Українські видавництва добряче попрацювали, щоб підготувати до весняних фестивалів і виставок найцікавіші новинки для дітей і підлітків. Родзинкою нинішньої добірки «України молодої» є унікальні книжкові проекти, яких не знайдеш у звичайних книгарнях: щоб їх «уполювати», доведеться скористатися пошуковими системами й трішки постаратися — однак зусилля того варті.
Одним із таких книжкових проектів є «Маєчка, правдива історія про відданість, любов і дружбу», за видання якої взялася мистецька книгарня Nebo. Авторки видання — Юлія Лактіонова та Поліна Дорошенко (ім’я цієї молодої художниці вже відоме у світі завдяки міжнародному каталогу «Білі круки»). Маєчка — вуличне щеня, в якого, попри нелегку собачу долю, все складається на диво добре. До свого щастя Маєчка прийшла, як то нерідко буває, через страждання. Мораль: підбирайте вуличних собак, і вони віддячать вам непідробною любов’ю і відданістю. До слова, книжка ця непроста: кожна сторінка містить відривну листівку з портретами реальних вуличних песиків і котиків, яким пощастило знайти добрих господарів.
Відома в Україні й світі арт-студія «Аґрафка» представила читачам нову книжку-картонку «Мій дім і речі в нім» («Видавництво Старого Лева»). Ця книжка-розглядалка ознайомить найменших читачів із домашнім устроєм, а також навчить упізнавати й називати речі, якими найчастіше користуються в побуті. Книжка й сама — мов дім: розгортаєш і потрапляєш у різні кімнати — від передпокою до даху. Отак у вітальні неодмінно є книжкова поличка й навіть електронна книжка примостилася на журнальному столику. Відразу видно, що в цьому домі живуть читачі.
«Дзеркалинка» американського письменника Брейдіна Фейнворта й української художниці Юлії Соботюк («Основи», переклав із англійської Дмитро Павличко) — лише на перший погляд простенька книжка-картинка. Насправді-бо в ній порушується вельми філософська тема людського становлення, віднайдення свого «я» маленькою людиною. За сюжетом героїня книжки — дівчатко Ванеса — одного ранку з’ясовує, що у дзеркалі зникло її відображення (це і є Дзеркалинка — дзеркальний двійник дівчинки). Читайте: дитина ввійшла в той вік, коли починають поставати перші екзистенційні питання, — перший пошук себе і свого місця у великому світі. Книжка — добра терапія для дитячого «перехідного» періоду, що допоможе батькам і дітям пережити перші вікові кризи.
Цікавий і неординарний проект для дітей представило нове видавництво «Жолудь». «Льодовики та гейзери. Мандрівка в Ісландію» Кирила Бурмаченка — їхня перша ластівка, виконана у формі книжки-картинки. Видання, як зрозуміло з назви, присвячено мандрівці в Ісландію, одначе не звичайному туру «все включено», а справдешній пригоді з велосипедами, наплічниками, вулканами, чудовиськами й навіть... несподіваною зустріччю зі співачкою Бйорк у метро й концерту гурту Sigur Ros! Сподіваємося, ця барвиста книжка потягне за собою подібні мандрівки іншими нетиповими для туристичних маршрутів країнами.
Не так давно «Україна молода» писала про збірку «Нечиста сила» Василя Короліва-Старого, в якій із любов’ю описано життя українських фольклорних істот. Однією з таких істот є Хуха Моховинка. Зворушливу казку про добру Хуху на ім’я Моховинка, яка втрачає свій дім, але не перестає вірити в добро, перевидали двоє ентузіастів — Мар’яна Мусій і Андрій Щербак, який і проілюстрував книжку. Тепер це повноформатний кольоровий проект із розкішними ілюстраціями. Із нього маленькі читачі дізнаються, хто такі Хухи і якими вони бувають, що вони роблять у цьому світі й чому їх не можна ображати. Завдяки художнику, який осучаснив старих персонажів, знайомих багатьом дорослим читачам із дитинства, маленькі Хухи полюбляться й сучасним дітлахам на довгі роки.
Ще одне перевидання у списку — славнозвісна трилогія Галини Малик «Незвичайні пригоді Алі»
(«А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА») — «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії», «Країна сяк-таків» і «Третя подорож Алі» тепер доступні в одному виданні (що дуже зручно, зважаючи на наявність книжки у шкільній програмі з літератури). Пригодницька й багато в чому повчальна трилогія Галини Малик — один з улюблених творів малих читачів, і хоч далеко не всі дітлахи на початку повісті хочуть бути схожими на Алю, яка звикла нічого не дороблювати, наприкінці малі читачі, ймовірно, замисляться й про свої звички щось там не доїдати й не допивати.
Львівське видавництво «Урбіно» потішило шанувальників таланту Люсі-Мод Монтгомері шостим романом із циклу про Енн — «Енн із Інглсайду» в чудовому перекладі Анни Вовченко. Улюблена героїня мільйонів читачів у всьому світі остаточно виросла, тепер вона — мати шістьох дітлахів, у кожного з яких — своя вдача, свої біди й гризоти і свої пригоди. Авторка з любов’ю і гумором описує життя дружної родини Блайтів і між іншим подає цікаві й психологічно достовірні моделі виховання дітей у різних ситуаціях (непослух, втрата домашньої тваринки, дитяча дружба тощо). Утім, виховання батьків, ясна річ, не є метою письменниці, але чи значить це, що книжки нас не виховують?
Ольга КУПРІЯН,
Простір Української Дитячої Книги «БараБука», спеціально для «УМ»