Патріарх Кирил і митрополит Онуфрій: пов’язані однією метою і системою.
Митрополит Онуфрій не встав у час оголошення імен Героїв України, щоб підкреслити:
«Потрібно негайно припинити війну!» — пояснили наступного дня у синодальному відділі УПЦ МП. В офіційному роз’ясненні йдеться, що предстоятель не раз «виказував шану до всіх героїв, які боронять українські кордони». Утім він не виправдовує «підживлювання вогню війни, який майже щодня забирає життя не лише військових, а й беззахисних цивільних громадян України, в тому числі дітей». Хороші й правильні слова, хіба ні?
Член Союзу православних журналістів Василь Ладиженський 10 травня оприлюднив у «Комсомольській правді» чіткіше, ніж на офіційному сайті УПЦ, бачення ситуації. Виявляється, владика Онуфрій своїм сидінням протестував не проти «війни взагалі», а... проти війни з православ’ям, яку розгорнула «хунта» спільно з «Правим сектором». У якій «українці, немов у дурмані, убивають один одного».
Керівник прес-служби УПЦ МП Василь Анісімов ще відвертіший. У переддень демонстративного «невставання» він дав інтерв’ю для російських ЗМІ, де причиною «військового конфлікту» в Україні назвав «духовно-моральну деградацію правлячої еліти» — звісно ж, української. Отож УПЦ МП вимушена, мовляв, провадити миротворчу місію. «Важливо присмирити дух злоби і чвар, які політики розкріпачили на майдані, — запевняє пан Анісімов російські інформаційні агентства. — Адже все це призвело до громадянського протистояння і крові». Портал «Релігія в Україні» нагадує, що сайт прес-служби УПЦ «Україна православна», яким керує Віктор Анісімов, виходить «з благословення предстоятеля УПЦ митрополита Онуфрія».
Можливо, позиція керівництва УПЦ є його особистою? А думка очільника церкви є хоч трохи незалежнішою, ніж сама її адміністративна структура? Хтозна. 5 травня, у переддень «демонстративного сидіння», митрополит Онуфрій разом із митрополитом Луганським Митрофаном побував у Москві — на першому в 2015-му засіданні Священного синоду Російської православної церкви. На офіційному сайті РПЦ детально розглянуті питання, що там обговорювалися. Одне з них — українське. А саме: члени синоду подякували очільникам Російської православної церкви, духовенству і пастві за гуманітарну допомогу мирним жителям, що постраждали від збройного конфлікту в Україні. І закликали продовжувати допомагати, а також «безперервно молитися про настання миру на українській землі». Особливо відзначили діяльність Благодійного фонду «Фавор» із реалізації програми «Місія милосердя і примирення», подякували за відкриття благодійних їдалень при храмах Донбасу, забезпечення мирних мешканців Східної України ліками й харчами. Зазирнувши на сайт цього фонду, дізнаємося, що таких їдалень відкрили аж... п’ять.
Зі стенограми журналу засідання Священного синоду від 5 травня можна дізнатися, що перший збір коштів у всіх російських храмах для «допомоги жителям України» був організований ще 13 липня 2014 року, з благословення патріарха Кирила (Гундяєва). Відтоді й по 24 квітня цього року було зібрано 128 мільйонів рублів. Частину коштів передали в 17 єпархій, які «оформлювали» переселенців. Решту передали оперативному штабу для оплати житла біженцям, на купівлю одягу й продуктів, зарплату співробітникам штабу і навіть на «комісію банку». Та ще 169,5 т продуктів направлено в Луганську та Донецьку єпархії (вірогідно, в «гуманітарних конвоях»). «Гуманітарний вантаж» на Донбас скерував і молодіжний рух «Православні добровольці» — понад 4 т. Прихожани Української православної церкви, згідно зі стенограмою засідання, також беруть посильну участь у допомозі постраждалим донеччанам і відправили на Схід близько 3 т гуманітарки.
