїми запальними хітами. Родзинками фестивалю стали виступи Христини Соловій, Ірени Карпи та інших виконавців, а щоб втримати інтригу і створити справжній сюрприз, графік виступів заздалегідь не оголошували.
Символічно, що День вуличної музики в цьому році збігся з Днем Європи в Україні, адже ініціатива такого фестивалю прийшла до нас саме із Заходу. Дев’ять років тому в Литві було вперше проведено цей захід, батьком його став литовський музикант Андрюс Мамонтовас. Зараз День вуличної музики проводять у Латвії, Ірландії, Великобританії, Грузії, Нідерландах, Бельгії, Норвегії, Україні, Португалії. «Ми бачимо, як географія цього свята збільшується і в Європі, і в Україні», — зазначив посол Литви в Україні Маріус Януконіс.
В Україні хрещеною матір’ю Дня вуличної музики стала співачка Ірена Карпа. Разом із волонтерською організацією «Логістичний штаб» вона вже другий рік поспіль організовує його в столиці. «Це був ковток свіжого повітря після тяжких часів. Наша громадська організація пережила Майдан, там ми волонтерили, допомагали. Дуже втомилися, і День вуличної музики став шансом набратися якихось сил», — повідомляє Олеся Корженевська, голова «Логістичного штабу» і керівник проекту День вуличної музики.
Протягом усього дня в Києві працювали три майданчики для музикантів: Пейзажна алея, Контрактова площа (біля пам’ятника П. Сагайдачному) та локація біля Національного музею історії України. Інші охочі могли зайняти будь-яке вільне місце і пограти для публіки. Зліва від Історичного музею для дітей організував окремий майданчик гурт «Правиця». Не забули і про любителів електронної музики — на фестивалі діяв діджейський майданчик.
Меседж фестивалю цього року — музика поза політикою. Міжнародним гаслом стало: Start music, end war («Увімкни музику, зупини війну») — минулого року його придумали литовці, а зараз воно як ніколи актуальне для нас.
Іван Марунич, соліст гурту NRavitsa:
— Другий фестиваль пройшов на «відмінно». Минулого року ми приїхали пізно і виступали під зливою (хоча це анітрохи не зіпсувало атмосферу свята), в цьому році погода була вже ідеальною як для такого заходу. Знаю, що організатори працювали за підтримки волонтерів. А це вкотре доводить, що кияни можуть робити такі чудові фестивалі безкорисливо, а з цього виходять чудові традиції. Для гурту NRavitsa цьогорічний виступ на Дні вуличної музики став не зовсім звичайним: ми презентували проект NRavitsa Planet — лайв-версію, і вже скоро з’явиться новий продукт проекту. Тобто фестиваль став для нас особливим.
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
У місті Парк-Сіті американського штату Юта в день відкриття кінофестивалю Sundance 23 січня відбудеться світова прем’єра другого повнометражного фільму українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки». >>
До основної конкурсної програми 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю вперше за 25 років відібрали стрічку української режисерки: цьогоріч - це фільм Катерини Горностай "Стрічка часу". >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>