Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Поручень полегшує пересування вулицею, бадьорить словом, а взимку ще й зігріває. (автора.)
Вигравійовані рядки українських письменників, серед яких Софія Андрухович, Лесь Белей, Таня Малярчук, Дзвінка Матіяш, Остап Сливинський, Сашко Ушкалов, захоплюють перехожих, а сам поручень робить зручним пересування.
Круті схили столичної вулиці привабили польську мисткиню Ельжбєту Яблонську, коли вона два роки тому відвідала Київ. Після прогулянки вулицею Івана Франка в неї з’явлася ідея зробити для перехожих новий поручень і додати родзинку — вигравійовані тексти письменників. За підтримки Польського iнституту цю ідею взявся реалізувати український архітектор Іван Мельничук. «Проект з підігрівом поручня є першим в Україні. Поезія зігріє душу перехожим, а тепло від підігріву — ще й тіло», — розповіла на відкритті директорка Польського iнституту в Києві Ева Фігель.
Довгих два роки крок за кроком тривала робота над проектом. Польський iнститут організував конкурс на найкращий шрифт для поручня серед українських художніх вишів. Переможницею стала Оксана Капранова. Її авторський шрифт зараз вигравійований на поручні. Вона займалася й компонуванням тестів, а згодом — виготовленням файлів, які вигравіювали на трубах. Робота Оксани була настільки кропіткою, що вона мала до деталей прописувати всі букви, вказувати навіть відстані між ними, звертати увагу на найменші дрібниці, щоб не було помилок, коли літери вже будуть гравіювати лазером на металі.
Шість текстів, які можна побачити на поручні, радо згодилися надати українські письменники. Вони написали тексти, орієнтуючись, що читатимуть їх саме на вулиці, що, за словами Івана Мельничука, стане «своєрідним діалогом iз перехожим».
Не обійшлося і без проблем під час роботи над проектом. Архітектор розповів про бюрократію, через яку довелося пройти, аби подарувати місту поручень: «Виходить, щоб зробити подарунок, треба було обійти безліч установ, заплатити грошей, а потім уже отримати дозвіл на встановлення конструкції».
Попри усі складнощі, мистецький поручень нині приваблює жителів Києва і уже за кілька днів свого існування став оглядовою родзинкою прогулянок центром міста.
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>
Один з найвідоміших українських театральних режисерів — Давид Петросян — представив прем’єру на сцені Національного театру імені Марії Заньковецької у Львові. >>
Благодійний фонд «МХП-Громаді» та Український культурний фонд оголосили про запуск нового грантового конкурсу «Культура у фокусі громад» із фінансуванням від 500 тис. до 1 млн грн на культурні проєкти. >>