Допомагати братам-українцям активніше, вірогідно, заважає «київська хунта». На неї поскаржився керуючий справами УПЦ МП митрополит Антоній (Паканич) у Страсбурзі 27 квітня. Владика описав директору Департаменту з питань демократії Ради Європи Сніжані Самарджич-Маркович жахіття переслідувань, яких зазнає духовенство, вірні й храми УПЦ від «розкольників» і «уніатів». Пані Сніжана чемно вислухала стривоженого ієрея і запевнила, що «візьме ці факти до уваги».
Чи то була власна ініціатива поважного владики? Важко сказати. Відомо лише, що таке «бачення» подій в Україні щосили пропагує по всьому світу РПЦ. Ще 14 серпня минулого року патріарх Кирил розіслав листи до предстоятелів православних церков, де описав жахіття «братовбивчої війни» на Донбасі та закликав ієрархів захистити «канонічне» православ’я — отже, повпливати на думку пастви і державних діячів своїх країн. Так, Вселенському патріарху Варфоломію Кирило навіював, що Московський патріархат використовує всі можливості для гуманітарної допомоги мирному населенню тих районів, де йдуть бойові дії, спричинені амбітними «розкольниками».
Про те, що очільник РПЦ не змінив своєї стратегії, а лише підкоригував тактику, свідчить його виступ 30 квітня цього року, коли міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров вручав йому диплом почесного доктора Дипломатичної академії МЗС Росії (до речі, за «невпинну роботу заради встановлення миру і спокою на братській Україні»). Кирил повідомив «посланцям миру», що Всеправославний собор відбудеться в Стамбулі в 2016 році. Але Росії підготуватися до нього буде непросто, бо... в Україні — криза. При цьому «дипломат у рясі» подякував Ватикану, мовляв, «Папа Римський Франциск і держсекретаріат Святого Престолу підтримують зважену позицію щодо України, уникають однобічних оцінок і закликають до припинення братовбивчої війни». А от греко-католики і розкольники обурюють і дратують патріарха, бо «обслуговують лише одну сторону громадянського конфлікту». Кирил запевнив дипломатів, що миротворчим потенціалом володіє тільки Українська православна церква Московського патріархату. Тому, мовляв, і переслідується.
Мабуть, як «миротворчість» розцінюють в УПЦ відмову від офіційної підтримки української армії. Як повідомляє портал «Релігія в Україні», ще в 2014-му з такою пропозицією до митрополита Онуфрія зверталися представники Київської митрополії, але він ініціативу відхилив. Наразі захисникам Батьківщини допомагають лише окремі парафії УПЦ. Утім, офіційної позиції МП не має і щодо випадків, коли священики у проповідях відмовляють чоловіків іти до українського війська і навчають, як хитріше «відмазатися». Таких батюшок не присоромлюють, проте на офіційному сайті УПЦ не вихваляють. Так само й батюшок, що «окормлюють» бойовиків «ДНР», пропагують ненависть і заперечують саме існування українського народу. Народу, для якого мала б існувати Українська православна церква.
Президент Петро Порошенко 11 травня, перебуваючи на військовому полігоні Чернігівщини, на запитання журналістів, чи має держава давати оцінку діям ієрархів УПЦ Московського патріархату, які не вшанували пам’ять захисників Батьківщини, відповів: «Не держава має давати оцінку ієрархам церков. Я думаю, що цю оцінку мають давати народ і парафіяни», — передає УНІАН.
А громадський рух «За Єдину Православну Помісну Церкву» оприлюднив звернення до очільників УПЦ МП, де йдеться, що через «блюзнірську позицію керівництва» Церква сьогодні втрачає парафіян.«Саме через вас у єпархіях та парафіях керівники інформаційних відділів просто не знають, як пояснювати поведінку церковного керівництва пастві, як дивитися в очі матерям загиблих дітей. Вже не лише патріотично налаштована паства, а й помірні у поглядах священики вважають, що ваша поведінка руйнує церкву зсередини. Вперше за багато років на площі перед Успенським собором не служили Великодню всеношну і на наше глибоке переконання, цю службу скасували, щоб люди не помітили, наскільки поменшала кількість парафіян».
