Контора пише й платить?

Реклама букмекерських контор на спортивних телеканалах іде щодня й щогодини. Щоб зробити ставку на будь-який матч, не потрібно навіть до контори ходити — ця послуга доступна в режимі «онлайн» із мобільного телефона. Не обов’язково вгадувати рахунок чи переможця в майбутній грі — солідні гроші можна заробляти буквально щомиті, вгадуючи найрізноманітнішу статистику: чи пропустить хтось у наступні 5 хвилин або до кінця тайму, хто подасть більше кутових чи отримає жовтих карток, чи буде в матчі пенальті, який із таймів буде результативнішим, чи заб’ють команди більше 5 голів на двох тощо. Наприклад, на поєдинок «Дніпро» — «Наполі» контора «Фаворит» у четвер в обід приймала ставки за 287 (!) параметрами. У внутрішніх турнірах варіантів тоталізатора дещо менше, але теж безліч нагод, аби непогано підзаробити. Зокрема і для... самих учасників змагань.

Підганяти результати матчів під котирування букмекерів — злочин не лише проти вболівальників, які чекають «фейр плей». На практиці рідко коли вдається довести факт «гри на контору», однак підозри щодо нечистоплотності українських спортсменів виникають дедалі частіше...

«Звідки ця зараза, що приймають ставки навіть на матчі юнацьких команд?!»

І на те є підстави. Увійдіть у становище футболіста пересічного українського клубу. Наприклад, «Говерли», де заборгованість із зарплати й преміальних сягає майже року. Про це розповів журналістам захисник Андрій Хомин, висловивши думку, що «благополучними» можна вважати команди, де борги накопичилися «лише» за два-три місяці. У нижчих лігах та в інших видах спорту ситуація ще гірша. Тож не дивно, що деякі спортсмени переступають межу етики й законності з метою підзаробітку в букмекерських конторах.

«Ми, тренери, на жаль, не знаємо, що відбувається в нас за спиною, — бідкався в одному з недавніх інтерв’ю наставник «Говерли» В’ячеслав Грозний. — Якщо футболістам не платять по 11 місяців зарплату, можна про що завгодно думати. Які коефіцієнти в тоталізаторі? Звідки ця зараза, що приймають ставки навіть на матчі юнацьких команд? Навіщо?!»

Одним із перших у цій царині — принаймні з тих, що стали набутком широкої громадськості, — став скандал з приводу матчу команд другої ліги «Оболонь-Бровар» (Київ) — «Енергія» (Нова Каховка). Та гра в Києві закінчилася з рахунком 5:1, і завдяки відеозапису, викладеному в інтернеті, любителі футболу досхочу насміялися, дивлячись, як деякі захисники гостей розступаються перед «пивоварами» та віддають їм м’яча у своєму штрафному майданчику одразу після удару від воріт.

Після тривалих розбирань ФФУ не визнала той матч договірним. Була зафіксована лише позиція представника «Енергії»: окремі гравці таким чином влаштували «демарш» через конфлікт із керівництвом клубу, після чого трудові відносини з ними було припинено.

Так чи так, а букмекерські контори з осені перестали наперед приймати ставки на підсумки матчів першої й другої ліг України. Якщо іноді й беруть — то в режимі «онлайн» та на ті зустрічі, що вже почалися. Та й навіщо брати? Адже футболісти клубів-банкрутів в інтерв’ю раз по раз визнають: з вини окремих їхніх партнерів результати на кшталт 0:4, 0:5 є «нечистою грою для тоталізатора». Зокрема, про це розповів Роман Адаменко, тепер уже екс-захисник першолігового МФК «Миколаїв».

«Хочу вибачитись перед уболівальниками «Миколаєва» за деякі домашні ігри. Це матчі з Комсомольськом (0:5) і Чернівцями (0:4). Стосовно першої гри в мене є інформація, що вона «нечиста» з боку одного футболіста, який тоді був у команді. Всі хлопці, які тоді грали, знають, хто це... По-друге, за інформацією тієї ж людини, матч із «Тернополем» теж «нечистий» з точки зору гри на контору — не всієї команди, а окремих гравців», — зізнався вихованець динамівської школи після відходу з МФК.

До речі, в тому ж матеріалі на сайті Matchday.ua Адаменко розповів, що в клубі йому обіцяли зарплатню 8-10 тис. грн. (плюс 50 тисяч преміальних на всю команду за кожну перемогу), але по факту все закінчилося багатомісячними боргами й кількаразовими подачками по 500 грн., 100 доларів тощо. А контракти часто складаються так, щоб гравець міг отримати статус вільного агента тільки відмовившись від фінансових претензій до керівництва клубу.

Як у нас і як у них

Розповіді Адаменка не стали підставою для дисциплінарних розбирань у Федерації. По-перше, все це дедалі більше нагадує не щось виняткове, а закономірність. Недарма ж нашу першу лігу здавна називають «болотом, де катаються договорняки». По-друге, свідчення «хтось від когось чув» до справи не підшиєш. Твердих доказів у таких випадках бракує, а коли доходить до конкретних розслідувань, футболісти часто відмовляються від своїх слів.

