Хто порятує «Сланцеві скелі»?

Ідею провести конкурс для студентів та науково-педагогічних працівників під назвою «Етнографічний скансен «Індустріальне гніздо «Сланцеві скелі», за напрямами геоекологія, історична географія, благоустрій паркової зони, створення музею просто неба, підтримав Громадський фонд охорони природи «Добро довкілля». Для проведення конкурсу було вибране одне з мальовничих місць Кривого Рогу «Сланцеві скелі» — унікальна пам’ятка природи місцевого значення. Скелі тягнуться вздовж річки Саксагань на 250 метрів та займають площу 4 гектари. Висота сланцевих виходів деінде досягає 20 метрів. Амфіболіти і сланці — складові скель — сильно вивітрені, адже мають вік близько двох мільярдів років. Тут зберігся цілинний степ із рідкісними рослинами і стародавня штольня, завдовжки 30 метрів...

На заклик екологів відгукнулися студенти Криворізького гірничого коледжу, Криворізького національного університету, педагогічного інституту та наймолодші — школярі, учасники гуртка «Географи — краєзнавці». Майбутні екологи розказали своє бачення проблеми, провели історично-культурологічне дослідження. Учасників журі зацікавила презентована в роботах ідея музею просто неба та туристичних стежин, встановлення оглядових майданчиків, проектування та реконструкції місцевості.

Членам журі довелось непросто, адже переможцям конкурсу була обіцяна грошова винагорода. Після тривалих дискусій вирішили премію розділити між всіма учасниками. Перше місце отримали дві роботи — Ганни Попрожук та Тетяни Баращук, обидві — вихованки Криворізького національного університету. «Ми збираємося в похід, і гроші від конкурсу витратимо на придбання провізії та амуніції. Було дуже цікаво робити дослідження і розшуковувати матеріали для нашої роботи. Тепер, коли ми дізналися стільки нового про «Сланцеві скелі», туди цікаво повести друзів, розповісти та поділитися оповідками», — поділилися з «УМ» учасниці конкурсу.

Як зазначив голова ГО «МіРБЕЗ» Василь Нікульніков, головна мета цього конкурсу — привернення уваги до екології міста, усвідомлення поваги до природи при безпосередньому спілкуванні з нею, прищеплення навичок науково-пошукової роботи, створення умов для формування інтелектуального потенціалу нації. «Діти написали чудові роботи, найкращі ідеї з них ми візьмемо за основу проекту зi збереження пам’ятки. Після розробки цей проект запропонуємо міській владі та промисловим підприємствам, території яких межують зі «Сланцевими скелями» , — розповів один із керівників конкурсу Леонід Латуринський.

Поки що ж доводиться констатувати, що місцева влада не може дати ладу «Сланцевим скелям», тож геологічна пам’ятка поступово перетворюється на звалище, куди несвідомі мешканці викидають побутові відходи та сміття, спалюють сухий очерет, поступово знищуючи унікальну рослинність. Від частих пожеж руйнуються і самі скелі. Але табличок з надписами, що це місце є геологічною пам’яткою, не пам’ятають навіть старожили. Можливо, хоч конкурс приверне до неї увагу.