28 квітня 2015 року Лондонська резолюція засудила релігійні переслідування сепаратистами віруючих, які не належать до Московського патріархату, — повідомляє Релігійно-інформаційна служба України. Церковні лідери, науковці та експерти з України, Росії, Великобританії, США та країн ЄС провели в резиденції архієпископа Кентерберійського за сприяння BMSWorldMission (Великобританія) і MissionEurasia (США) консультації з питань подолання гуманітарної кризи і релігійних переслідувань на Донбасі. Резолюція лондонської зустрічі закликає світову християнську спільноту та гуманітарні установи вникнути в те, що відбувається в Україні, щоб розробити конкретні відповіді на підтримку українського народу.
А Комісія США з міжнародної релігійної свободи (USCIRF) у своєму щорічному звіті, представленому у Вашингтоні 30 квітня 2015 року, підтверджує, що незаконна військова окупація Криму і підтримка бойовиків-сепаратистів у Донбасі з боку Росії обумовили появу релігійних переслідувань на цих окупованих територіях України. У звіті містяться факти переслідувань, конфіскації будівель і літератури релігійного призначення, дискримінації представників Київського патріархату, католицької церкви, мусульманської спільноти у Криму. Повідомляється, що 4-тисячна група проросійських бойовиків під назвою «Руська православна армія», яку очолював колишній російський офіцер військової розвідки, була залучена до таких релігійних переслідувань. Комісія перелічує також факти, коли підтримувані Росією сепаратисти захоплювали у полон, катували і розстрілювали релігійних діячів. З цих причин Комісія США з міжнародної релігійної свободи знов помістила Росію до списку № 2 найбільших світових порушників релігійної свободи та прав віруючих. Комісія закликає президента та Держдепартамент США продовжувати працювати в тісній співпраці з Європою та іншими союзниками, щоб чинити тиск на Росію шляхом правозахисту, дипломатії та цільових санкцій.
Як повідомляє Інститут релігійної свободи, починаючи з березня 2014 року, релігійні переслідування у контрольованих проросійськими сепаратистами районах на сході України набули жахливих масштабів та форм — вбивства та катування релігійних діячів і віруючих, захоплення культових та інших споруд та використання їх бойовиками, зокрема, як вогневих позицій.
До останнього — не вірилося. Не сподівалося, що люди, які десятиліття не ходили до старої церкви, прийдуть до нової. Але сталося. У день першої служби Божої (цьогоріч на Трійцю) в новозбудованій Свято-Покровській церкві в селі Літки, що на Київщині, ледь умістилися всі охочі. А церква велика, ошатна. >>
На День Конституції їхав у своє рідне село Куликів, аби у тамтешньому храмі на сороковий день віддати належне пам’яті свого родича Василя. По дорозі з Кременця згадував дні нашого спілкування... Водночас не міг позбутися невдоволення, що мушу переступити поріг церкви Московського патріархату. >>
Щодня ми бачимо реальні воєнні дії, які здійснює Росія проти України — обстріли «Градами», артилерійську зачистку мирних населених пунктів. Ми знаємо про «гуманітарну допомогу» з Росії, неспростовні факти постачання Кремлем на Донбас військової техніки та боєприпасів. Як даність уже сприймається інформація про регулярні російські війська на окупованих територіях. >>
Якби не повість Івана Франка «Борислав сміється», включена до шкільної програми, навряд чи багато пересічних українців дізналися б про невелике місто нафтовиків на Львівщині, де нині мешкає 35 тисяч осіб. Хоча насправді це — особливий населений пункт, єдиний у світі, побудований на промисловому нафтогазовому та озокеритному родовищах із численними джерелами мінеральних і лікувальних вод. >>
Цього року Великдень відзначали в один день усі християни. А всі православні церкви України, судячи з усього, ще й ідейно «майже разом». Адже Україна стоїть на порозі очікуваного, вимріяного і такого потрібного акту — об’єднання православних церков у єдину помісну Українську церкву. >>
Від суботи на церковній ниві України відбуваються значні події. Українська православна церква Київського патріархату звернулася до УПЦ МП та УАПЦ iз пропозицією реальних об’єднавчих кроків, обрано місцеблюстителя митрополичого престолу УПЦ МП, московський патріарх Кирил уперше за тяжкі останні місяці звернувся до віруючих України. >>