Згадаймо кількарічну «мильну оперу» навколо договорняка «Металіст» — «Карпати». То була гра не на букмекерів, а купівля результату однією з команд, та все ж ілюстрація показова як для України. Поєдинок, який закінчився з рахунком 4:0 і зробив харків’ян бронзовими призерами, відбувся ще у квітні 2008-го, а розбирання пройшли по всіх інстанціях і закінчилися остаточним вердиктом Спортивного арбітражного суду в Лозанні аж у серпні 2013-го. По дев’ять очок із команд так і не зняли, замішані в договірному матчі футболісти відбулися умовними дискваліфікаціями та незначними штрафами.

Звісно, нечисті ігри є не лише в українському чемпіонаті. Але за бажанням їх виявляти і за ступенем покарання винуватців Україна — серед аутсайдерів у Європі. Зрештою, як і за рівнем корупції в суспільстві взагалі.

Порівняйте наслідки всіх наших доведених і гаданих спортивних скандалів із результатами корупційного скандалу «кальчополі» в Італії 2006 року: там за купівлю матчів та арбітрів, а також за змови з суперниками «Ювентус» відправили в серію В й оштрафували на 9 очок, відібравши два «скудетто», з «Мілана» у двох сезонах зняли 8 і 30 пунктів, із «Фіорентини» — 15, із «Лаціо» — 3, і це не рахуючи усунення команд із єврокубків та проведення низки домашніх матчів без глядачів. А скільки говорили в нас про договірні зустрічі команд одного «пулу» (чи-то Ахметова, чи Коломойського), про купівлю арбітрів — і що з того?..

Харків — Луцьк: є підозри

Але повернемося до «ігор на контору». В останні дні ця тема неабияк актуалізувалася після матчу 23-го туру «Металіст» — «Волинь» (3:3), в якому суперники під завісу влаштували справжній «фестиваль дірявої оборони» і, починаючи з 73-ї хвилини, забили п’ять голів. У післяматчевих коментарях спершу тренер харків’ян Ігор Рахаєв, а потім і наставник луцького колективу Віталій Кварцяний у тій чи іншій формі припустили змову деяких футболістів задля заробітку на тоталізаторі. Справді, наприкінці нудного матчу коефіцієнт на енну кількість голів — вельми значний, і, поставивши онлайн, наприклад, 3—5 тисяч, можна запросто «наварити» суму, співмірну з місячною зарплатнею в клубі.

Як уже повідомляла «УМ», у «Металісті» почали внутрішнє розслідування з цього приводу. Але ще до його завершення головний тренер Рахаєв у коментарі клубному сайту так пояснив свої минулі підозри: «В інтерв’ю відразу після матчу не може бути й мови про якийсь повноцінний аналіз гри. З моїх вуст ці слова прозвучали не як звинувачення, а скоріше як жарт. Більше ніякого прихованого сенсу не було... Це були просто емоції після важкої гри, за останні 15 хвилин якої забито п’ять м’ячів, і ми могли як програти, так і виграти. Проте жодних сумнівів у гравцях у мене немає й не було.

Підтримав колегу й Віталій Кварцяний. «Я переглянув ще раз у запису матч із «Металістом». Багато поєдинків нашого чемпіонату проходять у такому ж темпі. Гра відбувалася о 14:00, ми довго добиралися до Харкова, тому «побігла» моя команда краще у другому таймі, — пояснив тренер «Волині» в коментарі клубному сайту. — Крім того, скажу, що ми зібрали спеціальну тренерську раду, аби дати відповідь на всілякі натяки на нечисту гру. І після детального аналізу матчу можу сказати, що я вірю у професіоналізм своїх гравців».

За словами наставника, після матчу до нього підходили капітан Ерік Бікфалві та воротар Богдан Шуст, і «хлопці запевнили, що про якісь закулісні моменти навіть мови немає».

Якщо й «грали на контору», то десь з Азії...

Утім слова словами, а в будь-якому випадку ознакою нечесної гри є насамперед атипові стрибки ставок у букмекерських конторах на конкретний рахунок чи певні події в матчі. Навіть якщо це досить імовірний в Україні результат, а хтось десь (часто — за тридев’ять земель, на сайті в Китаї абощо) «заносить» на кін величезну ставку — в букмекерів є підстава замислитись, чи не було про неї домовлено зі спортсменами попередньо.

Федерація футболу України минулого тижня оголосила, що досліджує рух ставок на матч «Металіст» — «Волинь». Висновків у цій справі ще немає. Але якщо й будуть — то навряд чи вичерпні.

Як розповів газеті «Сєгодня» редактор інтернет-видання «Рейтинг букмекерів» Олексій Ткачук, у великих конторах «Парі-матч», Favbet, «Ліга ставок» не зафіксовано підозрілих ставок на харківський матч. Водночас головний букмекер «Парі-матч» Арег Оганесян зазначив, що ставки в такому випадку оформлялися б радше в міжнародних, зокрема в азіатських, конторах, а не в тих, які зосереджені на українському ринку та інших країнах колишнього СРСР, оскільки тоді ці ставки привернули б увагу.

Тим часом позавчора у програмі «Про футбол» каналу «2+2» ведучий Ігор Циганик поставив питання «гри на контору» руба. Бо й справді, чому наприкінці турніру саме ті команди, яким у чемпіонаті вже нічого не треба (крім грошей), раз по раз грають матчі із загальною кількістю голів більше 5? У цьому сенсі в неділю знову відзначилися «Волинь» і «Говерла». А коефіцієнт «тотал більше 5,5» — найпривабливіший серед більш-менш реальних на тоталізаторах...